Постановление суда № 104597300, 02.06.2022, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 585/553/22

Провадження № 1-кп/581/25/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

в присутності прокурора Лук`яненка Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Нечпая О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Липоводолинського відділу Роменської окружної прокуратури Лук`яненка Ю.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника Нечпая О.В. про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженню №12021200470000252 від 14 травня 2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Ромни Сумської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 190, частиною 1 статті 358, частинами 1, 2 статті 222 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Липоводолинського районного суду Сумської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів. Мотивує клопотання тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кількох епізодів тяжкого злочину за викладених в обвинувальному акті обставин, а під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Зазначає, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 4 червня 2022 року, обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, не зменшились.

Захисник Нечпай О.В. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, який, на його думку, зможе у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Обвинувачений не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню, він не проти приєднатися до лав ЗСУ. У задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_1 висловився проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики не доведені, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Звертаючись до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні 38 епізодів кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин, а під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених пунктом 1 та пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Даючи оцінку обґрунтованості підозри ОСОБА_1 та не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації його діянь, суд вважає підозру обґрунтованою беручи при цьому до уваги надані письмові докази, зокрема, протоколи про прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколи їх допиту.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з цього приводу, зазначаючи, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Даючи оцінку доводам клопотання прокурора на предмет існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд приходить до висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Так, наявність ризику можливого переховування від органу досудового розслідування або суду, суд встановлює із урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких є обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину за яке, у разі доведеності вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Оцінюючи можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу, сталих соціальних зв`язків, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, та характер протиправних дій, які інкриміновані ОСОБА_1 , а саме те що він вчинив більше 30 епізодів злочинної діяльності, у зв`язку з чим приходить до висновку про високу імовірність того, що ОСОБА_1 може продовжити вчинення або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, а підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є встановлені судом ризики, які не зменшились та не перестали існувати.

Відповідно клопотання захисника є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Вказаним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, оскільки ОСОБА_1 не має засобів для існування і за умови дотримання ним обмежень не зможе забезпечити свою життєдіяльність на необхідному достатньому рівні. Крім цього, характер і спосіб вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчить про те, що інший, більш м`який запобіжний захід, в тому числі домашній арешт не зможе запобігти продовженню протиправної діяльності ОСОБА_1 , оскільки виявлені кримінальні правопорушення він вчиняв з використанням електронно-обчислювальної техніки, а при застосуванні домашнього арешту неможливо буде обмежити ОСОБА_1 у користуванні такою технікою.

У відповідності до пункту 3, пункту 4 статті 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи з пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У зв`язку з вказаним, суд вважає, що обвинуваченому слід визначити розмір застави тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі складає 74430 грн., що має достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 177, 178, 194, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Липоводолинського відділу Роменської окружної прокуратури Лук`яненка Ю.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника Нечпая О.В. про зміну запобіжного заходу відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 12 години 1 серпня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на обвинуваченого, щодо якого винесено заставу, у разі її внесення, наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими у кримінальному провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Сумського СІЗО чи іншого місця тимчасового утримання обвинуваченого.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з під варти та повідомити письмово Липоводолинський районний суд, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосування запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі не виконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника - прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. В. Кузьмінський