№ 10450021, 14.07.2010, Окружной административный суд города Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.07.10 місто Севастополь Справа №2а-1562/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя, третя особа - Садівницьке товариство «Мекензієві гори», про визнання розпорядження частково втратившим силу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про скасування розпорядження № 2115 від 31.12.1999 в частині передачі їй у приватну власність земельної ділянки № 19, яка розташована на території Садівницького товариства «Мекензієві гори».

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона не скористалась правом приватизації земельної ділянки, державний акт на землю не отримала. З 2003 року вона не являється членом товариства та з цього часу земельною ділянкою не користується. Земельною ділянкою з зазначеного часу користується інший член товариства.

Ухвалою суду від 27.05.2010 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Садівницьке товариство «Мекензієві гори».

Іншою ухвалою від 27.05.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

15.06.2010 у судому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просить суд визнати розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 2115 від 31.12.1999 втратившим силу в частині передачі їй у приватну власність земельної ділянки № 19, яка розташована на території Садівницького товариства «Мекензієві гори».

Позивачка у судове засідання 14.07.2010 не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та про підтримання уточнених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, 13.07.2010 надав суду відгук на позовну заяву з визнанням позову та клопотанням про розгляд справи за його відсутністю.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справу повідомлений належним чином, про причини незявлення суду не повідомив.

Суд ухвалив розглянути справу за відсутністю сторін третьої особи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Судом встановлено, що розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 2115 від 31.12.1999 земельна ділянка № 19 загальною площею 0,038 га була передана у приватну власність ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва за адресою: місто Севастополь, Садівницьке товариство «Мекензієві гори».

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного розпорядження ОСОБА_1 зобов'язана у місячний строк надати до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність; виконати через відповідну землевпорядкувальну організацію встановлення та уточнення меж в натурі (на місцевості), а також інші узгодження для отримання державного акту на право приватної власності на землю.

Вказані умови розпорядження ОСОБА_1 не виконала, державний акт на право власності зазначеної земельної ділянки не отримала, що підтверджується довідкою Севастопольської міської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» № 63107 від 17.05.2010.

Пунктом 4 розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 2115 від 31.12.1999 встановлено, що розпорядження втрачає силу стосовно громадян, яким передані у приватну власність присадибні земельні ділянки, при невиконанні вимог викладених у пункті 2.1 розпорядження.

Також враховуючи те, що ОСОБА_1 не набула права власності на земельну ділянку № 19 загальною площею 0,038 га Садівничого товариства «Мекензієві гори»та не бажає його набувати у майбутньому, в цій частині вказане розпорядження підлягає визнанню таким, що втратило чинність.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 2115 від 31 грудня 1999 року втратившим силу в частині передачі в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва № 19 загальною площею 0,038 га за адресою: місто Севастополь, Садівницьке товариство «Мекензієві гори».

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інших реквізитів у матеріалах справи немає) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19 липня 2010 року.