Постановление суда № 104722071, 10.06.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13639/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я. за участю секретаря судових засідань Зінченко М.М., за участю прокурора Пахолюка О.І., захисника Резніка О.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Катинського Олексія Ярославовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

установив:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Катинський О.Я. за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях Офісу Генерального прокурора Пахолюком О.І. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12018220000000151 від 07.02.2018 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку 2018 р., ОСОБА_1 , не бажаючи займатись суспільно-корисною працею, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, вирішив створити організовану групу, яка б забезпечувала діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі та отримувати систематичний протиправний прибуток від такої діяльності. Усвідомлюючи складність в організації діяльності по забезпеченню заняття проституцією іншими особами і подальшого її належного контролю, а також розуміючи, що для досягнення злочинної мети, направленої на протиправне збагачення шляхом систематичного зайняття сутенерством, йому необхідна допомога сторонніх осіб, він вирішив залучити до такої діяльності декількох осіб. Розробивши злочинний план, спрямований на залучення до такої діяльності осіб з чітким розподілом функцій кожного, ОСОБА_1 визначив для себе організаційні функції. В подальшому при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах останній запропонував ОСОБА_2 увійти до складу злочинної групи з метою спільного зайняття сутенерством та повідомив їй про розроблений план злочинних дій щодо забезпечення діяльності з надання сексуальних послуг особами жіночої статі. Бажаючи здійснювати протиправну діяльність, спрямовану на організацію та забезпечення умов для зайняття проституцією та отримувати від цього власний прибуток, ОСОБА_2 надала свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності та вступила з ОСОБА_1 у злочинну змову щодо спільного зайняття сутенерством. Вказану діяльність планували проводити систематично протягом невизначеного терміну, а отримані прибутки використовувати як для власних потреб, так і для розширення мережі салонів для надання послуг сексуального характеру. Так, отримавши згоду ОСОБА_2 на участь у спільній злочинній діяльності, ОСОБА_1 організував та очолив організовану злочинну групу, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи з метою спільного вчинення тяжких злочинів на території міст Києва, Дніпра, Луцька, Харкова та Сум, діючи з корисливих мотивів, шляхом вчинення заздалегідь спланованого та систематичного забезпечення зайняття проституцією іншими особами. Далі, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом систематичного забезпечення зайняття проституцією іншими особами, та, розуміючи, що для організації забезпечення такої незаконної діяльності необхідно підібрати інших осіб в якості виконавців, які б здійснювали контроль за діяльністю місць надання сексуальних послуг особами, що надають сексуальні послуги, займались розміщенням реклами у всесвітній мережі Інтернет, прийомом замовлень від клієнтів тощо, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 в різний період часу підібрали та залучили для участі у злочинній групі та вищевказаній злочинній діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, повідомивши їм про злочинні наміри та плани їх реалізації, запевнивши в можливості отримання матеріальних благ від створення та утримання місць розпусти з метою наживи, вчинених організованою групою та зайняття сутенерством щодо декількох осіб, організованою групою. Отримавши згоду від вказаних осіб на участь у спільній злочинній діяльності, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та в подальшому з іншими учасниками організованої групи з метою створення стійкої організованої групи повідомили їм розроблений план злочинної діяльності, після чого зазначені особи вступили із вказаними особами у злочинну змову на здійснення такої діяльності, при цьому кожному із учасників було роз`яснено відведену йому роль та функції під час спільного вчинення злочинів. Указана організована група характеризувалася попередньою зорганізованістю в спільне стійке об`єднання для вчинення злочинів, мобільністю, згуртованістю та стійкістю свого складу, розподілом ролей, тривалістю злочинної діяльності з початку 2018 р. по початок 2022 р., тобто до припинення її діяльності працівниками правоохоронного органу, розробкою та узгодженням планів і способів злочинної діяльності, домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочинів кожним із учасників організованої групи та отримання матеріальних благ від такої діяльності на постійній основі. 18.01.2022 р. діяльність організованої злочинної групи, а також вчинення ними тяжких злочинів припинено шляхом їх викриття працівниками поліції.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний, його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

24.01.2022 р. підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

02.06.2022 р. останнього затримано в порядку та на підставах, визначних п. 6 ч. 1 ст. 615 КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Слідчий суддя, суд згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, враховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення і характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються доказами: протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , показаннями яких підтверджено, що в салонах еротичного масажу під брендом «ІНФОРМАЦІЯ_2» надаються сексуальні послуги за грошову винагороду; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій - контролю на вчиненням злочину від 03.04.2020 р., 21.04.2020 р., 27.08.2020 р., 02.09.2020 р., 09.09.2020 р.; аудіо-, відеоконтролю особи від 17.09.2019 р., 27.12.2019 р., 11.01.2020 р., 27.07.2020 р., 24.07.2020 р., 23.07.2020 р., 04.08.2020 р., 11.11.2020 р., 10.11.2020 р., 25.11.2020 р., згідно з якими зафіксовано факти забезпечення співучасниками організованої групи зайняття проституцією іншими особами; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.09.2019 р. та аудіоконтролю особи від 16.04.2020 р., 11.06.2020 р., 21.04.2020 р., якими підтверджено, що мережа даних салонів розгалужена по всій території України, чітко організована і контрольована ОСОБА_1 ; протоколом обшуку від 18.01.2022 р., проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщено офіс підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено аркуші паперу і блокноти з друкованим і рукописним текстом, що підтверджує діяльність розгалуженої мережі надання сексуальних послуг, а також їх види, вартість тощо; протоколами обшуку від 18.01.2022 р., проведеними за адресами: АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , де розміщено місця надання сексуальних послуг за грошову винагороду; протоколом огляду мобільного телефону від 27.06.2021 р., яким зафіксовано існування та зміст закритих груп в месенджері «Telegram» під назвами «ВАЖНО» та «SPA КАЧЕСТВО УСЛУГ», в яких налічується близько 400 підписників, що підтверджують діяльність організованої групи, створеної для забезпечення зайняття проституцією іншими особами; висновками комісійних судово-медичних експерти від 02.06.2020 р. № 031-62-2020, 13.10.2020 р. №№ 65, 66, відповідно до яких установлено, що послуги, які надавалися особам в салонах так званого еротичного масажу, являють собою сурогатні форми статевого акту; речовими доказами, вилученими під час обшуків за місцями здійснення злочинної діяльності; іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тільки на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних зобов`язаний визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення. Представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.

У клопотанні зазначено, що метою застосування раніше обраного запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також установлено, що слідчими ГУ НП у м. Києві останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, та 30.07.2020 р. обвинувальний акт в цьому провадженні скеровано до суду, де на даний час відбувається слухання справи по суті. Також слідством установлено, що протягом 2021-2022 рр. ОСОБА_1 двадцять чотири рази перетинав державний кордон України. Вищевикладені обставити свідчать, що він, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування. Установлено, що територія діяльності організованої групи, очолюваної ОСОБА_1 , охоплює тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, а також іноземні держави, зокрема Польщу. Матеріалами, що підтверджують ці обставини є інформація, отримана з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», а також ухвала Дарницького районного суду м. Києві від 18.02.2021 р. у справі № 753/12761/20 про призначення судового розгляду у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 302 КК України. Діяльність зазначеної організованої групи тривала значний період часу та була якісно законспірована, у зв`язку з чим органу досудового розслідування не вдалося одночасно і в повній мірі виявити та вилучити речі і документи, які можуть бути використані як докази в даному кримінальному провадженні. Також стороні обвинувачення не вдалося виявити, зафіксувати та вилучити серверне обладнання, яке зберігає відеоматеріали, отримані в ході проведення зйомки в місцях надання сексуальних послуг та офісному приміщенні, в якому здійснювалася координація дій учасників організованої групи. Крім цього після початку проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 з місця його проведення здійснила втечу дружина підозрюваного - ОСОБА_46 , яка переслідувалася правоохоронцями і була затримана на відстані близько 1 км від зазначеного домоволодіння. Під час проведення невідкладного обшуку її речей стороною обвинувачення виявлено ноутбуки, планшети, телефони, банківські картки, готівкові кошти та інші речі, що можуть бути джерелом доказів у провадженні і які підозрюваний ОСОБА_1 намагався сховати. Матеріалами, що підтверджують дані обставини є: протокол обшуку від 18.01.2022 р., проведеного за адресою: АДРЕСА_5 , де виявлено обладнання віртуальної АТС «БІНОТЕЛ», що дає змогу приховувати телефонні розмови осіб, які нею користуються, а також протокол невідкладного обшуку ОСОБА_46 від 18.01.2022 р. Із показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , отримано послідовні викривальні свідчення злочинної діяльності організованої групи та їх зміст став відомий підозрюваному ОСОБА_1 . У зв`язку з цим в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що останній може незаконно вплинути на них, спонукати їх відмовитись від дачі показань в суді з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, його повторність дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Так, 11.07.2020 р. слідчими ГУ НП у м. Києві ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України у кримінальному провадженні № 42019101030000102, і на даний час Дарницьким районним судом м. Києва слухається справа за його обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні аналогічних злочинів у складі організованої групи. Незважаючи на це, останній продовжив їх скоєння, зокрема, 14.01.2022 р. до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_47 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України. Вказаній особі інкриміновано факт звідництва для розпусти за адресою: АДРЕСА_6 в приміщенні готелю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Зазначене приміщення на праві власності належить матері підозрюваного - ОСОБА_48 . Діяльність організованої групи була вкотре припинена 18.01.2022 р. під час проведення обшуків за місцями організації надання сексуальних послуг за грошову винагороду по всій території України. На даний час установлено, що слідчими підрозділами ГУ НП в у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Херсонській областях та у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за ст. 303 КК України щодо забезпечення заняття проституцією іншими особами в салонах так званого «еротичного» масажу «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжний захід, враховує як положення КПК України, так і вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки у передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, втім ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення і утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний у світлі обставин справи і, зокрема, біографії і характеристики особи, про яку йдеться. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню у справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів і що потребує позбавлення волі, не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Враховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення і характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість злочину, його характер, дані, які характеризують підозрюваного, його вік, сімейний стан та враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно пункту 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає пункту 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейського Суду з прав людини від 26.01.1993 р. у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 р. у справі «Мангурас проти Іспанії».

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя вважає, щозастава може бути призначена у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480,00 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Артемівськ, Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 31.07.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12018220000000151 від 07.02.2018 р.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480,00 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також виконувати наступні обов`язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_49 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_50 , ОСОБА_9 ;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

одержувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ

рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31.07.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12018220000000151 від 07.02.2018 р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченої та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Волкова С.Я.