№ 104421973, 20.05.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/1418/22

пр.№ 3/464/893/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2022 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко Олена Валеріївна з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

за ч.1ст.130 КУАП,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 08 квітня 2022 року о 01.40 год по просп.Червоної Калини, 85 в м.Львові керував автомобілем марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння результат технічного засобу алкотестера «Драгер» становить 0,35 ‰, з результатом не погодився та пройти огляд в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

При розгляді справи у суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення заперечив, ствердив, що випив пляшку пива, керував автомобілем та не погодився з результатом тесту «Драгера», однак до лікарні для проходження медогляду його не допущено.

За ч.1 ст.130 КУАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Учинення ОСОБА_1 правопорушення стверджується зібраними та дослідженими в порядку КУАП доказами у відповідності до ст.251 КУАП, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 234206 від 08 квітня 2022 року, що відповідає вимогам ст.256 КУАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

відеозаписом з місця події, що мала місце 08 квітня 2022 року, де зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події з відповідним результатом, з яким не погодився, та ухилився від медичного огляду у закладі охорони здоров`я;

рапортом інспектора поліції про те, що водія доставлено до приміщення КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» для проходження огляду на стан сп`яніння, звідки ОСОБА_1 під приводом сходити в туалет утік. Після обслідування прилеглої території прийнято рішення про складення протоколу за ч.1 ст.130 КУАП. Після складення всіх матеріалів, що зайняло не менше 30 хв, прибув ОСОБА_1 та у глузливій, зухвалій формі пояснював, що не втікав, що відображено на відеозаписі.

За положеннями ст.266 КУАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Об`єктивним записом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому відображено перебіг події, що узгоджується з рапортом, зафіксовано втечу ОСОБА_1 від поліцейських при доставленні його до закладу охорони здоров`я. Водночас органи поліції позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на доставлення особи до закладу охорони здоров`я.

Надані докази доводять, що ОСОБА_1 продемонстрував своїми діями відмову виконати вимогу поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння, передбачену п.2.5 ПДР України.

Беручи до уваги наведене, суд відхиляє доводи про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за п.2.9а ПДР України є зайвою, яку слід виключити, що в цілому не випливає на суть правопорушення.

З урахуванням наведеного особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, в порядку ст.251 КУАП надано достатньо логічних та взаємопов`язаних між собою доказів у порушення правил дорожнього руху та вини у цьому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності доказів немає. Невизнання ОСОБА_1 своєї провини спростовується наведеними вище доказами, є голослівним, розцінюється як уникнення адміністративної відповідальності за скоєне та спосіб захисту.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно дост.247 КУАП, та спростовували даний висновок відсутні.

Дії ОСОБА_1 за ч.1ст.130КУАП кваліфікованівірно,оскільки він,керуючи транспортним засобом,відмовився відпроходження відповіднодо встановленогопорядку оглядуна станалкогольного сп`яніння,а томупідлягає адміністративнійвідповідальності завчинене.

Згідно із ч.1 ст.130 КУАП передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Санкція ч.1 ст.130 КУАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Окрім цього, у відповідності дост.40-1 КУАП з правопорушника слід стягнути судовий збір на користь держави. Обставини, які надавали право на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.221, 251, 252, 283, 284 КУАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 496,20 грн судового збору на користь держави.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів:ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача(МФО): 899998, рахунок отримувача:UA 268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету:21081300 (у порядку виконавчого провадження: стягувачГоловне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити дляоплати судовогозбору:отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету:22030106 (у порядку виконавчого провадження: стягувачДержавна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО