Решение № 104401608, 12.05.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 травня 2022 р. Справа № 120/13411/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка) з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є особою яка, користується пільгами передбаченими для осіб, які є членами сімей загиблих ( померлих ) ветеранів війни, у відповідності до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, за наслідком звернення до відповідача із заявою від 15 вересня 2021 року щодо нарахування та виплати їй вказаної допомоги за 2021 рік позивач отримала відмову Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 не включена в списки громадян, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги до 5-го травня в 2021 році.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо невиплати у 2021 році одноразової грошової допомоги до 5 - го травня, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних державних адміністрацій забезпечують подання переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, Пенсійний фонд України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Починаючи з 2012 року виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 не здійснювалася, оскільки жодна установа не включала її до списку осіб, які мають право на отримання даної допомоги.

Управлінням соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації здійснено запит за №01-482 від 02.11.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перебування на обліку громадянки ОСОБА_1 та включення її до списку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році. Листом від 04.11.2021 року №0200-0405-6/70955 відповідача повідомлено, що з 20.12.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію в разі втрати годувальника. Однак, до списків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, ОСОБА_1 не включалася за відсутністю необхідних документів .

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Оскільки ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для призначення надбавки в зв`язку з набуттям статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни 03.11.2021 року, то права на виплату даної допомоги в поточному році вона не має.

Таким чином, представник відповідача вважає, що управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації діяло відповідно до норм чинного законодавства України.

24.11.2021 позивачкою подано відповідь на відзив, в якому вона заперечує проти доводів викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивачка посилається на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі № 440/2722/20-а, в якому, на її думку, Верховним Судом розглянуто аналогічні з даною справою правовідносини.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, однак, враховуючи їх невідповідність вимогам ч. 2 ст. 164 та ч. 3, 4 ст. 162 КАС України, а саме суду не надано документів, що підтверджують направлення ( надіслання ) копії заперечень позивачу, такі не приймаються судом до уваги.

Суд, з"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази встановив, що позивачка, як член сім"ї загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.05.2017 року, має право на пільги визначені ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня.

Не отримавши станом на вересень 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, позивачка звернулася до відповідача із заявою від 15.09.2021 року про виплату їй вказаної допомоги за 2021 рік, до якої надала необхідний перелік документів.

Листом від 21.09.2021 №01-418 Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації повідомило позивачку, що виплата їй одноразової грошової допомоги до 5-го травня не здійснювалась, оскільки жодна установа не включила її до списку осіб, які мають право на отримання даної допомоги. При цьому зазначено, що оскільки позивачка не звернулась до відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю №2 Бершадь управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації з оригіналами документів, які необхідні для забезпечення правильності нарахування та виплати їй разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, то їй радиться найближчим часом звернутися до відділу обслуговування громадян №2 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( м. Бершадь ) для включення її до списків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. Після отримання даного списку управлінням соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації буде здійснено нарахування разової грошової допомоги до 5 травня.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати їй одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік протиправно, позивачка звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України встановлені статтею 15 вказаного Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною такого змісту: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:

" Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

У подальшому пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачало, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини 5 статті 15 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Як встановлено судом, позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих ( померлих ) ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 29 травня 2017 року ( а.с. 10 ).

За наведених вище обставин та правового регулювання позивачка, як член сім"ї загиблого ( померлого ) ветерана війни, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.

Так, 08.04.2021 Кабінетом Міністрів прийнято постанову №325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", пунктом 1 якої затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі Порядок №325).

Пунктом 2 Постанови №325 передбачено забезпечити подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань":

Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України;

Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Пунктом 3 Постанови №325 визначено Міністерству фінансів і Державній казначейській службі забезпечити до 16 квітня поточного року перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій з метою виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Згідно з п. 5 Порядку № 325 бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги), зокрема, члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що за загальною процедурою відповідач проводить нарахування та виплату грошової допомоги до 5 травня 2021 року на підставі переліку осіб, які йому надають вказані в постанові КМУ №325 суб`єкти владних повноважень, в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де позивачка перебуває на обліку.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.11.2021 року, наданого на запит відповідача від 02.11.2021 року , позивачка з 20.12.2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію в разі втрати годувальника згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " (а.с. 25 ).

Суд зауважує, що, з огляду на наведені вище положення пункту 2 Постанови №325, саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де позивачка перебуває на обліку з 20.11.2011 року, мало забезпечити подання до 14 квітня 2021 року відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", зокрема і надати інформацію щодо позивачки.

Позивач у позові зазначає, що щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік не отримувала, в той же час відповідач стверджує, що таку не виплачував, бо позивач не зареєстрована в Управлінні як отримувач цієї грошової допомоги.

Відтак, суд приходить до висновку, що через можливе невиконання уповноваженим суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вимог пункту 2 Постанови №325 та не подання відповідних списків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, позивач не перебуває на обліку як отримував щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яку у спірному випадку мало виплачувати саме Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації, яке є відповідачем в справі.

Разом з тим, суд зауважує, що це не позбавляло права позивача самостійно звернутися для отримання грошової допомоги до 5 травня до місцевого органу соціального захисту населення за місцем реєстрації у строки, визначені статтею 17-1 Закону №3551-XII та пунктом 8 Порядку №325, а саме до 30 вересня 2021 року, оскільки такою датою законодавець обмежив строк виплати, а отже і подання заяви отримувачем грошової допомоги.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 17 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Частиною 3 ст. 17 Закону №3551-XII визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону №3551-XII разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Аналогічні приписи містить пункт 8 Порядку №325, згідно з якими отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 5 травня поточного року включно, яким не виплачено грошову допомогу станом на 5 травня, мають право звернутися по неї до місцевого органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня поточного року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка набула відповідного статусу 29 травня 2017 року ( а.с. 10 ) і не отримавши станом на вересень 2021 року допомоги до 5 травня за 2021 рік самостійно звернулась до відповідача із заявою від 15.09.2021 року про виплату їй щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, додавши перелік необхідних документів.

Листом від 21.09.2021 №01-418 Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації повідомило позивачку, що виплата їй одноразової грошової допомоги до 5-го травня не здійснювалась, оскільки жодна установа не включила її до списку осіб, які мають право на отримання даної допомоги. При цьому зазначено, що оскільки позивачка не звернулась до відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю №2 Бершадь управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації з оригіналами документів, які необхідні для забезпечення правильності нарахування та виплати їй разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, то їй радиться найближчим часом звернутися до відділу обслуговування громадян №2 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( м. Бершадь ) для включення її до списків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. Після отримання даного списку управлінням соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації буде здійснено нарахування разової грошової допомоги до 5 травня.

Надаючи оцінку бездіяльності відповідача щодо виплати позивачці грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, а також доводам відповідача, що оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачку не було включено до списку осіб, яким виплачується одноразова грошова допомога до 5-го травня, то відповідач не має обов`язку виплачувати вказану грошову допомогу, суд зауважує таке.

Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону №3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону №3551 в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.

Отже Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, а тому відповідач є органом, уповноваженим здійснювати виплату вказаної допомоги.

Як встановлено судом, на виконання наданих функцій та повноважень управлінням соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області запит №01-482 від 02.11.2021 щодо перебування на обліку громадянки ОСОБА_1 та включення її до списку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.

Листом від 04.11.2021 року №0200-0405-6/70955 відповідача повідомлено, що з 20.12.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію в разі втрати годувальника. Також зазначено, що станом на 04.11.2021 ОСОБА_1 не зверталась до ГУ ПФУ у Вінницькій області за виплатою одноразової грошової допомоги до 5-го травня.

Відтак, суд приходить до висновку, що отримавши у вересні 2021 року заяву позивачки від 15.09.2021 року про виплату їй щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідач не вчинив належних дій щодо нарахування та виплати позивачці вказаної допомоги, а листом від 21.09.2021 року необгрунтовано порадив звернутися до відділу обслуговування громадян №2 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( м. Бершадь ) для включення її до списків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня.

При цьому суд повторно наголошує, що згідно з приписами пункту 8 Порядку №325, отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 5 травня поточного року включно, яким не виплачено грошову допомогу станом на 5 травня, мають право звернутися по неї саме до місцевого органу соціального захисту населення за місцем реєстрації, що і було зроблено позивачкою, та отримати її до 30 вересня поточного року.

Щодо доводів відповідача, що позивачкою не було надано до відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю №2 Бершадь управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації оригіналів документів, які необхідні для забезпечення правильності нарахування та виплати їй разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, то суд вважає такі твердження необгрунтованими, оскільки з відповіді відповідача неможливо встановити, які саме оригінали документів не були надані ОСОБА_2 . Відтак, така відмова відповідача є формальною, немотивованою, необгрунтованою та порушує права позивачки на отримання належних виплат.

При цьому, суд акцентує увагу, що відповідний запит №01-482 щодо перебування на обліку громадянки ОСОБА_1 та включення її до списку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, відповідачем було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області лише 02.11.2021, а не відразу після отримання заяви позивачки у вересні 2021 року та вже після надання їй листа - відмови від 21.09.2021 року.

Також суд вважає необгрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві, що оскільки ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для призначення надбавки в зв`язку з набуттям статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни 03.11.2021 року, то права на виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня в поточному році вона не має.

Суд зауважує, що одноразова грошова допомога до 5 травня та надбавка в зв`язку з набуттям статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни є різними видами виплат, при цьому суд констатує, що із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачка звернулась до відповідача вчасно, в строк до 30 вересня 2021 року, а саме 15.09.2021.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не діяв відповідно до положень Закону №3551-XII та Порядку №325, відтак його бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, викладеним в ч. 2 ст. 2 КАС України.

При цьому, суд відхиляє посилання позивачки в обгрунтування заявлених вимог на рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, оскільки, в цій справі фактичним обставинами є:

(а) особа має статус особи з інвалідністю внаслідок війни, має право на пільги, передбачені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

(б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат);

(в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

Разом з тим, як встановлено судом, спірні правовідносини в даній справі виникли в зв"язку з тим, що позивачці взагалі не виплачено одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік. З огляду на зазначене дана справа не підпадає під ознаки зразкової справи, оскільки предмети спору є різними ( невиплата разової грошової допомоги взагалі та розмір виплаченої разової грошової допомоги відповідно ).

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67).

Виходячи з вищенаведених приписів правових норм та практики Європейського суду, з метою належного та повного захисту прав позивачки в спірних правовідносинах, в яких судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та задовольнити адміністративний позов виходячи з іншого, ніж викладено у позовній заяві, вищенаведеного судом обгрунтування.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову відповідно до вищенаведених мотивів, зобов`язавши Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації (вул. 1 Травня, 40, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03191934).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна