Постановление суда № 104385201, 11.05.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/21208/21

Провадження № 2/752/2857/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ про залишення позову без руху /

11 травня 2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В.., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Т. Шевченка про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням керівника апарату суду від 05 травня 2022 року № 219 призначений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із тимчасовим переведенням шляхом відрядження судді Слободянюк А.В. на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до протоколу повторного розподілу справ автоматизованою системою документообігу в суді від 06 травня 2022 року, вказана справа розподілена судді Машкевич К.В.

Згідно ч. 7 ст. 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Дослідивши вищевказану позовну заяву, слід залишити її без руху, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Київського національного університету імені Т. Шевченка про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

У своїй позовній заяві позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви повинно бути додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позові вказує, що її звільнено від слати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як учасника бойових дій.

Згідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору учасники бойових дій у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України N 3674-VI "Про судовий збір", згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України №3674-VI "Про судовий збір", суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Тобто право на звільнення від сплати судового збору позивачів які мають статус учасників бойових дій не є абсолютним, та така пільга може бути застосована саме у разі звернення до суду з позовом, який стосується порушення прав позивача як учасника бойових дій.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом не на захист своїх прав як учасника бойових дій, а з метою визнання бездіяльності відповідача та зобов`язання його вчинити відповідні дії, з урахуванням вимог Закону України «Про звернення громадян», в даному випадку, він не може користуватися вказаною пільгою щодо звільнення його від сплати судового збору, та повинен сплати судовий збір на загальних підставах.

Таким чином, за подання позовної заяви позивачу необхідно сплатити збір, відповідно до ставок, визначених у Законі України "Про судовий збір".

Так, позивачем заявлено дві окремі вимоги, які мають немайновий характер.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 908 грн.).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання даного позову, що має дві вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1816 грн. (908,00 + 908,00) та надати документ на підтвердження його сплати.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу ;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, варто зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як вбачається, в даному випадку матеріали зазначеного позову не містять копій додатків, які позивач додав до позовної заяви, для можливості їх направлення відповідачу, як це встановлено ч. 2 ст. 190 ЦПК України.

За правилами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст.ст. 175,185 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Т. Шевченка про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви або документів, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя К.В. Машкевич