Постановление суда № 104683323, 07.06.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/311/22

Провадження № 1-кп/191/80/22

У Х В А Л А

іменем України

07 червня 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря - Омельченко К.В.

прокурора Слончак М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Красюка І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041420000044 від 04.04.2022 відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Васильківка Дніпропетровської області, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,-

В СТ АН ОВ ИВ:

В проваджені суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Прокурор Синельниківськоїокружної прокуратуриСлончак М.В.надавдо судуклопотання пропродовження строкузастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюобвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні і продовженні обвинуваченим такого виду запобіжного заходу, оскільки, будучи на свободі, останні мають можливість переховуватися від суду у зв`язку з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого адвокатКрасюк І.В.просив вирішитипитання нарозсуд суду.

Вислухавши учасників судового провадження щодо доцільності продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.177КПК України підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України суд до спливу продовжуваного строку зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовжування тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

10 квітня 2022 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 червня 2022 року включно.

Вказаний запобіжний захід було обрано у зв`язку з існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення, що ризики, передбачені ч.1ст.177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 такого виду запобіжного заходу, на даний час не зникли і не зменшилися, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, а тому може переховуватися від суду у зв`язку з тяжкістю вчиненого ним злочину, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання судом розглядалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов`язання, однак, на переконання суду, такі запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також можуть мати негативні наслідки для кримінального провадження.

Враховуючи викладене, існування ризиків, доведених стороною обвинувачення, оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів.

В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.177,178,197,331, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів,тобто до05 серпня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Я. Ю. Костеленко