Решение № 104403138, 18.05.2022, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/420/22

Провадження №2/173/408/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна і приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2022 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до відповідача АТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., і приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.03.2022 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 18.05.2022 року.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Фіксування розгляду справи технічними засобами не здійснювалось відповідно до ст. 247 ЦПК України.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 01 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрований в реєстрі за № 39663 про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 25936.03 грн. на користь відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: в лютому 2022 року вона дізналась про те, що 23.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., відкрите виконавче провадження № 63980439 в якому вона є божником за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., 01.12.2020 року за реєстровим номером 39663.

Зазначене виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 39663, що був вчинений 01.12.2020 року.

Цим виконавчим провадженням з неї на користь АТ «ПУМБ» запропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 25936.03 грн.

Вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що в оскаржуваному виконавчому написі відсутня інформація щодо безспірності стягненої заборгованості, вчинення виконавчого напису відбулось поза строками, протягом яких його можливо було вчинити, позивачем не було отримане письмове повідомлення про факт вчинення виконавчого напису, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику учасників розгляду справи.

Відповідачем подана заява про визнання позовних вимог та заявлене клопотання про стягнення з відповідача 50% судового зббору, сплаченого при поданні позовної заяви та заявип ро забезпечення позову.

Треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, письмові пояснення суду не надали.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 39663 за кредитним договором № 3001152676901 від 20 жовтня 2018 року, укладеним між позивачкою та АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

Згідно вказаного виконавчого напису нотаріуса стягнено з позивача на користь відповідача грошові кошти в сумі 25 936.03 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8586.72 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 14578.80 грн.; прострочена заборгованість за відсоткам за користування кредитом - 0.35 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 890.77 грн.; строкова заборгованість за комісією - 282.12 грн., строкова заборгованість за процентами. 0.00 грн.; неустойка за порушення зобов`язань по кредиту - 1347.27 грн.., плата за вчинення виконавчого напису - 250.00 грн. Стягнення заборгованості проведене за період з 24.12.2019 року по 29.09.2020 року, що підтверджується копією виконавчого напису.

На підставі виконавчого напису, що оспорюється приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., 23.12.2020 року відкрите виконавче провадження № 63980439 на підставі заяви АТ «ПУМБ», щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість у вищевказаній сумі, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що він вчинений без достатньої правової підстави та без перевірки безспірності вимоги, оскільки вона не була повідомлена про наявність заборгованості.

Враховуючи доводи заявника, обраний ним спосіб захисту та правові підстави поданої позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 01.12.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 01.12.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису позивачка мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачкою повідомлення - вимоги про наявність такої заборгованості, та чи була вона надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Також додатковій перевірці підлягають і строки, протягом яких вчинене стягнення.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивачки.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріусом.

Також судом враховується, що відповідачем подана заява про визнання позовних вимог

виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно доч. 1 ст. 141 ЦПК України - Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України -У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З аналізу ч. 1 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позовних вимог, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка судовий збір за подання позовної заяви не сплачувала, виходячи із положень ЗУ "Про захист прав споживачів", тому відсутні підстави для повернення позивачеві 50% судового збору. В свою чергу з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 992.40 грн., який позивачка сплати б при поданні позовної заяви, якби не була звільнена від сплати судового збору, оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.

Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 496.20 грн., за подання заяви про забезпечення позову, оскільки судом ухвалене рішення про задоволення вимог за заявою про забезпечення позову. Нормами ч. 1 ст. 142 ЦПК України не передбачано повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплачаного при поданні клопотання про забезпечення позову, оскільки дане положення стосується лише судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна і приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 01 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною (юридична адреса: 01032 вул. Тарасівська, 18/12 м. Київ) зареєстрований в реєстрі за номером 39663, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (юридична адреса: 04070 вул. Андріївська, 4 м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованості за кредитним договором № № 3001152676901 від 20 жовтня 2018 року, укладеним з Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в загальній сумі 25 936.03 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 586.72 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 14 578.80 грн.; прострочена заборгованість за відсоткам за користування кредитом - 0.35 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 890.77 грн.; строкова заборгованість за комісією - 282.12 грн., строкова заборгованість за процентами. 0.00 грн.; неустойка за порушення зобов`язань по кредиту - 1 347.27 грн.., плата за вчинення виконавчого напису - 250.00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (юридична адреса: 04070 вул. Андріївська, 4 м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.

Стягнути із Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (юридична адреса: 04070 вул. Андріївська, 4 м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , 496 грн. 20 коп.. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за клопотанням про забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18.05.2022 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 23.05.2022 року

Дата набрання законної сили: 18.06.2022 року