№ 10464014, 14.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2507/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2010 року м. Одеса

У залі судових засідань № 1

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О. Ю.

за участю сторін:

представника позивача- Федченко Л. В. (по довіреності)

представника відповідача

від Південної митниці- Пшеничного М.М. (по довіреності)

представника відповідача

від СДПІ по роботі з великими

платниками податків у м. Одесі- Саєнко Р. К. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV»до Південної митниці, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень та податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV»з адміністративним позовом до Південної митниці та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення форми «Р»№11 від 04.02.2010 року, податкове повідомлення форми «Р»№12 від 04.02.2010 року, першу податкову вимогу №1/26 від 24.03.2010 року, другу податкову вимогу №2/57 від 07.06.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечували, оскільки дії відповідачів правомірні і є всі підстави для направлення до позивача податкових повідомлень та податкових вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Укрімпорт КV» відповідно до зовнішньоекономічних контрактів №99/03-08 від 04.12.2008 року та №Р-2008 від 11.01.2008 року (а.с. 60-69) на митну територію України ввезено коньяк (дивин) та оформлено вантажні митні декларації № 500050030/9/001854 від 25.02.2009 року (а.с.27-29), № 500050030/9/001952 від 26.02.2009 року (а.с. 30-32), №500050030/9/002102 від 02.03.2009 року (а.с. 24-26), № 500050030/9/002990 від 20.03.2009 року (а.с. 21-23), № 50050030/9/007763 від 25.06.2009 року (а.с. 18-20), № 500050030/9/007764 від 25.06.2009 року (а.с. 15-17), № 50050030/9/007908 від 26.06.2009 року (а.с. 12-14), №500050030/9/007910 від 26.06.2009 року (а.с. 9-11) на коньяк дівін (коньяк), країна виробник Молдова, із зазначенням коду товару відповідно до товарної номенклатури УКТ ЗЕД 220820 12 00, які прийняті Південною митницею та по ним сплачені всі нараховані платежі.

Однак, 21 грудня 2009 року Південною митницею проведена камеральна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України «Укрімпорт КV»податків та зборів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно УКТ ЗЕД, здійснених у зоні діяльності Південної митниці у період з 01.01.2009 року по 31.07.2009 року, за результатами якої складено акт № к/0025/9/500000000/32751017 (а.с. 72-77).

Відповідно до зазначеного акту відповідачем, на підставі листа Державної митної служби України від 13.07.2009 року № 11/4-10.12/6702-ЕП проведений поглиблений аналіз митних оформлень товарів згідно БД електронних копій вищевказаних ВДМ Південної митниці у товарній позиції 2208 за УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснювалося позивачем у зоні діяльності Південної митниці у період 01.01.2009 року по 31.07.2009 року з метою можливого виявлення випадків невірної класифікації товарів «коньяк»та «бренді»згідно з вимогами УКТ ЗЕД.

Під час перевірки відповідачем зроблено висновок, що у вищевказаних 8 ВМД не вірно визначена класифікація товарів країна походження яких не Франція за кодом УКТ ЗЕД 220820 12 00, оскільки відповідно до листа Державної митної служби України від 13.072009 року № 11/4-10.12/6702-ЕП вірним кодом товарів є код УКТ ЗЕД 2208 20 2900. Зміна коду товару призвели до виникнення у ТОВ «Укрімпорт КV»податкового зобовязання по сплаті акцизного збору у сумі 368 000 грн. та податку на додану вартість у сумі 73599,99 грн.

Позивач не погодився з висновками перевірки та оскаржив їх до Південної митниці, однак заперечення позивача не були прийнятті до уваги (а.с. 78-84).

На підставі акту №к/0025/9/500000000/32751017 Південною митницею 04 лютого 2010 року прийнятті податкові повідомлення форми «Р»№ 11 та № 12 (а.с. 86-89), якими позивачу визначено податкове зобовязання по сплаті акцизного збору 368000 грн., штрафних санкцій 18 400 грн. та з податку на додану вартість в сумі 73599 грн. 99 коп. та штрафних санкцій 3680 грн.

Зазначені рішення оскаржені позивачем до Південної митниці, проте скарга залишена без задоволення.

Оскільки податкове зобовязання позивачем не було сплачено, 24 березня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі направлено до позивача першу податкову вимогу №1/26, а 7 червня 2010 року другу податкову вимогу №2/57.

Відповідно до п. 35 ст. 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст. 1 Митного кодексу України). Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ст. 42 Митного кодексу України).

Митне оформлення це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (п. 14 ст. 1 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Однією з митних процедур є визначення коду товару, відділом номенклатури та класифікації товарів Південної митниці. Згідно із Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України контроль правильності класифікації товарів при митному оформленні здійснюється посадовими особами вказаного відділу, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовуються для виконання покладених завдань (уповноваженими особами ПМО, які пройшли відповідну підготовку та/або стажування у ВНКТ (ВКМВН), посадовими особами ВНКТ (ВКМВН), які перебувають в ПМО).

Аналізуючи вище наведені норми законодавства у сукупності із встановленими фактами та обставинами по справі, суд приходить до висновку, що відповідач, як митний орган, під час здійснення митного оформлення ВМД та находження товарів під митним контролем товарів провів усі митні процедури, необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Відповідач мав можливість самостійно визначити інший код товару, ніж той, що зазначений у ВМД, проте він цього не зробив.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно із підпунктом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом.

Суд вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений імпортером, то відповідно до п.10,3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 3 квітня 1997 року та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду.

Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007р. №667, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007р. за № 968/14235 визначено, що класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.

Суд встановив, що відділом контролю митної вартості і номенклатури рішення по коду переміщуваного товару не приймалось, що підтвердив у судовому засіданні представник відповідача. Посилання відповідача на методологічну помилку не може прийматись до уваги, з огляду на те, що під методологічною помилкою розуміється невірне застосування ставок при обкладенні податком, а не невірне визначення коду товарної номенклатури.

Оспорюванні податкові повідомлення, прийняті Митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року, що суперечить Закону. Дія наведеної норми не поширюється на відповідача.

Згідно із цим підпунктом контролюючий орган, зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо цей орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Оспорюване податкове повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації, оскільки невірне визначення коду товарної номенклатури не є арифметичною або методологічною помилкою.

Оскільки, відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, податкова декларація подається до податкового органу, то саме він наділений повноваженнями на проведення камеральної перевірки на підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року.

Що стосується акцизного збору, то відповідно до ст. 5 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995 року № 329/95-ВР ставки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби встановлюються Верховною Радою України і є єдиними на всій території України. Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно за встановленими ставками. Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»встановлює ставки акцизного збору в залежності від коду товару згідно УКТ ЗЕД. Позивач обчислив та сплатив акцизний збір в повному обсязі відповідно до коду товару 220820 12 00 визначеного у вищезазначених ВМД, що не заперечується відповідачем.

Однак, рішення щодо визначення іншого коду товару Південною митницею не приймалося. У звязку з цим суд приходить до висновку, що позивач вірно та в повному обсязі визначив та сплатив акцизний збір, підстав для його донарахування не має.

Оскільки перша податкова вимога №1/26 від 24.03.2010 року та друга податкова вимога №2/57 від 07.06.2010 року направлені позивачу про сплату податкового зобовязання за податковими повідомленнями форми «Р»№11, 12 від 04.02.2010 року в період розгляду справи по суті, тобто оскарження нарахування цих зобовязань, а судом встановлено відсутність підстав для нарахування податкового зобовязання Південною митницею, вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі по справі, як субєкти владних повноважень, не виконали покладеного на нього обовязку щодо доказування правомірності своїх дій по донарахуванню позивачу податкових зобовязань.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню повністю.

Керуючись Митним Кодексом України, Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 3 квітня 1997 року, «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року, «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995 року №329/95-ВР, ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV»до Південної митниці, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення форми «Р»№11 від 04.02.2010 року, податкового повідомлення форми «Р»№12 від 04.02.2010 року, першої податкової вимоги №1/26 від 24.03.2010 року, другої податкової вимоги №2/57 від 07.06.2010 року задовольнити повністю.

Податкове повідомлення Південної митниці форми «Р»№11 від 04.02.2010 року скасувати.

Податкове повідомлення Південної митниці форми «Р»№12 від 04.02.2010 року скасувати.

Першу податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №1/26 від 24.03.2010 року скасувати.

Другу податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №2/57 від 07.06.2010 року скасувати.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14.07.2010 року.

Суддя Л.І. Свида

14 липня 2010 року