Решение № 104345314, 16.05.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/26132/21

Провадження №2/522/2139/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 рокуПриморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Свяченої Ю.Б.,

за участі секретаря судового засідання Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель Миколи Володимировича про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 . Позивач 23 вересня 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , однак їй відмовлено у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку на звернення з заявою про прийняття спадщини.

Однак, ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 2003 року по 16 листопада 2020 року вона постійно проживала зі ОСОБА_2 , тож прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, адже про відмову від неї не заявляла. Задля підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 , позивач звернувся до суду з позовною заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 30 грудня 2021 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01 лютого 2022 року.

У судове засідання 01 лютого 2022 року учасники процесу не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутністю позивача та його представника. Окрім того, представником позивача до суду було подано заяву про виклик та допит свідків, однак їх явку у судове засідання позивачем забезпечено не було. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 03 березня 2022 року.

У зв`язку зі знаходженням ОСОБА_3 у період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року у відпустці, розгляд справи відкладено на 04 травня 2022 року.

У судове засідання 04 травня 2022 року учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 16 травня 2022 року.

У судове засідання 16 травня 2022 року учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідний актовий запис № 11772 від 18 листопада 2020 року.

23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , однак, відповідно до відповіді на заяву № 133/01-16 від 23 вересня 2021 року, їй відмовлено у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку на звернення з заявою про прийняття спадщини встановленого ст. 1270 ЦК України, та зазначено про необхідність надати до нотаріуса рішення суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини, або про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

ОСОБА_2 проживала за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується доданими до матеріалів справи: Декларацією про вибір лікаря ОСОБА_4 , від 24 травня 2018 року, де зазначена адреса проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 ; повідомленням від Комунального некомерційного підприємства «Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» від 22 жовтня 2021 року №2135 про виклик екстреної медичної допомоги за адресою АДРЕСА_1 ; Актом про фактичне місце проживання від 17 серпня 2021 року.

ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 2003 року і по 16 листопада 2020 року, день смерті ОСОБА_2 , вона постійно проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

На підтвердження факту спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було подано до суду Акт про фактичне місце проживання від 17 серпня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підтвердили, що починаючи з 2003 року і до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 проживали разом зі ОСОБА_2 , вели спільне господарство та надавали одне одному допомогу.

Окрім того, відповідно до Відомостей № К1-246676-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку виданих Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 22 вересня 2021 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 02 березня 2005 року.

Згідно роз`яснень викладених у п. п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" N 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Конституційний суд України у справі про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї" визначає, що членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.99 ррку).

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Верховного Суду від 23.05.2020 року у справі N 686/8440/16-ц, провадження N 61-15699св19).

Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

З наданих заявником до суду доказів, можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели сумісне господарство, піклувалися один про одного, тощо.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про доведеність заявником факту сумісного проживання однією сім`єю зі ОСОБА_2 у період з 2003 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст.76-77, 89, 259, 315,319,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель Миколи Володимировича про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, того, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) проживала разом з матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 18 листопада 2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серія НОМЕР_1 , актовий запис № 11772 починаючи з 2003 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.Б. Свячена

16.05.22