Решение № 104530735, 30.05.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 464/7969/21

провадження № 2/753/3927/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ», про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася в Сихівський районний суд м. Львова із позовною заявою до ТОВ «Авіакомпанія Скайап», за участю третьої особи ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ», в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь 52 047,04 грн. неустойки, 1 291,84 грн. збитків від інфляції та 427,39 грн. - 3% річних, а також моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Заява обгрунтована наступним. 10.02.2020 ОСОБА_1 придбала у ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ» шість електронних авіаквитків на своє ім`я, на ім`я свого сина ОСОБА_2 та на ім`я свого внука ОСОБА_3 на рейси Авіакомпанії «Скайап» сполученням Львів - Неаполь, дата вильоту 10.08.2020 о 03-45 год., та у зворотньому напрямку Неаполь - Львів, дата вильоту 17.08.2020 о 06-10 год. Позивачем була сплачена вартість квитків у сумі 12 628,00 грн., укладено договір туристичного страхування на суму 485,00 грн., сплачено кошти за послуги агента. Відтак загальна сума, яка була сплачена ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ» за послуги становить 15 114,36 грн. 17.07.2020 від відповідача на електронну пошту надійшло повідомлення про перенесення часу вильту за рейсом PQ695 сполученням Львів - Неаполь 10.08.2020 з 03-45 грн. на 04-55 год. 29.07.2020 від відповідача надійшов лист на електронну адресу позивача з повідомленням, що Євросоюз продовжив дію обмежень на вїзд українців до країн ЄС, а тому старт польотів за напрямком, що обрав позивач відкладено, а рейс скасовано. Було запропоновано змінити дати рейсу; змінити дату протягом року від дати першого вильоту у квитку без додаткових доплат; відкшодувати квиток у вигляді промокоду на 120 % від суми невикористаної частини бронювання на майбутню покупку квитків або додаткових послуг авікомпанії; відшкодувати вартість квитка, самостійно сформувавши заявку на сайті Авіакомпанії, якщо квиток був куплений на сайті компанії, або звернутися до агента з продажу авіаквитків. 07.08.2020 була подана заявка про відшкодування вартості квитків. 08.08.2020 від відповідача надійшло повідомлення про те, що рейс бронюванням № QBA8RZ внесений до розкладу і планується до виконання, а за змінами щодо рейсу бронювання TGYG58 необхідно звернутися до агента. В подальшому всі заяви від позивача до агента та відповідача про повернення авіаквитків були проігноровані. 30.12.2020 від агента позивачу надійшло повідомлення про те, що із загальної вартості квитків 12 628,00 грн. поверненню підлягає лише 2 741,00 грн. Позивач направила до відповідача та агента претензії про повернення коштів у звязку зі скасуванням рейсу. Листом від 21.09.2021 відповідач повідомив, що кошти за бронювання TGYG58 підлягають поверненню у повному обсязі, а за бронювання QBA8RZ - в частині вартості такс. 12.09.2021 агентом були перераховані кошти у розмірі 8 528,00 грн. Однак позивач вважає, що йому повинні бути повернуті кошти за авіаквитки у повному розмірі 12 628,00 грн. у строк не пізніше 15.08.2020. Оскільки крайні строк для повернення вартості квитків відповідачем 15.08.2020, а частина коштів була повернута агентом 12.09.2021, то розмір неустойки з 16.08.2020 по 12.09.2021 становить 49 628,04 грн., розмір неустойки з 13.09.2021 по 10.11.2021 на суму 4 100,00 грн. - 2 419,00 грн. Збитки від інфляції для позивача з 16.08.2020 по 12.09.2021 становлять 1 291,84 грн. 3% річних за період з 16.08.2020 по 12.08.2021 становлять 407,51 грн., з 13.09.2021 по 10.11.2021 - 19,88 грн. Ситуація, яка склалася, негативно відобразилася на психічному та емоційному стані позивача, вона стала знервованою, дратівливою, втратила сон, тому вважає, що їй повинно бути відшкодовано також і моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 19.11.2021 року дану цивільну справу передано на розгляд Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 08.02.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

15.03.2022 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 04.04.2022 року вказану заяву залишено без розгляду.

28.03.2022 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог. Зазначено, що 10.02.2020 позивач на сайті Tickets.ua оформила замовлення № QBA8RZ та № TGYG58 за результатами якого були виписані квитки на переліт 10.08.2020 Львів - Неаполь та у зворотньому напрямку для ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Загальна вартість замовлення з врахуванням всіх послуг і знижки становила 15 114,36 грн. 26.04.2020 та 28.04.2020 позивач оформила запити на повернення квитків, вибравши причину «Форс-мажорні обставини». Їй було поінформавано, що заброньовані рейси виконуються за розкладом. Вона може створити повторно запит , вибравши причину «Добровільне повернення» та сума до повернення буде прорахована згідно правил тарифу від авіакомпанії. 30.07.2020 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж 3 години. 16.08.2020 запит було закрито агенством з наступним інформуванням. У звязку із виниклою форс-мажорною обставиною Авіакомпанія Скайап змушена призупинити надання послуг перевезення на весь період дії вищевказаного обмеження. У звякуз з чим було запропновано скористатися послугами авіакомпанії протягом року від дати першого вильоту в квитку після закінчення дії форс-мажорних обставин без будь-яких доплат (для цього необхідно створити запит «Добровільні зміни»); обмінати квиток на промокод 120% від вартості квитка або здійснити повернення квитка згідно з правилами тарифу. 17.08.2020 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж на 3 години». Агенством на цей час була прорахована сума до повернення, згідно з правилами тарифу за обидва напрямки 2 741,00 грн., про що було повідомлено позивача. 30.12.2020 запит було закрито, оскільки позивач не погодився із прорахованою сумою. 06.01.2021 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж на 3 години». Агенством на цей час була прорахована сума до повернення, згідно з правилами тарифу за обидва напрямки 2 741,00 грн., про що було повідомлено позивача. 10.01.2021 запит було закрито, оскільки позивач не погодився із прорахованою сумою. 01.02.2021 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж на 3 години». 10.09.2021 запит було опрацьовано і відправлено позивачеві про те, що за рейс Львів - Неаполь сума до повернення складає 1 320,00 грн., за рейс Неаполь - Львів - 6 520,00 грн., за багаж повернуто 688,00 грн., а всього 8 528,00 грн. Вказані кошти були перераховані позивачеві 10.09.2021. Стосовно грошових коштів за додаткові послуги, та згідно договору публічної оферти ТОВ «ТІКЕТС.ЮЕЙ», зазначені кошти поверненню не підлягають. Третя особа своєчасно, належним чином та в повному обсязі надала послуги і виконала обовязки по відношенню до позивача.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, однак відзив на позовну заяву до суду не подав.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.02.2020 позивач на сайті Tickets.ua оформила замовлення № QBA8RZ та № TGYG58 за результатами якого були придбані квитки №7292518, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на переліт 10.08.2020 сполученням Львів - Неаполь, та квитки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 у зворотньому напрямку на 17.08.2020 для ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Загальна вартість замовлення з врахуванням всіх послуг і знижки становила 15 114,36 грн.

26.04.2020 та 28.04.2020 позивач оформила запити на повернення квитків, вибравши причину «Форс-мажорні обставини».

Позивача було поінформавано, що заброньовані рейси виконуються за розкладом. Вона може створити повторно запит , вибравши причину «Добровільне повернення» та сума до повернення буде прорахована згідно правил тарифу від авіакомпанії.

30.07.2020 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж 3 години.

16.08.2020 запит було закрито агенством з наступним інформуванням. У звязку із виниклою форс-мажорною обставиною Авіакомпанія Скайап змушена призупинити надання послуг перевезення на весь період дії вищевказаного обмеження. У зв`яку з з чим було запропновано скористатися послугами авіакомпанії протягом року від дати першого вильоту в квитку після закінчення дії форс-мажорних обставин без будь-яких доплат (для цього необхідно створити запит «Добровільні зміни»); обміняти квиток на промокод 120% від вартості квитка або здійснити повернення квитка згідно з правилами тарифу.

17.07.2020 від відповідача на електронну пошту надійшло повідомлення про перенесення часу вильту за рейсом PQ695 сполученням Львів - Неаполь 10.08.2020 з 03-45 грн. на 04-55 год.

29.07.2020 від відповідача надійшов лист на електронну адресу позивача з повідомленням, що Євросоюз продовжив дію обмежень на в`їзд українців до країн ЄС, а тому старт польотів за напрямком, що обрав позивач відкладено, а рейс скасовано.

17.08.2020 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж на 3 години». Агенством на цей час була прорахована сума до повернення, згідно з правилами тарифу за обидва напрямки 2 741,00 грн., про що було повідомлено позивача.

30.12.2020 запит було закрито, оскільки позивач не погодився із прорахованою сумою.

06.01.2021 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж на 3 години». Агенством на цей час була прорахована сума до повернення, згідно з правилами тарифу за обидва напрямки 2 741,00 грн., про що було повідомлено позивача.

10.01.2021 запит було закрито, оскільки позивач не погодився із прорахованою сумою.

01.02.2021 позивач оформив запит на повернення по причині «Скасування або затримка рейсу більш ніж на 3 години».

10.09.2021 запит було опрацьовано і відправлено позивачеві про те, що за рейс Львів - Неаполь сума до повернення складає 1 320,00 грн., за рейс Неаполь - Львів - 6 520,00 грн., за багаж повернуто 688,00 грн., а всього 8 528,00 грн.

Вказані кошти були перераховані позивачеві 10.09.2021. Вказана обставини визнана учасниками справи та в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Із встановлених судом обставин слідує, що між сторонами склалися правовідносини у сфері міжнародного авіаційного перевезення пасажирів та багажу.

Зазначені правовідносини регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28.05.1999, яка набрала чинності для України 06.05.2009 (далі - Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України (далі - ПК України) та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України №735 від 30.11.2021 (далі - Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу).

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (ч. 2 ст. 3 ЦПК України).

Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 3 Повітряного кодексу України.

Відповідно до преамбули Повітряного кодексу України цей закон встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Повітряного кодексу України дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України.

Згідно з п. 78 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України, повітряне перевезення - перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти, яке здійснюється повітряним судном на підставі відповідного договору повітряного перевезення, а відповідно до п. 50 ч.1 ст. 1 вказаного Кодексу, квиток (пасажирський квиток та багажна квитанція) - виданий перевізником (його агентом) документ, у тому числі електронний, який містить умови договору перевезення, повідомлення, польотні та пасажирські купони.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу пасажирський, квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.

Частиною 16 ст. 100 Повітряного кодексу України визначено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

При цьому ст. 29 Монреальської конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв`язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Вказана норма Монреальської конвенції щодо здійснення виплати тільки доведених фактичних збитків пасажирів також дублюється і в пункті 2 глави 2 розділу ХХVІІ Правил, де зазначено, що відповідальність перевізника за неналежне перевезення в будь-якому випадку обмежена реальними збитками, доведеними пасажирами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 Монреальської Конвенції, для перевезення пасажирів оформлюється індивідуальний або груповий перевізний документ, який містить: а) зазначення пунктів відправлення й призначення; b) якщо пункти відправлення й призначення знаходяться на території однієї й тієї самої держави-сторони, а одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території іншої держави, - зазначення, принаймні, однієї такої зупинки. Замість документа, згаданого в пункті 1, можуть використовуватися будь-які інші засоби, які зберігають інформацію, зазначену в цьому пункті. Якщо використовується будь-який з таких інших засобів, перевізник пропонує надати пасажиру інформацію, збережену таким чином, письмово.

При цьому, недотримання положень попередніх пунктів не зачіпає існування або чинності договору перевезення, на який, проте, поширюється дія цієї Конвенції, у тому числі положень стосовно обмеження відповідальності (ч. 5 ст. 3 Конвенції).

Таким чином, Монреальська Конвенція починає діяти з моменту укладення договору повітряного перевезення, тобто з моменту бронювання квитка, на підставі якого виникають права і обов`язки пасажира і авіаперевізника, а не з моменту початку чи закінчення фактичного перевезення.

Стаття 29 Монреальської конвенції регулює питання повернення коштів за невикористаний квиток, що в розумінні Конвенції вважається фактичною шкодою пасажира. Такі виплати, як 3% річних, інфляційні втрати, неустойка, компенсація за скасування рейсу згідно із Монреальською конвенцією сплаті не підлягають, оскільки не належать до фактичної шкоди.

Отже, ураховуючи наведені вище положення міжнародного законодавства та законодавства України, суд вважає, що авіаперевізник відповідає перед пасажиром лише у межах реальних (фактичних) збитків, доведених пасажирами, але не вище ніж розмір відшкодування, встановлений нормами Монреальської конвенції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 761/21756/17 (провадження № 61-15579св19).

Вимоги позивача про стягнення пені обґрунтовані посиланням на положення частини 9 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що у разі розірвання споживачем договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється також на повітряні перевезення, що прямо передбачено частиною 3 статті 101 Повітряного кодексу України, однак зауважує, що предметом регулювання статті 12 цього Закону є правовідносини, що виникають з реалізації продукції, яка є річчю. В даному ж випадку, позивач придбала у відповідача послуги авіаперевезення, які споживаються в процесі їх надання, а відтак на спірні правовідносини положення статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається позивач, не поширюються.

Також суд зауважує, що правовідносини сторін у галузі міжнародних авіаперевезень пасажирів та багажу не регулюються цивільним законодавством України, тому що ці правовідносини належать до галузі міжнародного повітряного права та, відповідно, регулюються Монреальською конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28.08.1999.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 18.03.2020 у справі №761/13278/18 (провадження № 61-21966св19).

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем початково не було дотримано правил повітряних перевезень пасажирів щодо звернення з вимогою про повернення коштів за невикористані квитки, що свідчить про недобросовісність дій з боку позивача, а також враховуючи вищевказані правові норми та правові висновки, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про відшкодування неустойки за несвоєчасне повернення коштів, а також інфляційних збитків та 3 % річних такими, що не відповідають обставинам справи, а отже не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Так, позивачем у позовній заяві не доведено належними доказами заподіяння їй моральної шкоди відповідачем, а також не обгрунтовано заявлений розмір шкоди у 10 000,00 грн., тому суд вважає, що правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Отже зважаючи на встановлені обставини та викладені норми права, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про захист прав споживачів не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі, понесені позивачем покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ», про захист прав споживача - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 30.05.2022 року.