Постановление суда № 104514482, 26.05.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1541/22

н/п 1-кп/953/531/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Єкімової Ю.Д.,

прокурора Чеблукова Д.М.,

захисника Романченко В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню №12021221130001565 від 06.10.2021 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Орлянське Василівського району Запорізької області, громадянина України, раніше судимого Ворошилівским районним судом м.Донецьк за ч.4 ст. 187 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, одруженого, який має неповнолітню дитину, 2007р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,-

у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -

встановив:

В проваджені суду перебуває справа по кримінальному провадженню №12021221130001565 від 06.10.2021 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України- розбій , тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор просив продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання .

Обвинувачені та захисник проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати запобіжних захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Так захист просив врахувати істотну зміну обставин, а саме воєнний стан, наявність ризику для життя в місці перебування ( слідчий ізолятор м.Харкова), необхідність евакуації рідних та близьких родичів з місць, окупованих РФ, а також бажання обвинувачених сприяти обороні України, що є підставою для зміни запобіжного заходу на заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або особисте зобов`язання з можливостю внесення коштів на рахунок НБ для цілей оборони України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, в тому числі на території Харківської області.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, було продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03. 2022 строком на 30 діб, який Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-IX від 21.04.2022, було продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до ч.6 ст. 615 КПК України (в редакції станом на 09.04.2022р.) у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Ухвалою суду строк запобіжного заходу відносно обвинувачених був продовжений до 09.04.2022р.

Хоча Київський районний суд м.Харкова і не зупиняв свою діяльність, однак він розташований в районі міста Харкова (Салтівка) де починаючи з 24.02.2022р. постійно здійснювалися обстріли, у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації, в тому числі по об`єктах інфраструктури, що в свою чергу об`єктивно унеможливлювало розгляд судом справи та питання, щодо про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених, з урахуванням положень ст.ст.193, 199, 331 КПК України, внаслідок чого він вважається продовженим на строк не більше двох місяців .

При розгляді клопотання судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працездатний, однак ніде не працює доказів суду не надано, обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, раніше судимий вироком Ворошилівского районного суду м.Донецьк за ч.4 ст. 187 КК України.

Наявність у ОСОБА_1 дружини та батьків, суду не надано.

Обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, працездатний, однак ніде не працює доказів суду не надано, одружений, має малолітню дитину 2007р.н., обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, раніше не судимий .

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого , свідків та дослідження їх судом.

Обвинувачені свою вину в інкримінованому злочину не визнають, що потребує повного дослідження доказі по справі, в тому числі допит потеплілої та свідків, які на теперішній час судом не допитані.

ОСОБА_2 обвинувачується у особливо тяжкому злочині, ніде не працює, знає місце проживання потерпілої та свідків, внаслідок чого суд вважає доведеним існування ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконний вплив на потерпілу, свідків, які на теперішній час не зменшились.

Ризик заявлений прокурором п.5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час є не доведеним.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

ОСОБА_1 обвинувачується у обвинувачується у особливо тяжкому злочині, ніде не працює, не має міцних соціальних зав`язків, знає місце проживання потерпілої та свідків, раніше судимий за розбій, внаслідок чого суд вважає доведеним існування ризиків передбачених п.1, п.3 , п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконний вплив на потерпілу, свідків, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, які на теперішній час не зменшились.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звинувачуються у вчинені злочину із застосуванням насильства, суд на підставі п.1 ч.4 ст. 183 КПК України з урахуванням обставин справи, не визначає їм розмір застави.

Під часрозгляду клопотання вивчалась можливістьзастосування відноснообвинувачених більш м`якогозапобіжного заходу,в томучислі визначення застави,особистого зобов`язання. Однак,враховуючи існування зазначенихризиків,з метоюїх запобіганню,а також неможливостів умовах дії воєнного стану повного контролю державною владою кордонів та території України та забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів, є неможливим.

Посилання сторони захисту на наявність у обвинувачених родичів, які потребують допомоги та бажання сприяти обороні України, не є підставою для зміни їм запобіжного заходу, враховуючи обставини інкримінуємого злочину та особу обвинувачених.

Воєнна агресія РФ та здійснення воєнних дій на території України становить ризик для життя усіх мешканців України, не залежно від місця перебування, і не є підставою для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які звинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 314 -317, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 24.07.2022 року, без визначення застави.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 24.07.2022 року, без визначення застави.

Ухвала може бути оскарженабезпосередньо доПолтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, аобвинуваченими в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Встановити строк дії ухвали з 26.05.2022 по 24.07.2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий суддя Бородіна Н.М.