Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 461/1706/20
Провадження № 1-кп/461/89/22
УХВАЛА
судового засідання
03.06.2022року містоЛьвів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
суддів Романюка В.Ф., Мироненко Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,
прокурора Пастушенка В.П.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Мотринця І.М.,
захисника Горуна С.П.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановила:
у провадженні колегії суддів Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140050004435 від 27.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 у межах даного кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки підстави, які стали причиною обрання запобіжного заходу і ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, продовжують мати місце на даний час. Крім того, прокурор вказав, що з моменту ухвалення попереднього рішення суду про продовження застосування запобіжного заходу ризики у кримінальному провадженні не зменшились, а зважаючи на те, що експертиза у цьому провадженні не завершена, має місце ризик впливу на експерта.
Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання заперечили, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, вказали на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків. Просили змінити запобіжний захід не повязаний із триманням під вартою.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого було продовжено судом.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом ( ч. 2 ст. 29 Конституції України).
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд послідовно враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При вирішенні питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує, що дослідження обставинсправи наданий частриває тане завершено, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати. Так, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, в тому числі категорії злочину який інкриміновано ОСОБА_1 , встановлено, що продовжує мати місце достатньо висока вірогідність переховування обвинуваченого від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1ст. 177 КПК України. Крім того, зважаючи на те, що на даний час триває експертне дослідження в межах даного провадження, має місце ризик впливу на експертів. Також, суд враховує те, що сторона захисту у своїх клопотаннях звернула увагу суду на необхідність дослідження обставин справи, які ще не перевірені судом, за допомогою дослідження відповідних доказів, а тому суд вважає, що має місце ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання не спростовують наведених вище обставин.
Окрім цього, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексу України.
Зважаючи на те, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_1 спричинив загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави. Доводи сторони захисту та обвинуваченого щодо можливості внесення застави, на даному етапі судового розгляду, не забезпечать можливості уникнення та нівелювання наведених вище ризиків.
Беручи до уваги обставини встановлені в ході розгляду клопотання прокурора, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам. Суд приходить до висновку, що ризики переховування від суду та впливу на експертів на даному етапі розгляду справи не зменшилися.
Також, суд послідовно враховує характер інкримінованого правопорушення, зокрема рівень його суспільної небезпеки, а саме те, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину, який спричинв загибель людини.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та уникнути ризикам у провадженні, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Наведене вище свідчить про неможливість застосування іншого більш м?якого запобіжного заходу до обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченогоне відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а томунаявна необхідність упродовженні такогозапобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -
постановив:
Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 01 серпня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький
Судді Л.Д. Мироненко
В.Ф. Романюк
Судебное решение № 104599198, Галицький районний суд м. Львова было принято 03.06.2022. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 461/1706/20. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: