Решение № 104309653, 26.04.2022, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7072/21

Провадження № 2/946/1300/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.,

за участю секретаря - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в м. Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Веллфін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис за №51435 щодо звернення стягнення з позивачки на користь ТОВ «Веллфін» суми заборгованості в розмірі 17094,20 грн. Про існування виконавчого напису нотаріуса позивачка дізналася 21.07.2021 року, коли отримала поштою лист від держаного виконавця Ізмаїльського МРУЮ Міністерства юстиції (м.Одеса) та постанову про відкриття виконавчого провадження №66090340 від 15.07.2021 року. 15.07.2021 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та 30.07.2021 року постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивачка вважає вчинений виконавчий напис незаконним, оскільки вона підписувала договір позики №408160 від 16.03.2018 року, який нотаріально не посвідчувався. Крім того, як вказує ОСОБА_1 , заборгованість не є безспірною, оскільки строк, за який нараховувався борг складає 735 днів, при тому, що договором він встановлений в 15 днів. Законом обмежений строк, протягом якого можуть нараховуватися відсотки за користування кредитними (отриманими у позику)коштами. Положенням договору, які передбачають можливість нарахування непропорційно великої суми компенсації у порівнянні з розміром основного боргу, не відповідають засадам добросовісності та розумності, і є несправедливим. А отже, стягнення з позивачки боргу у розмірі 17 094,20 грн., який нарахований відповідачем за умовами договору на отриману позику в сумі 600 грн. є несправедливим та недобросовісним, а тому не може бути прийнятим нотаріусом як безспірний. Крім того, позивачка вказує, що має бути застосовано позовну давність до даних спірних відносин, оскільки договір позики №408160 був укладений 16.03.2018 року, та діяв до 31.03.2018 року, тобто, трирічний строк сплинув 31.03.2021 року, а оскаржуваний напис вчинений 24.05.2021 року. Також, розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача. Таким чином, позивачка вважає, що виконавчий напис №51435 від 24.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., вчинено з порушенням вимог щодо безспірності заборгованості, яка на думку відповідача, існує за позивачкою, що свідчить про порушення з боку приватного нотаріуса Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на свою користь судовий збір.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити та розглядати справу у її відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Представник ТОВ «Веллфін» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщений належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Третя особа - пиватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання сповіщений належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Згідно ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи, суд дійшов наступного висновку.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що 16.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Веллфін» був укладений договір позики №408160 грошових коштів в сумі 600 грн., відповідно до п.1.3. якого строк позики складає 15 днів. Позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків (додаток до Договору) до 31.03.2018 року (а.с.10-14).

04.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис за №51435 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 408160 від 16.03.2018 року, укладеним з ТОВ «Веллфін», заборгованість у розмірі 17 094,20 грн. (а.с.5).

15.07.2021 року старшим державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шкурінським С.С. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за №66090340 по примусовому виконанню виконавчого напису №51435 від 24.05.2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» (а.с.6), про арешт коштів боржника (а.с.7), про арешт майна боржника (а.с.8), про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.9).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вказаним Переліком передбачене стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стяґувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак, відповідач ТОВ «Веллфін» та приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не надали суду належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за кредитом, а також відсутня засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, який зазначений у написі, є безспірним.

Відповідач ТОВ «Веллфін» доказів надання приватному нотаріусу документів, визначених Переліком та необхідних для вчинення виконавчого напису суду не надав.

Отже, відсутні докази, що подані ТОВ «Веллфін» для вчинення виконавчого напису документи відповідали вимогам, які пред`являються вище приведеним Переліком.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з виконавчого напису №51435 вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 04.05.2021 року, строк платежу за кредитним договором 408160 від 16.03.2018 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.03.2018 року по 01.03.2020 року. Сума заборгованості складає 16 344,20 грн., в тому числі : прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 600,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 15 744,20 грн.; за вчинення виконавчого напису сплачено 750,00 грн., загальна сума, що підлягає стягненню - 17 094,20 грн.

Однак, згідно договору позики №408160 грошових коштів в сумі 600 грн. від 16.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Веллфін» строк позики складає 15 днів. Позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків (додаток до Договору) до 31.03.2018 року.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Отже, трирічний строк сплинув 31.03.2021 року, а виконавчий напис вчинено 04.05.2021 року, тобто, за межами строку позовної давності.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вищевказану правову позицію було також підтримано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 24.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.

Враховуючи положення ст.88 Закону України «Про нотаріат» на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису він повинен був перевірити правомірність вимог стягувача за вимогами в повному обсязі в тому числі і строки давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині.

В зв`язку з зазначеним, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ТОВ «Веллфін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.

За правилами ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись, ст.ст. 16, 18, 253, 258, 261, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5,12, 13,76, 81, 141, 259, 263-265, 267, 280-289 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», адреса місцезнаходження юридичної особи: 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, код ЄДРПОУ 39952398, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №51435, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 24 травня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості за кредитним договором 408160 від 16 березня 2018 року, у розмірі 17 094,20 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», адреса місцезнаходження юридичної особи: 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, код ЄДРПОУ 39952398, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_1 », судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко