Решение № 104635936, 23.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 року справа №320/8569/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Терлецької О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Левада-К" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Левада-К» (далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), - про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 03.06.2021 №2727903/35231743.

Зміст позову складають наступні позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 03.06.2021 №2727903/35231743 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 16.04.2021 (далі оскаржуване рішення).

Позивач позовні вимоги під час розгляду справи по суті підтримав, обґрунтовує їх тим, що вважає оскаржуване рішення не обґрунтованим та протиправним, винесеним неправомірно, упереджено та безпідставно. Позивач вказав на те, що оскаржуваним рішенням порушено його право на реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Єдиний представник від відповідачів подав відзив на позов, в якому заперечив проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву представник відповідачів не спростував доводи позивача, вказавши однак на те, що тлумачення законодавства дає йому підстави вважати, що у відповідачів відсутній обов`язок доводити до платника податків конкретний зміст порушень, допущених позивачем та спосіб їх усунення.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач є фермерським господарством, яке здійснює свою господарську діяльність відповідно до статуту з 10.07.2007. Головною метою діяльності позивача є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її реалізації. Основним видом діяльності позивача є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Позивач є сільськогосподарським виробником та до 31.12.2016 застосовувало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 Податкового кодексу України. На час розгляду справи позивач є платником єдиного податку четвертої групи та є також платником податку на додану вартість (далі ПДВ). В позовній заяві позивач вказує на те, що є добросовісним платником податків, а його господарська діяльність є прозорою, що відповідачі мають можливість встановити з наявних у відповідача відомостей та поданих до реєстрації копій документів.

15.04.2021 позивач уклав договір поставки №2 з фізичною особою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на поставку зерна соняшника згідно специфікації по договору. 16.04.2021 на виконання зазначеного договору позивач відвантажив в повному обсязі на адресу ФОП ОСОБА_1 соняшник в кількості 19,360 т. на суму 445 280,03 грн в т.ч..ПДВ на суму 54 683,51 грн. У зв`язку з зазначеним, то ж дня позивачем було виписано видаткову накладну №5 та складено і подано відповідачу-2 податкову накладну.

Поставка товару (соняшнику) здійснювалась, згідно пояснень позивача, які не спростовані відповідачами, найманим автотранспортом на замовлення ФОП ОСОБА_1 перевізником ФОП ОСОБА_2 автомобілем РЕНО з державним номером НОМЕР_2 (д.н. причіпу НОМЕР_3 ), що підтверджується товарно-транспортною накладною №2 від 16.04.2021 з пункту навантаження с. Киданівка Богусласвського району Київської області. Розрахунки за поставлений товар проведено 16.04.2021 та 22.04.2021 на 86% в сумі 390 596 грн відповідно до рахунку №4 від 16.04.2021, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та не спростовуються відповідачами по справі.

Отже 16.04.2021 позивачем було складено та направлено відповідачу-1 для реєстрації податкову накладну №6 від 16.04.2021 на загальну суму 445 280,03 грн в т.ч.ПДВ на суму 54 683,51 грн. При цьому зверненні позивач подав відповідачу-2 в повному обсязі первинні документи, необхідні для визначення реальності здійснення фінансово-господарської операції з постачання соняшнику на адресу ФОП ОСОБА_1 , що не спростовується ніяким чином відповідачами по справі.

Згідно отриманої від відповідача-1 квитанції від 20.04.2021 реєстрація податкової накладної була зупинена у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі ПДВ), як товари/послуги, що на платній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеній в податковій накладній.

31.05.2021 позивач направив відповідачу-1 повідомлення №1 про надання пояснень та копій первинних бухгалтерських документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з доданими копіями первинних документів, про що отримано квитанцію №2 з реєстраційним №9142386927.

03.06.2021 позивач отримав від відповідача-1 рішення за №2727903/35231743 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.04.2021 на загальну суму 445 280,03 в т.ч. ПДВ на суму 54 683,51 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якому зазначено, що причиною відмови у реєстрації зазначеної податкової накладної є ненадання позивачем копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В оскаржуваному рішенні відсутні будь-які пояснення щодо наслідків оцінки поданих позивачем пояснень та копій документів. Відповідачами в оскаржуваному рішенні чи відповіді на скаргу позивачу, чи поясненнях в цій судовій справі, - не було зазначено, що надані позивачем первинні документи мають які-небудь дефекти форми, змісту або походження та в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України та ч.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, - спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості.

03.06.2021 позивачем також відповідачу було направлено скаргу з копіями первинних бухгалтерських документів щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на рішення комісії від 03.06.2021 №2727903/35231743, що підтверджується квитанцією про отримання скарги відповідачем №2 за реєстраційним №9148069164.

11.06.2021 позивач отримав рішення відповідача-2 за №27248/35231743/2 про залишення вищезазначеної скарги позивача без задоволення, а рішення комісії при відповідачі-1 про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

З вищезазначеного рішення слідує, що фактичною підставою для його винесення стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у т.ч. рахунки фактури/інвойси.

При цьому зазначене рішення чи відзив у даній судовій справі не містить пояснення яким чином враховувались відповідачем-2 подані позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної пояснення та копії документів до них.

В позовній заяві позивач звертає увагу на безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як штучної передумови для винесення оскаржуваного рішення. Так позивач вказує на те, що при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної податковим органом не було враховано специфіки фінансово-господарської діяльності позивача, що є сільськогосподарським виробником, а не виключно торговою організацією. У випадку господарської операції з ФОП ОСОБА_1 позивач реалізовував продукцію власного виробництва, тому висновок відповідача як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної, що обсяги постачання товару позивачем не відповідають обсягам придбаного ж позивачем такого ж товару, - є не обґрунтованими, не відповідають змісту самої господарської операції та вказують на недобросовісність відповідачів.

Зазначений аргумент позивача відповідачами не був ніяким чином спростований в судовому засіданні ні поясненнями, ні доказами. Тому суд, беручи до уваги очевидність того факту , що до вирощеної продавцем продукції не може бути застосований такий критерій як «обсяги придбання», - приходить до висновку про протиправність діяльності відповідачів щодо зупинення реєстрації податкової накладної як передумови для витребування у позивача додаткових пояснень до документів та, як наслідок до винесення оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного

Відповідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.201.1ст.201 ПКУ, - на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПКУ, - Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено: (1) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок 1165), (2) Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку№1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп "а" або "б" п.185.1 ст.185, пп "а" або "б" п.187.1ст.187, абз. першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПКУ за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критерії ризиковості платника податку, - платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Дана норма не відповідає тому критерію, який зазначений відповідачем-2 у квитанції від 20.04.2021 про зміст рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, направленій позивачу. Зазначена норма підзаконного акта не передбачає повноваження відповідачів оцінювати на власний розсуд щодо «ризиковості» зміст господарської операції як щодо обсягів так, і щодо руху товару. Тому визначена підстава відповідачем-2 при зупиненні реєстрації податкової накладної не відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а дії відповідача-2 по зупиненню реєстрації податкової накладної не обґрунтовані і свавільні.

Як наслідок, - збір пояснень та додаткових документів від позивача та їх оцінка, винесення на підставі цієї оцінки оскаржуваного рішення є протиправною поведінкою, яка не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), - перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: 1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; 2) договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; 3) первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; 4) розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; 5) документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.11 Порядку №520, - комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, 2) ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, 3) надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Слідуючи принципу правової визначеності, суд вказує на те, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи слідує і не заперечується відповідачами, що позивач після отримання рішення відповідача-2 про зупинення реєстрації податкової накладної добросовісно подав пояснення та документи на підтвердження цих пояснень. Відповідачі по справі не заперечували подачі пояснень та документів позивачем. При цьому відповідачі жодним чином не пояснили, яким чином подані позивачем пояснення та документи були враховані при винесенні оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу, що відповідачем-2 не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачу можливість реєстрації податкової накладної. Натомість відповідач-1, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках наданих позивачем пояснень не надсилав.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд бере до уваги, правове тлумачення, висловлене в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, про те що - загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд також погоджується з доводами позивача, що відсутність мінімальної детальної інформації для розуміння позивачем, як платником податку, в оскаржуваному рішенні та рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної не виключає не вчинення Комісією належних дій по перевірці поданих позивачем документів та податкової накладної на відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов`язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначила обсягу документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту та форми.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Протилежний підхід зумовлює зловживання відповідачем щодо своїх реєстраційних повноважень та суперечить вже згаданому вище принципу правової визначеності.

Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду з аналогічних справ. Так постановою ВС від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги та підтримано висновки судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав наступне: «З аналізу наведених норм вбачається, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних,у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Суди приймаючи рішення, виходили з того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин,підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення».

Даний висновок суду касаційної інстанції вказує, як на обов`язкову передумову і підставу вимоги податкового органу подати документи для реєстрації податкової накладної, - пряму вказівку у належний і зрозумілий для позивача спосіб переліку документів, порядку та форми їх подачі до податкового органу. Тільки в такому разі вимога податкового органу про подачу документів на підтвердження господарської операції може вважатись правомірною з врахуванням принципу правової визначеності.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача про наявність у позивача обов`язку подати деякі, не визначені чітко відповідачами, документи для здійснення реєстраційних дій. Такий обов`язок у позивача не виник в силу протиправних дій відповідачів. Протиправність же дій відповідача полягала у неналежному та такому, що не відповідає вимогам законодавства та принципам, викладеним в пунктах 3, 5 та 9 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, не обґрунтованого спонукання позивача до вчинення дій, як то подання додаткових пояснень та додаткових документів для проведення реєстрації податкової накладної.

Зазначене нівелює можливість та правомірність застування судом у даній справі практики Верховного Суду, на яку представник відповідачів посилається у відзиві на позовну заяву, у справах №140/8878/20 та №140/8457/20, - оскільки в зазначених справах суд касаційної інстанції досліджував встановлений судами попередніх інстанцій законний обов`язок платника податку щодо подачі документів, і не досліджував питання нівелювання такого обов`язку протиправними діями податкових органів при формуванні рішень і запитів на витребування документів від платника податків.

В зазначеному контексті суд також відхиляє доводи представника відповідачів про недопустимість позовних вимог з огляду на те, що контролюючі повноваження відповідачів по реєстрації податкової накладної в частині формальної перевірки документів є дискреційними. Так відповідачі не довели перед судом наявність та достатність правових підстав для реалізації таких повноважень, оскільки не визначили у належний та достатній для розуміння платником податків умов, порядку та обсягу реалізації таких повноважень. Це нівелює, відповідно, і оцінку судом повноважень відповідачів по перевірці документів як законних дискреційних повноважень.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010, - податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п.20 Порядку № 1246). Тому суд погоджується щодо допустимості як способу захисту порушених прав позивача позовну вимогу позивача - зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну№1 від 26.02.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Також суд звертає увагу на те, що обґрунтування своїх пояснень щодо достатності документів для посвідчення належності господарської операції представник відповідачів у відзиві посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справах №809/1718/15, №826/4721/15. Однак така практика не суду касаційної інстанції не може бути взята до уваги судом при розгляді даної справи, оскільки предмет спору у зазначених справах ніяким чином не стосувався оскарження дій по реєстрації податкових накладних чи дій податкових органів щодо такої реєстрації, а стосувався оскарження рішень податкових органів за наслідками податкової перевірки, що унеможливлює їх врахування при розгляді даної справи та свідчить про свідоме маніпулятивне і таке, що містить ознаки зловживання процесуальними правами посилання податкових органів на неналежну практику суду касаційної інстанції в частині надання доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень і дій суб`єкта владних повноважень. Такі дії представника податкових органів суперечать процесуальним обов`язкам відповідачів, які слідують з норм пунктів 2, 5 ч.4 ст.44 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України та направлені на перешкоджання суду у встановленні всіх обставин справи та виконання завдання, визначеного ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2379,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 09.07.2021 №1278.

Враховуючи те, що порушення прав позивача відбулось внаслідок протиправних дій комісії ГУ ДПС у Київській області, тому понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУ ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 2727903/35231743 від 03.06.2021р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 16.04.2021р.;

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 16.04.2021р.

4. Стягнути на користь Фермерського господарства "Левада-К"судовий збір у сумі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев`ять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби України у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.