Постановление суда № 104670541, 08.06.2022, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/320/22

Номер провадження 1-кс/298/186/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року смт. Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Лютянська М.С., при секретарі Брітовій Е.А., за участю прокурора Дочинець В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного адвоката Корпош І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції Кичера Ю.М. , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Дочинець В.І., на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022071070000032 від 18.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічево, Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022071070000032 від 18 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, з метою отримання незаконних прибутків, шляхом забезпечення протягом тривалого часу стабільного складу групи, яке супроводжувалось особистими зустрічами та телефонними зв`язками, вчинили умисний тяжкий злочин у сфері недоторканості державного кордону України , пов`язаного з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, за наведених нижче обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 , через невстановлену на даний час досудовим розслідуванням особу, дізнався, що громадянину України, необхідно перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску до однієї з країн Європейського Союзу, а саме,Словацьку Республіку громадянину ОСОБА_4 . На підставі отриманої інформації, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_4 через державний кордон України поза межами пункту пропуску громадян через державний кордон України до однієї з країн Європейського Союзу, а саме Словацької Республіки. В подальшому, ОСОБА_1 надав інформацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ним підібрано особу, яку необхідно переправити через державний кордон України, та доручив учасникам злочинного угрупування організувати таке переправлення, шляхом надання засобів для перетину через державний кордон України поза межами пункту пропуску громадян через державний кордон України, а також підшукування місця та напрямку для перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску через державний кордон України. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , з метою підготовки засобів для перетину державного кордону України, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визначили план та порядок перетину державного кордону України, поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, ОСОБА_4 , а також порядок оплати, що полягало у наступному: спочатку громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю мають зустрітися з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автозаправній станції ОККО, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, №101 та після домовленості, мають їх супроводити до с. Зарічево, Ужгородського району Закарпатської області, де ОСОБА_4 залишиться у будинку батьків ОСОБА_1 певний час, а ОСОБА_5 - супроводити до пункту пропуску Малий Березний Убля для її офіційного перетину через державний кордон України, яка спочатку мала вивезти свій автомобіль марки Фольсваген, а потім повернутись на територію України для сплати коштів в сумі 5000 доларів за незаконний перетин її чоловіка ОСОБА_4 . Узгодивши між усіма учасниками групи план переправлення ОСОБА_4 через державний кордон України, ОСОБА_1 , діючи з відома ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 , що може організувати його незаконне переправлення через державний кордон України, шляхом його доставки до прикордонної зони, вказання вірного напрямку в сторону державного кордону України зі Словацькою Республікою та гарантії безпечного та конспіративного перетину державного кордону, за рахунок ретельної підготовки та вивчення патрулів прикордонної служби, за що ОСОБА_4 змушений передати через свою дружину ОСОБА_5 , котра у даному випадку, після повернення в Україну має передати грошові кошти в сумі 5000 доларів за незаконний перетин свого чоловіка ОСОБА_4 поза офіційним пунктом пропуску. Надалі, 15 березня 2022 року, о 13 год.20 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до обумовленого раніше плану, з корисливого мотиву, діючи з відома ОСОБА_3 , перебуваючи на території автозаправної станції ОККО, яка знаходиться за адресою : Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна,101, на автомобілі марки Skoda Octavia сірого кольору, універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зустрілись із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де обговоривши подальші свої дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сіли у свій автомобіль марки Фольсваген та прослідували за автомобілем марки Skoda Octavia сірого кольору, універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 та в якості пасажира ОСОБА_2 , до будинку батьків ОСОБА_1 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . На наступний день, а саме 16.03.2022 року о 09 год.00 хв. за вказівками ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на своєму автомобілі марки Фольсваген, вирушила в напрямку пункту пропуску Малий Березний Убля, де виїхала у Словацьку Республіку. Того ж дня, близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_5 повернулась на територію України в пішому порядку, де на неї, в сервісному центрі пункту пропуску чекав ОСОБА_2 на автомобілі марки Форд Фієста, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відвіз останню до будинку батьків ОСОБА_1 АДРЕСА_2 . Окрім цього, 16 березня 2022 року, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 , який на той час перебував у будинку батьків ОСОБА_1 , щоб ОСОБА_4 збирав свої особисті речі. Після того, за отриманими вказівками від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 сів в автомобіль марки Форд Фієста, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , який у свою чергу довіз ОСОБА_4 до околиці м. Перечин з метою проведення конспіративних заходів, пов`язаних зі зменшенням транспортних засобів, залучених до вчинення даного протиправного діяння, ОСОБА_4 , пересів до транспортного засобу - автомобіля марки Фольсваген Гольф , за кермом якого перебував ОСОБА_3 та ще дві невідомі особи.

Після чого, перебуваючи в транспортному засобі - автомобілі марки Фольсваген Гольф, за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ще дві невідомі особи, попрямували в сторону населеного пункту Дубриничі, Ужгородського району Закарпатської області, де зайшли в кафе Любош задля отримання подальших вказівок від ОСОБА_1

О 18 годині 40 хвилин, після отримання вказівок від ОСОБА_6 , ОСОБА_3 наказав сісти в автомобіль і вони разом поїхали до населеного пункту Мирча Ужгородського району Закарпатської області, де за попередньою домовленістю, ОСОБА_4 та ще дві невідомі особи пересіли у невстановлений досудовим розслідуванням автомобіль марки ВАЗ 2105, темно-червоного кольору, який довіз їх до населеного пункту Завосино, Ужгородського району Закарпатської області. Перебуваючи на околиці населеного пункту Завосино, ОСОБА_4 та ще двох невідомих осіб зустріла невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа в балаклаві, яка наказала ОСОБА_4 та ще двом особам слідувати за ним до лісу.

Після півторагодинної ходьби лісом, невстановлена на даний час особа провідник довів ОСОБА_4 та ще двох осіб до загороджувального паркану. Однак потрапити до Словацької Республіки ОСОБА_4 не вдалось, оскільки його було затримано прикордонним нарядом відділу прикордонної служби Великий Березний, а двом іншим невстановленим особам та невстановлені особі-провідника вдалось втекти.

03 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України. Обставини, що дають підстави обгрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження. Під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити наступні дії: Переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у даному кримінальному провадженні, може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи вищенаведене, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Корпош І.В. заперечили щодо заявленого клопотання,просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається з наданих слідчим матеріалів, що 18 березня 2022 року до чергової частини ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на реєстрацію надійшло повідомлення від головного ОРВ 94 прикордонного загону ДПСУ про виявлення кримінального правопорушення, за кваліфікацією ч.2 ст. 332 КК України по факту: 16 березня 2022 року о 20 год.37 хв. на напрямку 145 прикордонного знаку, прикордонним нарядом було зафіксовано рух 4-ох осіб, які намагалися незаконно перетнути Державний кордон України. В подальшому, в ході пошукових заходів затримано одного громадянина України ОСОБА_4 , який пояснив, що вирішив покинути місце проживання разом із дружиною та мамою у зв`язку із постійними обстрілами та бойовими діями в н.п. Макарів, Київської області. В подальшому, разом із сім`єю вирушили у напрямку н.п. Чернівці, де проживали до 15.03.2022 року у знайомих. Під час проживання в м. Чернівці зв`язався зі знайомим на ім`я ОСОБА_7 , який проживає в Португалії. У вказаної особи останній планував заселитись разом із дружиною після перетину кордону. Через деякий час ОСОБА_7 зателефонував та запропонував дружині ОСОБА_8 перетнути державний кордон України в офіційному порядку, а ОСОБА_9 запропонував незаконно перетнути державний кордон за допомогою сторонніх осіб, так як офіційно його не випустять. Через деякий час на телефон дружини надійшло повідомлення через додаток Whatsapp від раніше невідомої особи на ім`я ОСОБА_10 , який повідомив, що він з м. Ужгорода та допоможе незаконно перейти кордон її чоловіку. В подальшому, 16.03.2022 року ОСОБА_10 за пособництва інших встановлених осіб із числа мешканців Ужгородського району на ім`я ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , організували незаконне переправлення ОСОБА_4 та інших двох невстановлених громадян України з м. Харкова та м. Тернопіль через державний кордон з України в Словаччину на ділянці відділу прикордонної служби Великий Березний в межах прикордонних знаків 144-145.Безпосереднє переправлення через державний кордон України здійснювалось за пособництва невстановленого на даний час провідника.

18.03.2022 року за вищевказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12022071070000032 від 18.03.2022 року.

Також встановлено, що 03 червня 2022 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочині, за який він може понести покарання у виді позбавлення волі, про що зокрема, свідчать докази, зібрані органом досудового слідства та надані слідчому судді, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме протокол допиту свідка ОСОБА_4 , протокол допиту свідка ОСОБА_5 ,протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

Так, прокурором в судовому засіданні доведено обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; але не доведено що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на учасників кримінального провадження. Клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином не мотивоване, а доводи, викладені у ньому, з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного найсуворішого виду запобіжного заходу буде виправданим. А також не наведено доводів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України. Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті),що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних)запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини ,передбачені п.п.1,2 частини 1 ст.194 КПК України,але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 статті 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тому при обранні запобіжного заходу слідчий суддя звертає увагу на обов`язковість доказування існування ризиків, а не лише зазначення їх стандартного переліку.

Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Белевитський проти Росії слідчий суддя враховує, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обгрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

ЄСПЛ наголошує, що обгрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення є неправомірним. Про це зазначено у рішеннях ЄСПЛ по справі Латальє проти Франції, Прокопенко проти України, Москаленко проти України.

Крім того, слідчий суддя вивчає всі факти за і проти наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, позаяк попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути формою очікування обвинувального вироку.

А тому, слідчий суддя вважає за можливість застосувати до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та приходить до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.

Тому, керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 186, 193,194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції Кичера Ю.М. , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Дочинець В.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічево, Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, заборонивши йому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 22 год.00 хв. по 06 год.00 хв. ранку наступної доби.

Визначити строк дії ухвали до 06 серпня 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до посадових осіб органів досудового розслідування, прокуратури та суду на їх виклики;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 письмово під розпис, що в разі невиконання покладених на нього судом обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 направити слідчому, який здійснює розслідування кримінального провадження.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 покласти на начальника відділення поліції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Повний текст ухвали суду складено 08 червня 2022 року.

Слідчий суддя: М.С. Лютянська