Постановление суда № 104570509, 02.06.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/7032/22

Провадження № 2/947/1970/22

УХВАЛА

02.06.2022 року

Суддя Київськогорайонного судум.Одеси КалашніковаО.І.,розглянув позовнузаяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

14.03.2022 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 було розподілено та передано судді Калашлніковій О.І.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що поданий позов не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно правил частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Позивач виклав вимогу про визнання за ним права власності на 1\2 частину об`єкту будівництва квартиру АДРЕСА_1 , яка не завершена будівництвом. Позивач також вимагає стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 295000 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Підпунктом «а» пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.1 ст.176 ЦПК України.

Згідно ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 доказів сплати судового збору не надав, однак в позові виклав вимогу про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

Проте, обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено спеціальним законом - ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до вимогст.136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Згідно зіст. 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновийстан сторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

У данному випадку, позивачем не надані будь-які документи на підтвердження його тяжкого матеріального становища для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

Отже, враховуючи вищезазначене, суддя ухвалою від 21.03.2022 року залишила позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, яка містить дві вимогимайнового характеру,без руху та надала позивачу час для усунення вищезазначених недоліків.

Проте позивач у встановлений строк вимоги судді не виконав, недоліки зазначені в ухвалі суду не усунув, тому позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділспільного майнаподружжявважати не поданною і повернути позивачу разом з додатками.

Роз`яснитипозивачу,що поверненняпозову неперешкоджає повторномузверненню із позовноюзаявою досуду,якщо перестануть існуватиобставини,що сталипідставою дляповернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в Одеський апеляційний суд протягом 15 діб після проголошення ухвали.

Суддя Калашнікова О. І.