Постановление суда № 104395537, 17.05.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/998/22

Провадження № 1-кс/307/395/22

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

17 травня 2022 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю прокурора Кричфалушій О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ЦопкоС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Арович Р.І., погодженого з прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Кричфалушій О.І., у кримінальному провадженні № 12022071160000149 від 16 березня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, з повною середньою освітою, не працюючого, одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Тячівського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Арович Р.І. за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської областіКричфалушій О.І. з клопотанням у кримінальномупровадженні №12022071160000149від 16березня 2022року прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засудженим вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 липня 2021 року за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, в період з 10 березня 2022 року по 11 березня 2022 року, в нічний час доби, більш точну годину та дату органом досудового розслідування не встановлено, під час дії на всій території України воєнного стану запровадженого згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 шляхом часткового демонтування бляхи на паркані, проникли на територію подвір`я незавершеного будівництва магазину будівельних матеріалів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому шляхом взлому дверей на тильній стороні будівлі магазину, таємно проникли в середину приміщення, звідки, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність, карність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи за попередньою змовою групою осіб, викрали належні потерпілому ОСОБА_3 наступні речі, а саме: кутову шліфувальну машинку марки «Craft» 125N. вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи становить 490,00 гривень, міксер марки «Дніпро-М» ВМ 162S, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становить 2021,00 гривень, шуруповерт марки «Makita» DF330DWE, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становить 1057,00 гривень, плиткоріз марки «Modeco» Expert MN-75-288, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становить 2483,10 гривень, шуруповерт марки «Зеніт» ЗША-18 Li, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становить 1 739,00 гривень, перфоратор марки «BOSCH» GHB 240, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становить 2256,67 гривень, плиткоріз марки «Haisser» (120 см), вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становить 2 463,00 гривень, чотири відра фарби «Аура», вартість одного відра згідно висновку товарознавчої експертизи становить 1067,00 гривень, десять листів метало-профілю загальною площею 47 квадратних метрів, загальна вартість яких згідно квитанції виданої приватним підприємцем ОСОБА_4 становить 16900 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 33 677,67 гривень.

Таким чином ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групи осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.

29 квітня 2022 року, повідомлення про підозру гр. ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групи осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, вручено для передачі останньому його дружині ОСОБА_6 .

Згідно вимоги про судимість, підозрюваний ОСОБА_1 , не одноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у місцях позбавлення волі, переховувався від органу досудового розслідування та суду, останній раз був оголошений в розшук 25 листопада 2021 року, крім цього з вироку Тячівського районного суду Закарпатської області, справа №307/501/19, провадження №1-кп/307/265/20 від 05 липня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 , скоїв кримінальне правопорушення, в якому наразі підозрюється, передбачене ч.4 ст.185 КК України, перебуваючи на випробувальному терміні, та на виклики про прибуття до слідчого СВ Тячівського РВП, останній не являється.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , в інкримінованому правопорушенні повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 15 березня 2022 та 16 березня 2022 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , протоколами впізнання з свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та іншими матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до категорії тяжких злочинів, за яке КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,2 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження якого на даний час не відоме, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зважаючи на викладене, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , строком на 60 діб без права внесення застави.

В судовому засіданні прокурор Кричфалушій О.І., клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят діб, адже більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищевказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 , просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Цопко С.В., в судовому засіданні зазначила, що підстав для застосування щодо підозрюваногозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, оскільки ризики наведені у клопотанні є необґрунтованими та недоведеними. Крім того, зазначила, якщо суд дійде висновків, щодо застосування запобіжного заходу, просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке 16 березня 2022 року, внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022071160000149 (а.с.6-7).

ОСОБА_1 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вручено для передачі останньому його дружині ОСОБА_6 - 29 квітня 2022 року, а також вручено 16 травня 2022 року підозрюваному ОСОБА_1 (75-78, 92-95).

У відповідності дост. 131 КПК України,одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно дост. 177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно доп.5ч.2ст.183КПК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім якдо раніше судимої особи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадтри роки,а ОСОБА_1 раніше судимий,підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,за якепередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід п`яти до восьми років, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , може бути застосований.

Згідно з ч. 1, 2, 4,ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннямист. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 28 рішення "Плешков проти України" (заява №37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 року).

Водночас, практика Європейського Суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

А відтак,вимоги ст.177,178КПК України,передбачають,що наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою злочинуповинна бутипідтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчать наступні докази: протокол огляду місця події від 15 березня 2022 року ( а.с. 15-19), протокол огляду місця події від 16 березня 2022 року ( а.с. 27-29), протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 16 березня 2022 року ( а.с. 30-32), протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 17 березня 2022 року ( а.с. 34-37), протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 17 березня 2022 року ( а.с. 38-42), протокол впізнання з свідком ОСОБА_7 від 17 березня 2022 року (а.с. 43-44), протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17 березня 2022 року ( а.с. 46-50), протокол впізнання з свідком ОСОБА_8 від 17 березня 2022 року ( а.с. 51-52), та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які слідчим суддею під час розгляду клопотання досліджені в судовому засіданні.

Наведені вище матеріали кримінального провадження з достатньою імовірністю підтверджують суду існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно дост. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 185КК України, увчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні семеро неповнолітніх дітей, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, проте ОСОБА_1 , є раніше неодноразово судимим, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Відтак,слідчий суддяприходить довисновку,що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, адже забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбаченіст. 177 КПК України , а тому суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Задовольняючи частково клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає підозрюваному ОСОБА_1 , розмір застави.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави».

Отже, при визначенні розміру застави суд враховує дані про особупідозрюваного ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а тому вважає доцільним та співмірним визначити останньому заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання з 15 год. 50 хв. 16 травня 2022 року.

Строк дії ухвали встановити до 14 липня 2022 року.

Визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена на наступний рахунок: отримувач коштів ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача(код за ЄДРПОУ): 26213408; розрахунковий рахунок UA198201720355209001000018501; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку (МФО) : 820172, призначення платежу застава.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , з-під варти.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк до 14 липня 2022 року.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити ОСОБА_1 та іншим учасникам, після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваному, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: М.Д.Стецюк