Решение № 104523299, 26.05.2022, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1203/21

Провадження № 2/353/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Круховської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» звернулося до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.03.2019 року відповідач керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 у с. Обертин, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області допустив зіткнення з іншим транспортним засобом. Цивільно-правова відповідальність водія була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.115170719. Відповідно до ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 30.09.2020 року вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2020 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК та встановлено перебування відповідача в стані алкогольного сп`яніння, змінено в частині вирішення питання про долю речового доказу, в решті залишено без змін. Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи, на підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт. Відповідно до вищезазначеного страхового акту було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 174 962 грн 00 коп. Просив стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 174 962 грн 00 коп та сплачений судовий збір у розмірі 2624 грн 43 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та справу розглядати без його участі.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Від нього надійшло письмове пояснення, в якому він зазначив, що позов не визнає, просив розгляд справи проводити у його відсутності, однак наполягав на розгляді справи у присутності його адвоката.

Представник відповідача, у судове засіданні не з`явився, 26.05.2022 року подав до суду заяву, в якій зазначив, що відповідач позов не визнає з наступних підстав: у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують законність розрахунку страхового відшкодування. Також у кримінальному провадженні по справі № 353/631/19 ОСОБА_2 не була визнаною потерпілою, а також не було визнано потерпілим її сина ОСОБА_3 про, що зазначено в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 30.09.2020 року. Крім того, у вищевказаній ухвалі зазначено, що між ОСОБА_2 та повнолітнім сином ОСОБА_4 , ОСОБА_3 була домовленість про те, що останній заявить цивільний позов, а з відшкодованого поверне її суму коштів. Тобто між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була домовленість про відшкодування шкоди та її розподіл. Також відповідачем було передано ОСОБА_3 кошти в сумі 10000 доларів США в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відповідно до їх попередньої домовленості. Вважає, що у ПАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» не було підстав для здійснення страхових виплат з огляду на вищевказане, а також на те, що ОСОБА_2 не є потерпілою. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, розгляд справи проводити без його участі та участі відповідача (а.с. 128-130).

30.12.2021 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

28.03.2022 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було доручено Державній установі «Городоцький виправний центр (№131)» вручити ОСОБА_1 копію позовної заяви, повістку про виклик до суду та допитати його по суті заявленого позову.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, заяву представника відповідача, щодо не визнання позову, та доводи наведені у ній, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.11.2018 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_5 було укладено поліс № ЕР.115170719 обов`язкового страхового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 10.11.2018 року до 09.11.2019 року, забезпечений транспортний засіб марки «ВАЗ 21033», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією полісу № ЕР.115170719 обов`язкового страхового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.11.2018 року. Відповідно до вищевказаного полісу страхова сума на одного потерпілого становить: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 200 000 грн 00 коп, за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн 00 коп (а.с. 21).

З копії ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 30.09.2020 року, якою вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2020 року змінено в частині вирішення питання про долю речового доказу, в решті залишено без змін встановлено, що ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4 та заподіяли потерпілому ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження. Так, 09.03.2019 року приблизно о 19 годині 35 хвилин, у темну пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керував автомобілем марки «ВАЗ-21033», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався ділянкою автодороги сполученням Озеряни-Рожнів, що по вул. Хотимирській у с. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області. Однак, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки або безпечного об`їзду перешкоди, не справився з керуванням, перед зміною напрямку руху праворуч до правого краю проїзної частини дороги не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .3. У результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Тлумацькій ЦРЛ, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, які відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області набрав законної сили (а.с. 7-19).

ОСОБА_2 , матір малолітнього ОСОБА_3 , батьком якого є потерпілий ОСОБА_4 , який загинув у вказаній ДТП, не було визнано потерпілою у кримінальному провадженні. Проте, суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що дані обставини позбавляють останніх права на страхове відшкодування, оскільки потерпілим був визнаний старший син загиблого, та даний факт не позбавляє ОСОБА_2 права на звернення до страховика і отримання страхового відшкодування в інтересах малолітнього сина.

У відповідності до п. 27.2., 27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Крім того, така позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі № 756/8644/19, де вказано, що розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілої особи внаслідок ДТП, підлягає стягненню з МТСБУ окремо кожній малолітній дитині потерпілої особи, які перебували на її утриманні на день настання страхового випадку. Отримання пенсії малолітнім потерпілим у зв`язку із призначенням йому групи інвалідності та перебування іншого малолітнього потерпілого на утриманні за рахунок держави не впливає на факт одержання належної частини страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю годувальника внаслідок ДТП.

Згідно копії заяви про виплату страхового відшкодування від 22.05.2019 року встановлено, що представник ОСОБА_9 , матері потерпілого ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_3 , сина потерпілого ОСОБА_4 подав до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» дану заяву. В якій просив здійснити виплату страхового відшкодування: для матері потерпілого - ОСОБА_9 25038 грн 00 коп моральної шкоди, для сина потерпілого ОСОБА_3 25038 грн 00 коп моральної шкоди та 150 228 грн 00 коп відшкодування на утримання (а.с. 23).

Нормою п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У даному випадку страховий випадок наступив 09.03.2019 року, повідомлено про страховий випадок надано позивачу 29.05.2019 року.

02.11.2020 року представник ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_3 подав до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» заяву про долучення документів і виплату страхового відшкодування. У даній заяві зазначив, що 22.05.2019 року на адресу позивача була скерована заява про виплату страхового відшкодування від 22.05.2019 року з проханням про виплату страхового відшкодування. Також до заяви додав наступні документи: довідку про призначення пенсії по втраті годувальника від 09.06.2020 року № 1076, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області про те, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області (Козятинський район) і отримує пенсію в разі втрати годувальника; акт підтвердження місця проживання від 17.07.2019 року № 12, в якому вказано факт спільного проживання загиблого ОСОБА_4 з цивільною дружиною ОСОБА_2 та неповнолітній сином ОСОБА_3 у власному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 ; заяву ОСОБА_2 від 30.10.2020 року про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_3 з копією реквізитів банківської картки ОСОБА_2 та копією картки платника податків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; письмові пояснення до страхової справи ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_9 від 02.11.2022 року, що підтверджується копіями вищевказаних документів (а.с. 24, 26-32).

Відповідно до копії страхового акту № ЕР.115170719.L0001/02 від 11.11.2020 року страхова сума становить 274 962 грн 00 коп, ліміт відповідальності на момент події - 174 962 грн 00 коп, після усіх взаєморозрахунків, зазначених у даному страховому акті, страхувальник ОСОБА_5 претензій до СК «ПЗУ Україна» по дані страховій події не має (а.с. 46).

Копією розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № ЕР.115170719.L0001/02 від 11.11.2020 року стверджується, що розмір збитку становить 174 962 грн 00 коп, та складається з: відшкодування на утриманця (сина) у розмірі 150 228 грн 00 коп та моральної шкоди для сина потерпілого - 24 734 грн 00 коп (а.с. 48).

У вищевказаній копії розрахунку страхового відшкодування наведено детальний розрахунок: зазначено вихідні дані для розрахунку страхова сума становить 274 962 грн 00 коп; суми попередніх виплат - 25 038 грн 00 коп; ліміт відповідальності на момент страхового випадку - 174 962 грн 00 коп; відшкодування утриманцям (синові) 36*4173 - 150 228 грн 00 коп; моральна шкода (для сина потерпілого) 12*4173/2 - 24 734 грн 00 коп; авансові виплати - 00 грн 00 коп.

Суд вважає, що доводи представника відповідача щодо неналежності та недопустимості доказів розрахунку страхового відшкодування є не обґрунтованими, оскільки позивачем наведений детальний розрахунок страхового відшкодування, що відповідає законодавству Україн та визначений в межах ліміту відповідальності визначеного у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.115170719 від 09.11.2018 року.

Згідно копії розпорядження № 49582 на виплату страхового відшкодування встановлено, що ОСОБА_2 погоджено перерахувати страхове відшкодування у розмірі 174 962 грн 00 коп на її банківський рахунок, та відповідно до копії платіжного доручення № 10381 від 12.11.2020 року дане страхове відшкодування перераховано ОСОБА_2 (а.с. 47, 49).

Пунктами 36.1., 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивачем було прийнято обґрунтоване рішення про виплату страхового відшкодування на підставі заяви та доданих до неї документів, які подав представник ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_3 до ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Позивач 16.04.2021 року надіслав відповідачу, ОСОБА_1 , претензію про відшкодування в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування в сумі 174 962 грн 00 коп грн 00 коп, в якій просив останнього перерахувати 174 962 грн 00 коп у місячний термін з моменту отримання листа на банківський рахунок ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що підтверджується копією даної претензії № 49582 від 16.04.2021 року (а.с. 50).

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 даного закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У п. 23.1 ст. 23 вказаного закону, встановлено, що шкодою заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Нормами п. 38.1. пп. 38.1.1. а) ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо доводів представника відповідача про домовленість відшкодування матеріальної і моральної шкоди в розмірі 10000 доларів США та поданої копії розписки про передачу даної суми сину потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , то суд вважає, що такі дії відповідача є добровільними, та не позбавляють права осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування звернутися до страховика.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін, зважаючи на те, що представником відповідача не подано жодних письмових чи електронних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу є підставною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2624 грн 43 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 60957 від 01.09.2021 року (а.с. 52).

На підставі наведеного, відповідно до ст. 1187, 1188, 1191, ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 174 962 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплачений судовий збір у розмірі 2624 (дві тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 43 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місце знаходження: вул. Малопідвальна,10, оф. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 20782312.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 30 травня 2022 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК