Приговор № 104666697, 08.06.2022, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2517/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Черних О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Токарева В.М.,

прокурора Марченко Г.П.,

представника служби у справах дітей СРД -Максименко Н.В.

інспектор сектору ювенальної превенції Сумського РВП ГУНП в Сумській області - В.Лисенко

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 ,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2

захисника неповнолітнього обвинуваченого - адвоката Вдовіченка О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021205560000215 від 19 листопада 2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бездрик, Сумського району, Сумської області, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, учня 1 курсу Сумського вищого професійного училища будівництва та автотранспорту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_1 близько 18 години 10 хвилин 02 листопада 2021 року, перебуваючи поблизу подвір`я будинку АДРЕСА_2 , таємно викрав кришку чавунного люку, яка належала ОСОБА_3 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду, згідно висновку експертизи № СЕ-19/119/21/13565-ТВ від 23.11.2021 року в розмірі 725,00 гривень. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав та суду пояснив, що близько 18 години 10 хвилин 02 листопада 2021 року, проходячи біля будинку АДРЕСА_2 , помітив кришку чавунного люку та впевнившись, що його дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, вказану кришку зняв, поклав на тачку та перевіз до продуктового магазину, здавши на металобрухт.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доказана в повному обсязі, а його протиправні дії кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, так як він таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3 , на суму 725 грн.

Неповнолітній ОСОБА_1 за місцем навчання та проживання характеризується посередньо, раніше ні кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався, виховується мамою, у вживанні наркотичних та алкогольних напоїв замічений не був, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно із ч.1 ст. 105 КК України суд управі звільнити неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру за наявності сукупності таких умов:

а) неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, незалежно від того чи скоєний цей злочин вперше, був він умисним чи необережним;

б) неповнолітній щиро розкаявся;

в) поведінка неповнолітнього після скоєння злочину була бездоганною. Під бездоганною поведінкою слід розуміти таку поведінку особи в сім`ї, побуті, трудовому чи навчальному колективі, коли вона свідомо й добровільно дотримується загальноприйнятих правил людського співжиття;

г) на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання. У разі встановлення трьох попередніх умов на момент постановлення вироку суд управі вважати неповнолітнього таким, що не потребує застосування покарання.

При цьому, необхідно зважати, що під час постановлення вироку щодо неповнолітньої особи суд повинен суворо дотримуватися загальних засад кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність та ухвалювати рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим в ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК України і розділу XI Загальної частини КК України.

Системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визначає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочинів, керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до неповнолітнього ОСОБА_1 необхідно застосувати вимоги ст.. 105 КК України та звільнити останнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України та вимог ст.1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини та враховуючи, що у обвинуваченого ОСОБА_1 відсутнє особисте майно, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 514 грн 86 коп.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.. 75,79, 104, 105 КК України, ст.. ст.29, 349, 368-370, ч. 2,3 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 105 КК України із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у виді застереження.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Зарічним РВСМУУМВС України в Сумській області 19 липня 2000 року на користь держави (Отримувач платежу: УК у Сумському районі/Сумський район Код отримувача: 37970621, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код бюджетної класифікації: 24060300, Рахунок отримувача: UA448999980313000115000018355, призначення платежу: Інші надходження (за проведення експертизи) судові витрати за проведення експертизи в розмірі 514 грн 86 коп.

Речовий доказ: каналізаційну кришку (люк чавунний) , яка передана потерпілому ОСОБА_3 , залишити законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому, законному представнику, потерпілому та прокурору після його проголошення.

Суддя О.М.Черних