Решение № 104544694, 31.05.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/7939/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+''доПівнічної митниці Державної митної служби України Чернігівської митниціпровизнання протиправними та скасування рішення, У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайт+» звернулось до суду з позовом до Північної митниці Державної митної служби України, Чернігівської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України), в якому (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) просить:

визнати протиправними та скасувати Рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA 102000/2021/000017/2 від 19.04.2021 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00054 від 19.04.2021;

визнати протиправними та скасувати Рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA 102000/2021/000021/2 від 06.05.2021, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00063 від 06.05.2021;

визнати протиправними та скасувати Рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA102000/2021/000024/2 від 28.05.2021, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00084 від 28.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на підставі статті 57 Митного кодексу України декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Вважає, що оскільки розбіжності у поданих відповідачу документах відсутні та відомостей достатньо для визначення митної вартості товарів, у нього не було підстав вважати за неможливе використати основний метод визначення митної вартості товарів, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Тому, вважає, що митний орган не аргументовано та безпідставно здійснив митну оцінку товарів із застосуванням резервного методу та запросив додаткові документи, які не мають значення для визначення митної вартості товарів в даному випадку. Отже, оскаржувані Рішення про коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

У наданому до суду відзиві відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити, зазначаючи про обґрунтованість сумнівів щодо визначення митної вартості товару за основним методом. Також вказує, що у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, митну вартість товару було скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи під головуванням судді Лобана Д.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до пункту 1 рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 № 2 та розпорядження в.о. керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» від 30.11.2021 № 124 призначено і проведено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Ухвалою суду від 30.12.2021 справу прийнято до провадження судді Скалозуба Ю.О. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 14.02.2022 у задоволенні клопотання Чернігівської митниці про заміну неналежного відповідача - відмовлено. Також ухвалено залучити до участі у справі Чернігівську митницю в якості другого відповідача у справі.

Ухвалою суду від 26.05.2022 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

15.03.2019 між ТОВ «Інсайт+» (дистриб`ютор) та ARDON SAFETY S.R.O., Чеська Республіка (постачальник) було укладено ексклюзивний дистриб`юторський контракт №1, з додатками, відповідно до умов яких постачальник надав, а дистриб`ютор прийняв на себе ексклюзивне право на розміщення і продаж продукції на всій території України терміном з моменту підписання контракту і до 31.12.2021 включно. Дистриб`ютор продає на території від свого імені та за свій рахунок продукцію, що постачається постачальником в наступних об`ємах по закупівельним цінам: в 2021 на 450 тис. євро. Відповідно до пункту 1.3 Контракту (зі змінами), умови оплати 100% передоплата відповідно до інвойсу вартістю вище 25000 у валюті, вказаній і інвойсі протягом 10 банківських днів з дати виписки інвойсу. Інвойси вартістю до 25000, у валюті, вказаній в інвойсі, оплачуються на протязі 14 банківських днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника, що підтверджується документом міжнародна накладна CMR (а.с. 44-47, том 2).

Відповідно до інвойсу №62155892, на виконання умов контракту постачальником було відправлено товар загальною вартістю 24426,78 EUR (а.с. 38-40, 41, том 2).

Відвантаження товару за вказаним інвойсом підтверджується міжнародною накладною CMR № 868865 (а.с. 42, том 2)

Позивачем 19.04.2021 було сформовано митну декларацію №UA102030/2021/633801 (а.с. 24, том 1, 32-37, том 2). Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за основним методом за ціною договору (контракту), відповідно до статті 57 Митного кодексу України.

Як вбачається з Картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі Картка відмови) №UA102030/2021/00054, з метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості уповноваженою позивачем особою до митного органу було подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) разом із доповненнями до нього (а.с. 44-47, том 2), рахунок-фактуру (інвойс) від 15.04.2021 № 62155892 (а.с. 38-40, 41), копію митної декларації країни відправлення від 15.04.2021 № 21CZ580000211KX4K5 (а.с. 20-23, том 1), сертифікат про походження товару від 15.04.2021 №771334, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.04.2021 № 69 (а.с. 43, том 2) та ін.

19.04.2021 відповідачем прийнято Рішення №UA102000/2021/000017/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 40-42, том 1), згідно якого митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом та у графі 33 зазначено, що Додатком № 5 від 24.01.2020 до контракту від 15.03.2019 № 1 встановлено, що якщо сума інвойсу становить до 25000 у валюті, вказаній в інвойсі, кошти за товар мають бути сплачені протягом 14 банківських днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника. Так, згідно інвойсу від 19.04.2021 № 62155892 кошти мають бути сплачені до 10.05.2021 у сумі 24426,78 EUR. Але аналізуючи документи, подані до митного оформлення, було встановлено наступні розбіжності, а саме: товар було відвантажено 15.04.2021, а інвойс на суму 24426,78 EUR виписано 19.04.2021 (а.с. 38-40, том 2). При цьому, пропуск вантажу на митну територію України було здійснено 16.04.2021. Також декларантом було здійснено переклад інвойсу № 62155892, в якому дата документа 15.04.2021 (а.с. 41, том 2), що не відповідає інвойсу, виписаному чеською мовою. Додатково було проаналізовано митні оформлення подібної/ідентичної продукції, за результатом аналізу встановлено, що за митними деклараціями від 27.10.2020 №UA100430/2020/011748, від 26.11.2020 №UA100430/2020/013139 та від 29.12.2020 №UA100430/2020/015159 ТОВ «Інсайт+) митне оформлення товарів за №№1, 9 та 19, поданих до митного оформлення №UA102030/2021/633801, здійснено за рівнем митної вартості вищим, ніж рівень митної вартості оцінюваних товарів (тов. №1-7,52 USD/кг, тов. №9-10,51 USD/кг, тов. №19-7,52 USD/кг). Додатково проаналізовано цінові пропозиції відправника ARDON SAFETY s.r.o. на сайті www.ardon.cz щодо асортименту товарів, заявлених під товарами №№1, 9 та 19, відповідно до яких вартість вказаних товарів значно вища за вартість цих товарів згідно наданих товаросупровідних документів. Митну вартість товару №№1, 9 та 19 скореговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом з розрахунку для тов. №1-7,52 USD/кг, тов. №9-10,51 USD/кг, тов. №19-7,52 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання Картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00054 (а.с. 36-39, том 1).

Відповідно до інвойсу №62156611, на виконання умов контракту постачальником було відправлено товар загальною вартістю 24728,74 EUR (а.с. 61-76, том 1).

Позивачем 06.05.2021 було сформовано митну декларацію № UA102030/2021/634234 (а.с.10-18, том 2). Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за основним методом за ціною договору (контракту), відповідно до статті 57 Митного кодексу України.

Як вбачається з Картки відмови №UA102030/2021/00063, з метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості уповноваженою позивачем особою до митного органу було подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) разом із доповненнями до нього (а.с. 44-47, том 2), рахунок-фактуру (інвойс) від 28.04.2021 № 62156611 (а.с. 19-26, том 2), копію митної декларації країни відправлення від 29.04.2021 №21CZ5800002HG38G45 (а.с. 114-123, том 1), сертифікат про походження товару від 27.04.2021 №771438 (а.с. 27, том 2), документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 29.04.2021 № 79 та ін.

06.05.2021 відповідачем прийнято Рішення №UA102000/2021/000021/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 40-42, том 1), згідно якого митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом та у графі 33 зазначено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів. В свою чергу, особою, уповноваженою на декларування, надано специфікацію та прайс-лист, який було надіслано у форматі Excel, і як наслідок, він не містить підпису/печатки постачальника. Крім того, не вказується валюта та умови поставки за якими наводяться ціни на товари. А тому, даний документ не може бути використаний як такий, що підтверджує заявлену вартість товарів. Решту документів, а саме виписку з бухгалтерської документації (видаткові та прибуткові накладні) та висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надано не було (лист від.06.05.2021(а.с. 52, том 2)). Крім того, проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що за митною декларацією від 27.10.2020 №UА100430/2020/011748 ТОВ «ІНСАЙТ+» митне оформлення товару №1 здійснено за ціною 7,52 USD/кг, за митними деклараціями від 29.12.2020 №UA100430/2020/015159 та від 19.03.2021 №UA102150/2021/221162 ТОВ «ІНСАЙТ+» митне оформлення товару №7 здійснено за ціною 5,01 USD/кг, за митною декларацією від 29.12.2020 №UA100430/2020/015159 митне оформлення товарів №11 та №15 здійснено за ціною 10,51 USD/кг, товару №20 здійснено за ціною 3,01 USD/шт., за митною декларацією від 26.11.2020 №UA100430/2020/013139 ТОВ «ІНСАЙТ+» митне оформлення товару №25 здійснено за ціною 7,52 USD/кг на умовах FCA, що вище за митну вартість, вказаних товарів. Додатково проаналізовано цінові пропозиції відправника ARDON SAFETY s.r.o. на сайті www.ardon.cz щодо асортименту товарів, заявлених під товарами №1, №7, №11, №15, №20 та №25, відповідно до яких вартість вказаних товарів значно вища за вартість цих товарів згідно наданих товаросупровідних документів. У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування, усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-3 ст. 53 МКУ, приймаючи до уваги відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товарів №1, №7, №11, №15, №20 та №25, враховуючи митні оформлення даної продукції, здійсненої в попередній період (згідно цінової бази даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товарів №1, №7, №11, №15, №20 та №25 самостійно. Митну вартість товарів №1, №7, №11, №15, №20 та №25 скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом з розрахунку для тов. №1 -7 5 USD/кг, тов. №7-5,01 USD/кг, тов. №11 -10,51 USD/кг, тов. №15-10,51 USD/кг, тов. №20-3,01 USD/шт., тов. №25-7,52 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання Картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00063 (а.с. 185-188, том 2).

Відповідно до інвойсу №62158349, на виконання умов контракту постачальником було відправлено товар загальною вартістю 24874,77 EUR (а.с. 144-163, том 1).

Відповідно до інвойсу №62158355, на виконання умов контракту постачальником було відправлено товар загальною вартістю 11774,70 EUR (а.с. 164-165, том 1).

Позивачем 28.05.2021 було сформовано митну декларацію № UA102030/2021/634792 (а.с. 102-110, том 2). Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за основним методом за ціною договору (контракту), відповідно до статті 57 Митного кодексу України.

Як вбачається з Картки відмови №UA102030/2021/00084, з метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості уповноваженою позивачем особою до митного органу було подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) разом із доповненнями до нього (а.с. 44-47, том 2), рахунки-фактури (інвойси) від 21.05.2021 № 62158349 та № 62158355 (а.с. 144-163, 164-165 відповідно, том 1), копію митної декларації країни відправлення від 24.05.2021 №21CZ5800002FGG3089 (а.с. 166-177, том 1), сертифікат про походження товару від 20.05.2021 №771735 (а.с. 179, том 1), документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.05.2021 № 103 та ін.

28.05.2021 відповідачем прийнято Рішення №UA102000/2021/000024/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 128-131, том 2), згідно якого митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом та у графі 33 зазначено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів. В свою чергу, особою, уповноваженою на декларування, надано лише копію митної декларації країни відправлення, специфікації до інвойсів, прайс-лист виробника. Решту документів, а саме виписку з бухгалтерської документації (прибуткові та видаткові накладні) та висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надано не було, про що особа, уповноважена на декларування, повідомила листом від 28.05.2021 (а.с. 124, том 2). За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено наступні недоліки: прайс-лист надано у форматі Excel (а.с. 123, том 2), і як наслідок, він не містить підпису/печатки постачальника. Крім того, не вказується валюта та умови за якими наводяться ціни на товари. А тому, даний документ не може бути використаний як такий, що підтверджує заявлену вартість товарів; надані специфікації постачальників не містять дати їх складання, лише посилання на інвойси, дати яких також не вказані, як і не вказано умови поставки (а.с. 124, том 2). Додатково, було проаналізовано митні оформлення подібної/ідентичної продукції, за результатом якого, встановлено, що ТОВ «ІНСАЙТ+» з митними деклараціями від 26.11.2020 №UA100430/2020/013139 та від 29.12.2020 №UA100430/2020/015159 митне оформлення товарів за №№ 7, 9, 10 та 26, поданих до митного оформлення за митною декларацією №UA102030/2021/634792, здійснено за рівнем митної вартості вищим, ніж рівень митної вартості оцінюваних товарів (тов. №7-0,719 EUR/шт., тов. №№9 та 10-10,51 USD/кг, тов. №26-7,52 USD/кг). Крім того, за митними деклараціями від 03.04.2021 №UA102150/2021/221409 та від 06.05.2021 №UA102030/2021/634258 вартість «напівчеревиків мод. RASPER S1P» тов. №17) становить 20,013 EUR/шт., що також вище їх вартості за митною декларацією №UA102030/2021/634792. Обґрунтування падіння ціни документом не підтверджено. Також проаналізовано цінові пропозиції відправника ARDON SAFETY s.r.o. на сайті www.ardon.cz (а.с.132-134, том 2) щодо асортименту товарів, заявлених під товарами №№7, 9, 10, 17 та № 26, відповідно до яких вартість вказаних товарів значно вища за вартість цих товарів згідно наданих товаросупровідних документів. У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування, усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-3 ст.53 МКУ, враховуючи розбіжності в документах, відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товарів, приймаючи до уваги митні оформлення даної продукції, здійсненої в попередній період (згідно цінової бази даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення

митним органом митної вартості товарів №№7, 9, 10, 17 та 26 самостійно. Митну вартість товарів №№7, 9, 10, 17 та 26 скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом з розрахунку для тов. №7-11,45 EUR/кг, тов. №9 та 10-10,51 USD/кг, тов. №17-12,95 EUR/кг, тов. №26-7,52 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання Картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00084 (а.с. 140-143, том 1).

Не погоджуючись із проведеними митним органом коригуваннями митної вартості товару, ТОВ «Інсайт+» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного Кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 ст. 248 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

У частинах 2, 3, 5 ст. 53 Митного кодексу Українивизначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Окрім того, це узгоджується із зазначеними у ст. 8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі та заохочення доброчесності.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин 2, 4, 5, 10 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи відповідача, суд звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, показник ціни товару чітко відображений у наданих позивачем інвойсах. Відповідачем не доведено, що саме вказані документи містять розбіжності, неповні та/або недостовірні відомості, чи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при імпортуванні позивачем спірних партій товару митний орган витребував у декларанта додаткові документи, однак таке витребування додаткових документів по цим товарам не містило жодних причин таких дій, тобто належного обґрунтування сумнівів у достовірності заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту, що є прямим порушенням ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Митним органом не доведено наявності підстав для неможливості прийняття поданих позивачем документів на підтвердження митної вартості таких операцій та/або неможливості визначення за ними ціни імпорту за основним методом.

Відповідно до матеріалів справи та доводів відповідача, митну вартість спірного товару скориговано за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на аналогічні товари, митне оформлення яких вже здійснено. Митну вартість скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, а саме відповідного наявної у митного органу цінової інформації.

Статтею 55 Митного кодексу України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 2 цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджениминаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст наданих позивачем документів.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно із якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в інвойсі, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положенняст. 53 Митного кодексу Українине містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Між тим, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 14.08.2018 у справі №821/1617/17 та від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

Відповідно до змісту спірних Рішень відповідач не зазначив, які саме відомості (інформація) щодо складових митної вартості відсутні в документах, наданих позивачем під час митного оформлення, чи які саме розбіжності, неточності містять подані до митного оформлення документи, та які конкретно документи можуть усунути сумніви митного органу. Також відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних Рішеннях.

Відтак, як встановлено зі змісту оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості товарів, в них зазначено лише номер та дату митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних Рішеннях про неподання декларантом документів, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Посилання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеної у спірних митних деклараціях, оскільки мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, вказані доводи відповідача суд відхиляє.

Крім того, при розгляді даної справи суд зважає на те, що Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі №200/6525/20-а погодився з думкою суду апеляційної інстанції про те, що виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною, вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред`явленого до митного оформлення та не може мати наслідком відмову в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав до більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

Суд зауважує, що у Картці відмові №UA102030/2021/00054 та у Рішенні про коригування митної вартості товарів 19.04.2021 №UA102000/2021/000017/2 відповідачем, з-поміж іншого, зазначено, що аналізуючи документи, подані до митного оформлення, ним було встановлено наступні розбіжності, а саме: товар було відвантажено 15.04.2021, а інвойс на суму 24426,78 EUR виписано 19.04.2021 (а.с. 38-40, том 2). При цьому, пропуск вантажу на митну територію України було здійснено 16.04.2021. Також декларантом було здійснено переклад інвойсу № 62155892, в якому дата документа 15.04.2021, що не відповідає інвойсу, виписаному чеською мовою.

З цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в інвойсі № 62155892, який викладено чеською мовою (а.с. 38, том 2), датою його формування значиться 19.04.2021. Разом з тим, на ньому міститься відмітка Закарпатської митниці ДФС, що засвідчує перетин товару державного кордону України 16.04.2021. А також відмітка Чернігівської митниці ДФУ «під митним контролем», з датою 19.04.2021. Аналізуючи вказане в сукупності з перекладом вказаного інвойсу, в якому значиться: «Дата видачі: 15.04.2021», суд дійшов висновку, що при формуванні інвойсу № 62155892 (чеською мовою) відповідальною за це особою була допущена технічна помилка у даті його створенні. При цьому, суд зазначає, що вказане не впливає на можливість визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору).

У Картці відмові №UA102030/2021/00063 та у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.05.2021 №UA102000/2021/000021/2 зазначено, що специфікація, яку було надіслано у форматі Excel не містить підпису/печатки постачальника. У Картці відмові №UA102030/2021/00084 та у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.05.2021 №UA102000/2021/000024/2 відповідачем, з-поміж іншого, зазначено, що надані специфікації постачальників не містять дати їх складання, лише посилання на інвойси, дати яких також не вказані, як і не вказано умови поставки.

Щодо зазначеного доводу суд зауважує, що відповідачем не вказано, яким нормам чинного законодавства це суперечить.

Крім того, у вказаних вище оскаржуваних Рішеннях та Картках відмови, відповідач зазначає про те, що особою, уповноваженою на декларування, надано прайс-лист, який було надіслано у форматі Excel, і як наслідок, він не містить підпису/печатки постачальника. Не вказується валюта та умови поставки за якими наводяться ціни на товари. А тому, даний документ не може бути використаний як такий, що підтверджує заявлену вартість товарів.

Вказане посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру для визначення складових митної вартості товару та не є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 16.04.2021 у справі №804/2857/17.

Зазначене вище свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні Рішення про коригування митної вартості товарів та спірні Картки відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, а тому мають бути скасованими.

З приводу заяви позивача стягнути на його користь з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 вказаної статті).

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві, з-поміж іншого, вказує на безпідставність заявленого позивачем прохання стягнути з нього витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано копії: Договору про надання правової допомоги від 09.06.2021 (далі Договір), відповідно до абз. 7 якого вартість юридичних послуг за даним Договором складає 5000,00 грн з ПДВ; Додаткової угоди № 2 до Договору, датованої 03.08.2021; Додаткової угоди № 2/1 до Договору, датованої 16.08.2021; Платіжного доручення від 27.05.2022 № 307 про сплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання «Північна фортеця» 5000,00 грн за послуги згідно Договору (а.с. 222-226, том 2); копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.05.2018 серії ЧН №000348; а також Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09.06.2021 серії СВ №1016595 (а.с. 46-47, том 1).

Суд зауважує, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на адміністративний позов, що був пред`явлений до суду, та вартість наданих ним послуг, а також підтверджують сплату визначеної суми позивачем на користь надавача послуг правничої (правової) допомоги.

Щодо відсутностідетального опису робіт на виконання положень ч.4ст. 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, який, в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України, суд враховує щодо застосування норм права при розгляді даної справи.

Також суд зазначає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи та із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Платіжними дорученнями від 27.07.2021 № 2984 (а.с. 48, том 1), від 05.08.2021 № 3067 (а.с.126, том 1), від 27.08.2021 № 3209 (а.с. 135, том 1) підтверджується сплата позивачем судового збору в загальному розмірі 6810,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн та судовий збір у розмірі 6810,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'' до Північної митниці Державної митної служби України, Чернігівської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України)про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.04.2021 №UA102000/2021/000017/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00054.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.05.2021 №UA102000/2021/000021/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00063.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.05.2021 №UA102000/2021/000024/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00084.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'' витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'' судовий збір в сумі 6810,00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'', вул. Кільцева, буд. 7, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 38672465.

Відповідач: Північна митниця Державної митної служби України, просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675.

Відповідач: Чернігівська митниця, просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581.

Дата складення повного рішення суду - 31.05.2022.

Суддя Ю. О. Скалозуб