Решение № 104544648, 31.05.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/17770/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ічнянської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області від 27.10.2021 № 446-VIII в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га, що розташована на території Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області та у зв`язку з цим визнати за ОСОБА_1 право на виготовлення технічної документації на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га, згідно поданих нею графічних матеріалів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачу було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з усіма необхідними документами щодо відведення земельної ділянки у власність, однак, відповідачем протиправно відмовлено у наданні такого дозволу. Зміст рішення Ічнянської міської ради від 27.10.2021 № 446-VIIІ не містить конкретну норму на підставі якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а мотиви відмови, не відповідають вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Також зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві відповідач заперечує щодо позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки кадастровий номер земельній ділянці площею 17,0865 га, частину якої бажає отримати позивач, та яка на даний час знаходиться у комунальній власності, присвоєно 7421784000:03:000:0627 (тобто, ділянка сформована), що підтверджується даними з Публічної кадастрової карти України. Також відповідач у відзиві спирається на те, що задоволення позову суперечитиме положенням Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини, адже позивач намагається отримати від міської ради майно, яке не може бути передано їй згідно чинного законодавства України, а саме згідно частини 5 статті 136 Земельного кодексу України. Представник відповідача вказує, що право позивача на виготовлення технічної документації на розроблення проекту землеустрою не оспорюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена на території Ічнянської міської ради Ічнянського району Чернігівської області, додавши до неї копії паспорта та ідентифікаційного номера, а також схему з розташуванням земельної ділянки на території села Дорогинка.

Ічнянською міською радою на одинадцятій сесії восьмого скликання прийнято рішення «Про затвердження Переліку інвестиційно-привабливих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких підлягає продажу в 2021 році» від 16.07.2021 №368-VІІІ, відповідно до пункту 1 якого вирішено затвердити Перелік земельних ділянок комунальної власності Ічнянської міської ради призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, до якого, зокрема, включено земельну ділянку: кадастровий номер 7421784000:03:000:0627; місце розташування Дорогинська сільська рада; площа 17,0865 га; цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; умови продажу оренда.

На тринадцятій сесії восьмого скликання Ічнянською міською радою прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволу громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» від 27.10.2021 №446-VIII, відповідно до підпункту 7.2 пункту 7 якого (з урахуванням рішення 15 сесії 8 скликання Ічнянської міської ради «Про виправлення допущеної описки у рішенні тринадцятої сесії Ічнянської міської ради восьмого скликання №446-VIII від 27.10.2021 року «Про відмову у наданні дозволу громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянок у власність» від 23.12.2021 № 500-VIII вирішено відмовити в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та продовження терміну дії рішень Ічнянської міської ради, згідно частини 5 статті 136 Земельного кодексу України, оскільки дані земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок комунальної власності Ічнянської міської ради призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами: 7.2. ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Дорогинка Прилуцького району Чернігівської області.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України, в редакції, що діяла на момент надання позивачу відмови у розробці проекту землеустрою) та Законом України «Про землеустрій».

За змістом частин 1 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема: в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт «б» частини 1).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з частиною 1 статті 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Зі змісту частини 6 статті 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частині 7 статті 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі № 620/1058/19.

Разом з тим, судом встановлено, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7421784000:03:000:0627, частину якої позивач мав намір отримати у власність, включена до переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону окремими лотами).

Дійсно, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині 7 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, проте така підстава для відмови передбачена у статті 136 Земельного кодексу України.

Згідно із частиною 5 статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Верховний Суд розглядав справи, де поставало таке ж питання, і у постанові від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020 у справі № 620/1058/19, від 28.10.2020 у справі № 819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, від 30.06.2021 у справі № 440/3609/20, від 15.07.2021 у справі №520/3930/19.

Суд звертає увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, станом на 27.10.2021, землі, яких стосувалася заява, було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах, а саме 16.07.2021. В силу приписів частини 5статті 136 Земельного кодексу України це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таким чином, відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах також викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі № 2040/6485/18 та від 13.04.2021 у справі №818/1470/18, від 30.06.2021 у справі № 440/3609/20, від 15.07.2021 у справі № 520/3930/19.

При цьому, суд враховує ту обставину, що на момент вирішення питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, рішення 11 сесії 8 скликання Ічнянської міської ради «Про затвердження Переліку інвестиційно-привабливих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких підлягає продажу в 2021 році» від 16.07.2021 №368-VІІІ було чинним.

Частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Ічнянська міська рада Чернігівської області, вул.Т.Г.Шевченка,1,м.Ічня,Чернігівська область,16700, код ЄДРПОУ 04061748.

Повний текст рішення суду виготовлено 31 травня 2022 року.

Суддя О.В. Заяць