Постановление суда № 104408439, 13.05.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/138/22

н/п 1-кп/953/479/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2022 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді Бородіної Н.М.

секретаря Єкімової Ю.Д.

прокурора Ольхового Б.С.,

захисника Романченко В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

перекладача Таран І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню №12021221130002447 від 22.11.2021р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Марнеулі, Республіки Грузія, громадянина Республіки Грузія, із середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою та який фактично проживає: АДРЕСА_1 , -

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

встановив:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12021221130002447 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

У відношенні обвинуваченого застосований запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується.

Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав наявності ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Обвинувачений та захисник проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, зазначаючи, що ризики не доведені, просили обрати запобіжних захід не пов`язаний із триманням під вартою.

При розгляді клопотання судом враховується, що обвинувачений має постійне місце проживання на тимчасово окупованій території, працездатний, однак ніде не працює доказів суду не надано, обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, раніше не судимий.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого , свідків та дослідження їх судом. На теперішній час потерпілий та свідки обвинувачення не допитані.

ОСОБА_1 обвинувачується у тяжкому злочині, не має міцних соціальних зав`язків, ніде не працює, на підконтрольній Україні території не має місця проживання, внаслідок чого суд вважає доведеним існування ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконний вплив на свідків, які на теперішній час не зменшились.

Ризик заявлений прокурором п.5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час є не доведеним.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Разом з тим, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 суму застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 173670 гр. (2481х 70), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, при цьому поклавши на обвинуваченого обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін, продовживши строк цього запобіжного заходу у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів, тобто до 11.07.2022р.

Визначити ОСОБА_1 суму застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка складає 173670 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО одержувача: 820172, р/р: UA208201720355299002000006674) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: носити електронний засіб контролю; прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 (восьми) років позбавлення волі та попередити його про обов`язки забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки до суду, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого до суду.

Попередити заставодовця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особі, яка перебуває під вартою, - з моменту отримання копії шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Встановити строк дії ухвали з 13.05.2022р. по 11.07.2022р.

Суддя Бородіна Н.М.