Постановление суда № 104701017, 25.01.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

237/3077/20

1-кп/237/363/22

УХВАЛА

Іменем України

25.01.2022 року м.Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Приходько В.А.,

при секретарі Мазур М.С.,

за участю прокурора Шинкаренка Є.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Верченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Мар`їнського районного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 24.06.2020 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений Мар`їнським районним судом Донецької області до 05.02.2022 року включно.

24.01.2022 року від прокурора Шинкаренка Є.С. в порядку ст. 184 КПК України з дотриманням вимог ч. 2 цієї статті надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 діб, посилаючись на наявність регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, зокрема на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України, у зв`язку із чим він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи,що дозавершення судовогорозгляду таухвалення рішення по суті потрібно допитати свідків та у разі необхідності провести інші процесуальні дії, які здійснити неможливо до закінчення дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також на те, що наявні ризики: може вдатися до втечі та переховуватись від суду, крім того гарантії того, що обвинувачений не вчинить інше кримінальне правопорушення наразі відсутні. На думку прокурора, ці ризики на даний час є дійсними і продовжують існувати, у той час, як інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть спроможними забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Прокурор Шинкаренко Є.С. в судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 підтримав з підстав, які у ньому викладені, та просив його задовольнити. Вказав, що більш м`який запобіжний захід застосувати неможливо, оскільки обвинувачений зареєстрований та проживає в м. Донецьку, що на теперішній час є неконтрольованою українською владою територією, на підконтрольній частині обвинувачений ні житла, ні родичів не має, тому виконання ним обов`язків просто унеможливлює.

Захисник обвинуваченого Верченко О.О. в судовому засіданні проти доводів прокурора заперечувала, посилаючись нате,що ризикизазначені прокурором,які передбаченіст.177КПК України,є необґрунтованимита взагалінічим недоведеними. В задоволенні клопотання просила відмовити, просила запобіжний захід у вигляді тримання під вартою замінити на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував та підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши докази щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приходить до висновків, які наведені нижче.

Згідно ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу судом встановлено, що докази, перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначений прокурором, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

Суд вбачає, недоведеними обставини, передбачені п. п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу чи його продовженні дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не конкретного факту їх вчинення обвинуваченим, на що фактично акцентує увагу захисник та обвинувачений. Отже, судом надана оцінка сукупності обставин, які вказують на реальне існування заявлених ризиків.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд також бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, а також суспільний інтерес,зареєстрований та проживав на тимчасово окупованій території України, враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що в даному конкретному випадку наявність стійких соціальних зв`язків у обвинуваченого недостатньо для того, щоб забезпечити належну його процесуальну поведінку, з огляду на те, що на підконтрольній частині обвинувачений не має родинних зв`язків та місця проживання.

За цих саме обставин доводи захисника та обвинуваченого щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недостатніми і суд вважає, що такий запобіжний захід, як домашній арешт, не забезпечить в повній мірі належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та не нівелює наявність ризиків, навіть при наявності місця мешкання ОСОБА_1 у житлі на підконтрольній території України.

При цьому суд визначає розмір застави, здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 , що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, не усуне встановлені судом ризики, підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою є наявними, а тому дію запобіжного заходу слід продовжити на 60 (шістдесят) днів, а саме до 25 березня 2022 року включно.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194, 197 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 25 березня 2022 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 25.01.2022 року складає 124050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень, які мають бути сплачені за наступними реквізитами: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792, призначення платежу - застава за ОСОБА_1 по справі № 237/3077/20, кримінальне провадження № 22020050000000115.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту її вручення.

Суддя Вікторія Анатоліївна Приходько