Решение № 104398134, 20.05.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2022 року м. Ужгород№ 260/1341/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Зорю Наталію Миколаївну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2011 по 01.03.2011 роки та з 01.09.2018 рік. 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 та її виплату на підставі статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2011 по 01.03.2011 роки та з 01.09.2018 року. 3. Стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 оплачені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 01.11.1999 по 01.04.2018 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація пенсії. В лютому 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення індексації пенсії за вказані періоди, проте листом від 09.02.2022 року за №0700-0307-8/6733 відповідач повідомив позивача про те, що індексація пенсії не проводилась. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Також позивач зазначив, що в ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено підвищення пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів». Згідно з статтею 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. З врахуванням також приписів Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (зі змінами) вважає, що його пенсія підлягала перерахунку з урахуванням індексації.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що позивачу у період з 01.01.2011 року по 01.03.2011 року виплачувалась фіксована індексація у сумі 39,77 грн., а котів для проведення індексації пенсійних виплат, органами Пенсійного фонду України на 2018 2021 роки та Державним бюджетом на 2018 2021 роки не передбачено.

Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як пенсіонер з 01.11.1999 року, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

03 лютого 2022 року адвокатом позивача було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області адвокатський запит.

09 лютого 2022 року відповідачем було надано розрахунок індексації пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 року по 01.12.2017 року.

Не погодившись з такою бездіяльністю органу Пенсійного фонду України позивач звернувся до суду з даним позовом.

З фактичних обставин справи вбачається, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З приводу протиправної бездіяльності непроведення індексації пенсії з 01.01.2011 року по -1.03.2011 року та з 01.09.2018 індексації, передбаченої законом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - Закон №1282-ХІІ).

При реалізації положень ст. 64 цього Закону органи Пенсійного фонду України керуються Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078, в редакції, що діяла з 15.03.2018).

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (ст.3 Закону).

Частинами 1, 3, 4 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в цьому пункті.

З матеріалів справи, зокрема, з розрахунку індексації пенсії ОСОБА_1 , вбачається, що у спірний період, а саме з 01.01.2011 року по 01.03.2011 року позивачу нараховувалась індексація у розмірі 39,77 грн. (01.01.2011р. 39,77 грн., 01.02.2011р. 39,77 грн., 01.03.2011р. 39,77 грн.) (а.с.9).

Отже позовні вимоги в цій частині є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо частини позовних вимог, що стосуються періоду ненарахування індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2018, суд зазначає наступне.

З офіційно оприлюднених в газеті «Урядовий кур`єр» даних, індекс споживчих цін в 2018 році становив: у січні 101,5%; у лютому 100,9%; у березні 101,1%; у квітні 100,8%; у травні, червні 100,0%; у липні 99,3%; у серпні 100,0%; у вересні - 101,9%; у жовтні - 101,7%; у листопаді - 101,4%; у грудні - 100,8%. В 2019 році: у січні - 101,0%; у лютому - 100,5%; у березні -100,9%; у квітні - 101,0%; у травні - 100,7%; у червні - 99,5%; у липні - 99,4%; у серпні - 99,7%; у вересні, жовтні - 100,7%; у листопаді - 100,1%; у грудні - 99,8%. В 2020 році: у січні - 100,2%; у лютому - 99,7%; у березні, квітні - 100,8%; у травні - 100,3%; у червні - 100,2%; у липні - 99,4%; у серпні - 99,8%; у вересні - 100,5%; у жовтні - 101,0%; у листопаді - 101,3%; у грудні - 100,9%. В 2021 році: у січні - 101,3%; у лютому - 101,0%; у березні 101,7%, у квітні - 100,7%; у травні - 101,3%; у червні - 100,2%; у липні - 100,1%; у серпні - 99,8%; у вересні - 101,2%; у жовтні - 100,9%; у листопаді - 100,8%; у грудні - 100,6%. В 2022 році: у січні - 101,3%; у лютому 101,6%.

Отже, у спірний період величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який складав 103 відсотка.

За таких обставин відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу індексації пенсії за період з 01.09.2018, з урахуванням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином, доводи позивача про протиправність бездіяльності відповідача щодо непроведення індексації пенсії з 01.01.2011 по 01.03.2011 роки та з 01.09.2018 рік є безпідставними.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 8 даного Кодексу усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 даного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 Кодексу).

За таких обставин, заявлені позовні вимоги позивача є необґрунтовані, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії не підлягають до задоволення.

Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич