Постановление суда № 104407181, 19.05.2022, Машівський районний суд Полтавської області

Справа №948/221/22

Провадження № 1-в/948/54/22

УХВАЛА

19 травня 2022 року Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання Сизоненко Н.М.,

за участю засудженого ОСОБА_1 ,

прокурора Хмари М.А.,

представника установи Попельнюха А.В.,

захисника засудженого адвоката Тарана Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Машівка Полтавського району Полтавської області в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» спільне подання начальника Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» та заступника голови спостережної комісії Полтавської районної державній адміністрації Полтавської області про застосування умовно-дострокового звільнення в порядку статті 81 КК України відносно засудженого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грозино Коростенського району Житомирської області, громадянина України, не працюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, який зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засудженого 24 грудня 2019 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки,

в с т а н о в и в:

У травні 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшло спільне подання начальника Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» та заступника голови спостережної комісії Полтавської районної державній адміністрації Полтавської області про застосування умовно-дострокового звільнення в порядку статті 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи, що довела своє виправлення.

Представник установи виконання покарань, де утримується засуджений ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити, вказавши на те, що ОСОБА_1 є особою, яка довела своє виправлення.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд задовольнити подання та звільнити його умовно-достроково від призначеного покарання, зауваживши, що він провину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, довів своє виправлення.

Захисник засудженого адвокат Таран Р.П. в судовому засіданні підтримав подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 зауваживши, що останній є інвалідом третьої групи, засуджений за тяжкий необережний злочин, під впливом роз`яснювальної роботи зі сторони працівників адміністрації установи поведінка засудженого була змінена на позитивну, два дисциплінарні стягнення до засудженого були застосовані більше ніж півтора роки тому, добровільно відшкодував частину стягнень за виконавчим листом, а також з огляду введення воєнного стану на території України та роз`яснення Міністерства юстиції України щодо умовно-дострокового звільнення засуджених в період воєнного стану.

Прокурор Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Хмара М.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , зазначивши про те, що поведінка засудженого за ввесь період відбування покарання свідчить більше про те, що він став на шлях виправлення, але не дає підстав говорити, що ОСОБА_1 довів своє виправлення та до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного судом покарання.

Суд, вислухавши думку учасників та вивчивши матеріали справи, вважає подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1 , що останній засуджений 24 грудня 2019 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Як вбачаєтьсяіз характеристикизасудженого ОСОБА_1 ,останній вмісцях позбавленняволі знаходиться з22.04.2020.Під часперебування вдержавній установі«Миколаївський СІЗО» додисциплінарної відповідальностіне притягувався,адміністрацією установине заохочувався. Рішеннямміжрегіональної комісіїПівнічного МРУвід 06.05.2020засудженому визначеноколонію мінімальногорівня безпекиз полегшенимиумовами тримання.З 14.07.2020відбуває покаранняв державнійустанові «Машівськавиправна колонія№9».За часвідбування покаранняв установі,два разипритягувався додисциплінарної відповідальності,стягнення знятіта погашеніу встановленомузаконом порядку,має тризаохочення.На данийчас непрацевлаштований узв`язку ізвідсутністю робочихмісць.Правила технікибезпеки тапожежної безпекине порушує,має достатнійрівень необхіднихнавичок,до виконанняробіт зблагоустрою установивиконання покараньвідноситься зрозумною ініціативою.Приймає участьу виховнихзаходах,які проводятьсяв установі.Відповідно достатті 123КВК Українибере участь в програмах диференційованого впливу на засуджених «Правова освіта», «Підготовка до звільнення», програми реалізовані. Відповідно до статті 126 КВК України прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня шляхом самоосвіти, відвідує бібліотеку установи. Відповідно до статті 127 КВК України приймав участь у роботі самодіяльних організацій засуджених, являвся членом секції інформування та редакції стінної газети засуджених відділення СПС №2. Відповідно до статті 110 КВК України підтримує зв`язки із рідними шляхом телефонних розмов. На профілактичних обліках не перебуває. Вину у вчиненому злочині визнає, вирок суду вважає справедливим. Має виконавчі листи на загальну суму 231537,15 гривень, достроково погашено 122787,55 гривень, заборгованість складає 108749,90 гривень. У разі застосування умовно-дострокового звільнення має можливість проживати за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки про стягнення та заохочення, складеної начальником відділення соціально-психологічної служби ОСОБА_3 , засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання мав два стягнення, зокрема, попередження від 06.08.2020 за відмову від робіт по благоустрою та сувору догану від 18.12.2020 за зберігання заборонених предметів, які погашено у встановленому законом порядку. Також до засудженого ОСОБА_1 рішенням дисциплінарної комісії застосовано три заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, які датовані 18.01.2021, 26.07.2021 та 28.04.2022 (а.с.4 том 1).

Заходи заохочення, які застосовуються до засудженого є важливою умовою закріплення позитивних змін в особистості засуджених.

Згідно частин першої та другої статті 81 КК України (в редакції положень статті КК України станом на момент вчинення кримінального правопорушення засудженим) до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

За положеннями пункту 1 частини третьої статті 81 КК України (в редакції положень статті КК України станом на момент вчинення кримінального правопорушення засудженим) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Судом також враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії. Суду слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Як встановлено в статті 6 КВК України, виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Під сумлінною поведінкою необхідно розуміти свідоме і безперечне дотримання засудженим режиму відбуття покарання та обов`язків, встановлених діючими нормативно-правовими актами з цих питань, виконання законних вимог адміністрації. Сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, але й те, що засуджений подає позитивний приклад поведінки для інших засуджених.

Не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальний факт наявності у засудженого заохочень, оскільки дотримання вимог режиму відбування покарання є обов`язком засудженого.

Сумлінне ставлення до праці це чесне та повне виконання засудженим своїх трудових обов`язків, покращення кількісних та якісних показників виконуваної роботи, бережне ставлення до обладнання та інструментів, суворе додержання правил техніки безпеки, тощо. Сумлінне ставлення до праці передбачає прагнення засудженого до перевиконання встановлених норм виробітку або зразкового виконання робіт, а також відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Оскільки закон, як один із критеріїв оцінки виправлення вказує сумлінне ставлення до праці, то у поданні на засуджених в обов`язковому порядку повинні відображатися причини, з яких засуджений не працює в Установі або не отримує заробіток (особисте небажання, чи об`єктивна відсутність можливості працевлаштування).

Відповідно до статті 130 КВК України заходи заохочення застосовуються до засуджених за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питань застосування до засуджених заохочуваних норм, передбачених статтею 81 КК України, висновок адміністрації установи про той чи інший ступінь виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку та ставлення до праці за весь період відбуття покарання в установі виконання покарань, а не за час, який безпосередньо передує розгляду цих питань.

У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що відповідно до вироку Голопристанського районного суду Херсонської області засуджений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, а саме передбачений ч.2 ст.286 КК України, а також за даним вироком із засудженого стягнено на користь держави судові витрати у розмірі 3768, 08 гривень.

Окрім того, згідно довідки виданої головним бухгалтером Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» (а.о.с. 158 ч.2 том 1), за час перебування в установі надійшла постанова ВП №62882593 від 10.08.2021 про стягнення з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 231537, 45 гривні. Утримання із заробітної плати засудженого не проводилось, так як він не був працевлаштований. Дострокова суму погашення позову складає 122787,55. Заборгованість становить 108749,90 гривень.

У відповідності до листа копії начальника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області за вих.№1242 від 17.02.2022 на виконанні у відповідному відділі перебуває виконавче провадження №62882593 з примусового виконання виконавчого листа №664/488/20 виданого 18.08.2020 Цюрупинським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 210200,00 гривень. Боржником на депозитний рахунок відділу з моменту відкриття виконавчого провадження сплачено борг у розмірі 109470,51 гривень та виконавчого збору 10917,04 гривень(а.о.с. 141 ч.2 том 1).

Беручи до уваги, що висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись на даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування ним покарання, а саме дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечного виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, погашені стягнення за порушення дисципліни та їх кількість і характер, висновок про те, що засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення не ґрунтується на матеріалах провадження.

Так,оцінюючи даніпро особу ОСОБА_1 судом врахованоособу засудженого,його поведінку протягомвсього часувідбування покарання,його ставленнядо вироку,виду таміри покарання,яка йомубула призначена,кількість заохоченьз початкуперебування вустанові виконанняпокарання,а такожтяжкість вчиненогоі йогонаслідки татермін невідбутоїчастини покарання,який єзначним (1рік 11місяців 3дні).Разом зтим, матеріали справи засудженого ОСОБА_1 не містять відомостей про те, що він вчиняв будь-які дії направлені на погашення сум процесуальних витрат, пов`язаних із проведення судових експертиз, стягнених з нього на підстав вироку Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2019 року.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи про те, що засуджений довів своє виправлення і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, адже не знаходить підтвердження доводів засудженого ОСОБА_1 , що останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому для застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_1 суд не вбачає підстав та розцінює даний захід як передчасний. Позитивна характеристика засудженого за останній час відбування покарання свідчить більше про те, що наявна тенденція до становлення на шлях виправлення, однак це не є достатнім для твердження про доведеність виправлення та існування підстав для умовно-дострокового звільнення відповідно до положень статті 81 КК України.

Разом з тим, фактичне відбуття засудженим 1/2 призначеного покарання не може свідчити про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення особи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ?

п о с т а н о в и в:

Спільне подання начальника Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» та заступника голови спостережної комісії Полтавської районної державній адміністрації Полтавської області про застосування умовно-дострокового звільнення в порядку статті 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області, а ОСОБА_1 в той же строк, з моменту вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошено 23 травня 2022 року

Суддя Я.А. Шинкарчук