Решение № 104622004, 31.05.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.05.2022 Справа № 554/5199/21

Провадження № 2/554/721/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Сальної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом адвоката Шашкової Євгенії Андріївни, представника ОСОБА_1 до Територіальноїгромади м.Полтави вособі Полтавськоїміської ради,третя особа Приватнийнотаріус Полтавськогоміського нотаріальногоокругу ЮщенкоВікторія Вікторівна,про встановленняфакту належності правовстановлюючого документу, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021представник позивача звернулася до суду з позовом, просила суд встановити факт, що свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 03.03.1993 р., яке видане на прізвище « ОСОБА_2 » належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, просила визнати право власності на спадкове майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51,6 кв.м., що складається з 1 коридора-7,7 кв.м, 2 вбудованої шафи- 0,2 кв.м., З ванни -2,6 кв.м., 4 вбиральні- 1,2 кв.м., 5 кухні -7,5 кв.м., 6 кімнати- 16,2 кв.м., 7 кімнати-12,4 кв.м., лоджії 3,8 кв.м за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати позивачки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, після смерті матері звернулась 25.09.2020 р. до Приватного нотаріуса Ющенко В.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що в паспорті громадянина України і в свідоцтві про смерть ОСОБА_3 прізвище моєї матері записано як « ОСОБА_4 », однак в свідоцтві про право власності на житло - « ОСОБА_2 ».

Доказами належності та проживання в даній квартирі померлої є сторінка 11 паспорта ОСОБА_3 та оплата померлою комунальних послуг (книжки додаються).

Вважає, що було порушено право позивача на отримання спадщини. Тому у зв`язку з неможливістю отримати спадок в адміністративному порядку її порушені права підлягають судовому захисту.

Також вважає, що для захисту порушеного права позивачки єдиним дієвим способом є судовий захист, а саме: 1) встановлення факту належності Свідоцтва на право власності на квартиру від 03.03.1993 р. ОСОБА_3 і, що вона являлась володільцем квартири АДРЕСА_3 , оскільки іншими способами встановити цей факт і, як наслідок, захисти своє право неможливо; 2) на підставі цього задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , оскільки позивачка є єдиним спадкоємцем, ба-більше спадкоємцем першої черги, факт чого не заперечувався нотаріусом і підтверджується свідоцтвом про народження.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 07.06.2021 року відкрито провадження у даній справі. Справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 25.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до слухання в режимі відеоконференції.

Представник позивача та позивач, у судове засідання не прибули, подали письмові заяви, у якій зазначили, що заявлені вимоги підтримують в повному обсязі і просять позов задовольнити, розглядати справу у їх відсутності. Заперечень проти винесення заочного рішення не надходило.

Відповідач Полтавська міська рада, направила до суду відзив на позовну заяву, в якому прохала відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав ненадання позивачем доказів наявності порушеного права відповідачем. Участь представника у розгляді справи не забезпечила будучи належним чином повідомленою про день і час слухання справи, причини неявки не повідомила.

Третя особа Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна, в судове засідання не з`явилась будучи належним чином повідомленою про день і час слухання справи, направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 07.05.1968 року.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.03.1991 року на підставі розпорядження від 09.02.1993 року № 1446, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належить квартира АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .

Позивачка ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, після смерті ОСОБА_3 звернулась 25.09.2020 р. до Приватного нотаріуса Ющенко В.В. із заявою про прийняття спадщини за законом.

Постановою ПН Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. від 15.02.2021 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства.

Як слідує з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 стала розбіжність в написанні прізвища спадкодавця в документах,в паспорті громадянина України і в свідоцтві про смерть ОСОБА_3 прізвище спадкодавця записано як « ОСОБА_4 », однак в свідоцтві про право власності на житло - « ОСОБА_2 ». Запропоновано звернутися до суду для встановлення факту належності вищевказаного свідоцтва про право власності померлій.

Згідно висновку про оцінку майна, вартість квартири АДРЕСА_1 складає 310168 грн..

Відповідно до ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження факту того, що свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке видано на прізвище « ОСОБА_2 » нележало ОСОБА_3 позивачкою надано: копії квитанцій про оплату комунальних послуг ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 де батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; розрахункову книжку за спожиту електричну енергією у квартирі АДРЕСА_1 виданою на ім`я ОСОБА_3 ; копію паспорту виданого на ім`я ОСОБА_3 , з якого вбачається що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 ; копію свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 виданого на ім`я ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ..

Отже, на теперішній час є неспівпадіння в прізвищі власників в документах, за яким встановлено право власності та паспорту громадянина України, пов`язаною з перекладом з російської мови на українську.

Коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 та п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 256 ЦПК (у новій редакції ЦПК України відповідно норма міститься у ст. 315) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонуватизаявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Метою встановлення даного факту є те, що без такого факту належності правовстановлюючого документу заявник не матиме змоги розпоряджатися своїм нерухомим майном.

Предметом розгляду є встановлення факту належності правовстановлюючих документів, який необхідний позивачу для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами по справі, суд вважає, що є підстави для задоволення позову в частині встановлення факту належності документа про право власності на квартиру саме спадкодавцю.

У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).

Відповідно до ст. ст.1268,1269,1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст.1269ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, спадкодавець ніяких розпоряджень за життя не робила. ОСОБА_1 єдина хто подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 ..

Як роз`ясненоу п.23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року "Просудову практикуу справахпро спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови нотаріусом позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку була лише розбіжність написання прізвища спадкодавця у правовстановлюючому документі на спадкове майно та свідоцтві про його смерть.

Тобто, позивач не має жодних перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку після встановлення судом факту належності спадкодавцю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно у вигляді квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 є завчасною, оскільки згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій зазначені інші підстави відмови у вчиненні нотаріальних дій, та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4-5, 13, 76, 258-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заявуадвоката Шашкової Євгенії Андріївни, представника ОСОБА_1 до Територіальноїгромади м.Полтави вособі Полтавськоїміської ради,третя особа Приватнийнотаріус Полтавськогоміського нотаріальногоокругу ЮщенкоВікторія Вікторівна,про встановленняфакту належності правовстановлюючого документу, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Встановити факт, що свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 03.03.1993 р., яке видане на прізвище « ОСОБА_2 » належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 , адреса для листування: АДРЕСА_5 .

Представник позивача - ОСОБА_8 ,адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ-24388285, адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 36.

Третя особа - Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна, адреса:м. Полтава, вул. Гоголя, 7.

Суддя М.О. Материнко