№ 104408399, 12.05.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3114/22

н/п 3/953/1839/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2022 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2022 близько 22.30 год. солдат ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду (воєнного стану) на бойовому посту спостереження за адресою: АДРЕСА_1 , спав під час бойового чергування.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений, до матеріалів справи додано заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, з правопорушенням погодився, та просив призначити щонайменше покарання.

Відповідно дост. 129 Конституції Українирозгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно ч.1 ст. 172-17 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено відповідальність за вчинення таких дій в умовах особливого періоду.

Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію , визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 Про часткову мобілізацію . Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 , не містить положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні.

Зазначена правова позиція сформульована у Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №205/1993/17-ц.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.332 Статуту, бойове чергування - це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин.

Відповідно до ст. 333 ЗУ Про Статут внутрішньої служби, бойове чергування організовується командиром військової частини, який відповідає за виконання завдань черговими силами і засобами.

Згідно зі ст. 340 ЗУ Про Статут внутрішньої служби, особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено відволікатися, братися за справи, не пов`язані з виконанням обов`язків несення бойового чергування; самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГ №6726 від 06.05.2022, копією військового квитка, рапортом, та заявою.

Аналізуючидокази посправі зточки зоруїх допустимості,об`єктивностіта достатності,за відсутностібудь-якихсуперечностей,суд вважаєвину ОСОБА_1 увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.172-17 КУпАП, доведеною повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пом`якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин, передбаченихст. ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.

У відповідності зі ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 9, 34,35, ч. 2 ст. 172-17, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у здійсненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 2465 гривень 00 коп. (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять грн. 00 коп.) на користь держави (рахунок UA928999980314020542000020649, назва отримувача коштів: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача : 37874947, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), призначення платежу: сплата штрафу за постановою суду у справі про адміністративне правопорушення).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

СУДДЯ Зуб Г.А.