Решение № 104523965, 24.05.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16986/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ніценко А.О.

представника позивача Лопайчук О.І.

представника відповідача Дудник В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" до Державної митної служби України Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки

ВСТАНОВИВ :

До Полтавського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю" Фабрика рукавних фільтрів" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної митної служби України Полтавської митниці про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA806070/2021/000007/2 від 15 липня 2021 року;

- визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA806070/2021/00022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним подано до митного оформлення всі належні документи, подані документи не містять ознак підробки та містять всі числові значення складових митної вартості, а висновки відповідача покладені в основу рішення про коригування митної вартості є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 04.01.20221 року, після усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на. 01 лютого 2022 року, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів позивача та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до вимог чинного законодавства.

Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що між позивачем та QINGDAO GREATWALL INDUSTRY CO., LTD., Китай (продавець) укладено контракт від 04.01.2021 р. № A003, у відповідності до умов п. 1.1 якого продавець зобов`язується виготовити та поставити у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в порядку та умовах, передбачених в додатках до цього контракту.

Пунктами 2.1 - 2.3 контракту передбачено, що ціна товару, умови оплати та умови поставки згідно з Інкотермс вказуються в додатках до цього контракту. Загальна вартість товару складається із сум, що зазначені в додатках до даного контракту. Валюта цього контракту - долар США.

Поставка товару за цим контрактом повинна проводиться в терміни, зазначені в додатках до цього контракту (п. 3.1).

Відповідно до специфікації № 5(додаток № 8 ) выд 22.04.2021 року до контракту №А003 від 04.01.2021 року сторонами визначено умови оплати - банківським переказом на рахунок продавця протягом 14 днів після одержання товару, за умови відповідності якості товару. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Ningbo, Китай (Інкотермс 2010). Товар має бути завантажено на вказане покупцем судно. Термін поставки до 10.05.2021 року. Вартість пакування, маркування, транспортування до порту завантаження, завантаження на борт судна включені до ціни товару. Якість товару, що поставляється відповідно до поточної специфікації, повинна відповідати технічним характеристикам, зазначеним у додатку 9 від 22.04.2021 року до даного контракту.

З метою митного оформлення товару до митного оформлення подана електронна митна декларація № UA806070/2021/000557 від 16.07.2021 року, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступний товар: товар № 1 - Повсть неткана, одержана голкопробивним способом, просочена: поліефірна повсть 550 г/м2 (ширина 2,15 м) 5856,60 м2. Поверхнева щільність 550 г/м2 +/- 5%. Обробка повсті глянцювання поверхні з однієї сторони, каландрування, термостабілізація. У рулонах. Використовується для пошиття рукавів фільтрувальних, що вокористовуються на газоочисних спорудах промислових підприємств.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару становить 6 149, 43 доларів США.

Митна вартість товару, заявлена позивачем, визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: копія сертифікату якості б/н від 17.05.2021р.; копія пакувального листа б/н від 12.05.2021р.; копія рахунку-фактури (iнвойсу) № 21QDGW0473A від 12.05.2021 р.; копія коносаменту № ZM202105124A від 01.06.2021 р.; копія автотранспортної накладної № 24А від 02.07.2021р.; копія декларації про походження товару № 21QDGW0473A від 12.05.2021 р.; копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 1218 від 12.07.2021р.; копія довідки № 12-07/6 від 12.07.2021 р. про вартість перевезення товару; копія додатку № 8 Специфікація № 5 від 22.04.2021р.; копія додатку № 9 від 22.04.2021 р.; копія зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № А003 від 04.01.2021р.; копія договору про надання послуг митного брокера № 18/08/2020 від 18.08.2020 р.; копія договору про перевезення № А082 від 23.10.2020 р.; копія листа № А0166 від 13.07.2021.

Судом встановлено, що відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA806070/2021/000007/2 митним органом здійснено контроль наявності в підтверджувальних документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчислені митної вартості.

В результаті такого контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності, а саме:

Поставка товару здійснюється згідно контракту №А003 від 04.01.2021 року на умовах FOB CN Ningbo.

Згідно п. 3.1. контракту № А003 від 04.01.2021 поставка товару повинна проводитися в терміни, зазначені в додатках до цього контракту.

У наданому до оформлення додатку № 8 (специфікація № 5) від 22.05.2021 згідно п.5 - термін поставки: до 10.05.2021 вантаж має бути завантажено на борт судна.

Згідно п. 3.3 контракту № А003 від 04.01.2021 датою відвантаження вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до інформації в коносаменті № ZM202105124А від 01.06.2021 товар завантажено на борт судна 01.06.2021.

Виходячи з вищезазначеного терміни поставки значно перевищені та не відповідають умовам зазначеним в додатку № 8 (специфікація № 5) від 22.05.2021 до контракта №А003 від 04.01.2021 року. Згідно п. 10.1. контракту № А003 від 04.01.2021 року якщо поставка товару не буде здійснена з вини продавця в терміни, зазначені в контракті, продавець сплачує покупцеві штраф у розмірі 1% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше ніж загальна сума не поставленого товару. Враховуючи вищезазначене, вартість товару зазначена в інвойсі № 21QDGW0473A від 12.05.2021 не прораховується.

Відповідно до пункту 2.4.2 договору №082 від 23.10.2020 року одним із документів для здійснення транспортування є заявка. Відповідно до поданої митної декларації № UA806070/2021/000557 від 16.07.2021 року дані транспортні документи відсутні.

Виходячи з вищезазначеного, неможливо обчислити дійсні витрати клієнта понесені відповідно до договору №А003 від 04.01.2021 року.

Надано прайс-листи від 12.05.2021 року, які не містять всіх відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо товару, що свідчить про суб`єктивний характер зазначеного документа та суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженої кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. З ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини .

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу електронного листа б/н від 15.07.2021 року, яким повідомлено відповідача про неможливість подання додаткових документів.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA806070/2021/000007/2 від 15 липня 2021 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів №1 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно до ст. 64 МК України.

Крім того, митним органом відмовлено у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2021/00022.

Скориставшись правом, передбаченим п. 5 ст. 55 МК України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за ЕМД № UA806070/2021/000690 від 16.07.2021 р.

Позивач звернувся із заявою № А 0211 від 02.08.2021 р. до Полтавської митниці, в якій просив, зокрема: винести письмове рішення про визнання заявленої митної вартості за основним методом; скасувати винесене рішення про коригування митної вартості № UA806070/2021/000007/2 від 15.07.2021 року. Також, позивач надав додаткові документи, а саме: експертний висновок ДП Держзовнішінформ №113/303 від 30.07.2021 року; експортну декларацію №20210524103903531; прайс-лист б/н від 12.05.2021 року.

Однак, Полтавська митниця листом №7.23-1/15-1/13/593 від 11.08.2021 року повідомила, що у митниці відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2021 року №UA806070/2021/000007/2.

Вважаючи вказане рішення №UA806070/2021/000007/2 від 15.07.2021 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA806070/2021/00022 від 15.07.2021 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, шо стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

Судом встановлено, що в рішенні № UA806070/2021/000007/2 від 15.07.2021 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість товару № 1 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за ЕМД №UA110370/2021/005028 від 11.05.2021 року на рівні 2,15 дол/м2 також додається транспортні витрати відповідно до рахунку №870 від 24.05.2021 року 140526,2 грн. та становить - 4,424 дол/кг.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд відхиляє твердження митного органу, що терміни поставки значно перевищені та не відповідають умовам зазначеним в інвойсі № 21QDGW0473A від 12.05.2021 року, оскільки дана обставина жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України та не передбачено жодними нормами митного законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що митним органом не аргументовано, яким чином дана обставина виплинула або могла вплинути на ціну товару за контрактом.

Щодо твердження відповідача про ненадання документів, передбачених пунктом 2.4.2 контракту №А082 від 23.10.2020 року, а саме: заявки, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення та подання заявки, направлення заявки, визначений в п. 2.4.2 Контракту, стосується виключно взаємовідносин між клієнтом та експедитором, а, отже, відсутність такої заявки не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17 з цього приводу висловлена позиція, що вимога митниці про надання додаткових документів, зокрема, заявки на поставку товарів, подання якої не передбачено ні статтею 53 Митного кодексу України, ні Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 - безпідставна, оскільки вказана заявка не містить відомостей, щодо вартості товару, а відтак, жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.

Суд також відхиляє твердження відповідача щодо неможливості обчислення дійсних витрат клієнта понесені відповідно до договору №082 від 23.10.2020 року, оскільки дана обставина жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарі, які ввозяться на митну територію України та не передбачена жодними нормами митного законодавства України, а митним органом не аргументовано, яким чином вказане виплинуло або могло вплинути на ціну товару за контрактом.

Щодо твердження відповідача, що надані позивачем прайс-листи від 12.05.2021 року не містять всіх відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо товару, що свідчить про суб`єктивний характер зазначеного документа та суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженої кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари, суд зазначає наступне.

Митним законодавством встановлено виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів визначено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів не відноситься прайс-лист.

Відтак, жодним нормативно-правовим актом України не встановлено вимог до змісту та форми прайс-листа постачальника. Порядок складання іноземними суб`єктами документів в іноземних державах та вимоги щодо форми та змісту таких документів визначаються законодавством відповідної іноземної держави.

Прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Прайс-лист виробника товару виступає в якості документу, що підтверджує митну вартість товару, лише за наявності розбіжностей, неповноти відомостей чи неточностей в основних документах.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними та необ`єктивними висновками відповідача щодо прайс-листа від 12.05.2021 року.

При цьому, суд зазначає, що при вирішенні спору по суті суд не оцінює доводи сторін в частині висновку ДП "Держзовнішінформ" № 113/303 від 30.07.2021 року, оскільки останній не був врахований при прийнятті відповідачем спірного рішення.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018р. у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019р. у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019р. у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019р. у справі № 520/9022/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення № UA806070/2021/000007/2 від 15.07.2021 року про коригування митної вартості товарів та складена до нього картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA806070/2021/00022 від 15.07.2021 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4 540,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями: № 2023 від 03.12.2021 року та № 2087 від 22.12.2021 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 4 540,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика рукавних фільтрів до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці № UA806070/2021/000007/2 від 15.07.2021 року про коригування митної вартості товарів, визнати протиправною та касувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2021/00022 від 15.07.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика рукавних фільтрів (39630, Полтавська область м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 5д, код ЄДРПОУ 31700904) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці (36022, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Кукоби Анатолія, буд. 28, код ЄДРПОУ ВП:43997576) судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 30 травня 2022 року..

Головуючий суддя Г.В. Костенко