Решение № 104297258, 10.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року Справа № 280/647/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 05 листопада 2021 року №084050006748 щодо відмови у призначенні позивачу пенсії відповідно до відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 січня 2021 року про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за Списком №1-Шахтарі періодів роботи:

з 19 січня 1989 року по 12 травня 1989 року на посаді «електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті» в Шахтобудівельному управлінні №2 треста «Макіївшахтобуд»;

з 17 червня 1991 року по 16 квітня 1994 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем в шахті» в Шахтобудівельному управлінні №2 треста «Макіївшахтобуд»;

з 21 квітня 1994 року по 25 липня 1995 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем під землею» в Шахтоуправлінні №5 ВО «Шахтарськвугілля»;

з 17 липня 1995 року по 31 липня 1996 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем в шахті» в Шахтобудівельному управлінні №2 треста «Макіївшахтобуд»;

з 01 серпня 1996 року по 18 грудня 1996 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем в шахті» в Шахтарському шахто будівельному управлінні ВАТ «МІС»;

з 18 грудня 1996 року по 30 грудня 1996 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем під землею» в шахті «Шахтарська»;

з 08 січня 1997 року по 17 жовтня 1999 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем в шахті» в Шахтарському шахтобудівельному управлінні ВАТ ДХК «Донбасшахтобуд»;

з 01 січня 2008 року по 09 березня 2008 року на посаді «прохідника «підземного з повним робочим днем під землею» в Шахтарському шахтобудівельному управлінні ВАТ ДХК «Донбасшахтобуд»;

з 12 жовтня 2009 року по 16 грудня 2010 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем в шахті» в ОП «Шахта ім.Калініна» ДП «ДВЕК»

з 01 вересня 1985 року по 10 січня 1989 року - період навчання в СПТУ №98 м.Шахтарськ за спеціальністю «електрослюсар підземний, машиніст підземних устаткувань»;

з 29 травня 1989 року по 11 травня 1991 року період служби в армії.

Ухвалою суду від 25.01.2022 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням ГУ ПФУ йому протиправно відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що на момент звернення до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії позивач мав необхідний загальний стаж та пільговий стаж, а також досяг пенсійного віку необхідного для призначення пенсії. Вказує, що підставою для відмови у призначенні пенсії став висновок відповідача про те, що позивач має менший стаж, оскільки Пенсійним фондом не приймаються документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, у зв`язку з тим, що довідки видані на тимчасово непідконтрольній території України. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що під час розгляду поданих позивачем документів було встановлено, що страховий стаж позивача складає 22 роки 01 місяць 04 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 1 рік 11 місяців 16 днів, що підтверджено даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідач зазначає, що у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, відповідачем прийнято рішення від 05.11.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком. Також, відповідач вказав на те, що позивачем під час звернення до відповідача не було надано уточнюючих довідок про підтвердження проведення атестації робочих місць, у зв`язку з чим відповідач позбавлений можливості зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу за Списком №1. З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.04.2018 №0000525681.

05.11.2021 Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області прийнято рішення №084050006748, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1 шахтарі.

Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у призначенні пільгової пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.

Так, відповідно до позиції відповідача, що викладена у відзиві на позовну заяву, позивач має страховий стаж 22 роки 1 місяць 04 дні, у т.ч. пільговий стаж за Списком №1 1 рік 11 місяців 16 днів.

При цьому, відповідач вважає, що позивач має лише 1 рік 11 місяців 16 днів пільгового стажу, оскільки відповідачем не враховується до пільгового стажу періоди роботи (навчання, військової служби) позивача: з 01.09.1985 по 10.01.1989, з 19.01.1989 по 12.05.1989, з 29.05.1989 по 11.05.1991, з 17.06.1991 по 16.04.1994, з 21.04.1994 по 24.07.1995, з 14.07.1995 по 31.07.1996, з 01.08.1996 по 18.12.1996, з 18.12.1996 по 30.12.1996, з 08.01.1997 по 17.10.1999.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З наданої до матеріалів адміністративної справи трудової книжки встановлено, що у період з:

з 01.09.1985 по 10.01.1989 - позивач навчався в СПТУ №89 м. Шахтарськ за професією електрослюсар підземний;

з 19.01.1989 по 12.05.1989 позивач працював на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті;

з 29.05.1989 по 11.05.1991 позивач проходив службу в армії;

з 17.06.1991 по 16.04.1994 - на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті;

з 21.04.1994 по 24.07.1995 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті;

з 14.07.1995 по 31.07.1996 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті;

з 01.08.1996 по 18.12.1996 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті;

з 18.12.1996 по 30.12.1996 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті;

з 08.01.1997 по 17.10.1999 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначеніПорядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить записів, зазначення яких передбачено пунктом 2.14 зазначеної Інструкції.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем до Пенсійного фонду надавались уточнюючі довідки про пільговий характер виконуваних, разом з тим, такі до уваги відповідачем безпідставно не взято.

Правова оцінка зазначеним обставинам вже надавалась судом у рішенні по справі №200/3344/21-а, проте під час повторного розгляду заяви позивача врахована відповідачем не була.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не було надано саме довідок про проведення атестації робочих місць на підприємствах, яких позивач здійснював трудову діяльність, то така вимога не ґрунтується на законі.

Так, як зазначено вище у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Вимоги про зазначення у зазначеній довідці інформації про проведення атестації робочого місця Порядок №637 не містить.

Більш того, суд зазначає, що Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для відмови у зарахуванні позивачу спірних періодів для пільгового стажу.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача з 01 січня 2008 року по 09 березня 2008 року на посаді «прохідника «підземного з повним робочим днем під землею» в Шахтарському шахтобудівельному управлінні ВАТ ДХК «Донбасшахтобуд» та з 12 жовтня 2009 року по 16 грудня 2010 року на посаді «прохідника підземного з повним робочим днем в шахті» в ОП «Шахта ім.Калініна» ДП «ДВЕК», оскільки з наданого відповідачем розрахунку встановлено, що такі періоди враховані до пільгового стажу позивача, а тому відсутні підстави для їх повторного врахування.

Також, суд звертає увагу на те, що періоди роботи, які позивач просить зарахувати до пільгового стажу заявлені ним у прохальній частині позовної заяви у деякій частині не відповідає відомостям з трудової книжки та з уточнюючих довідок, зокрема позивач просить зарахувати до пільгового стажу період роботи з 21.04.1994 по 25.07.1995, хоча відповідно до наданих документів такий період складає з 21.04.1994 по 15.07.1995, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 05 листопада 2021 року №084050006748 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди: з 01.09.1985 по 10.01.1989, з 19.01.1989 по 12.05.1989, з 29.05.1989 по 11.05.1991, з 17.06.1991 по 16.04.1994, з 21.04.1994 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 31.07.1996, з 01.08.1996 по 18.12.1996, з 18.12.1996 по 30.12.1996, з 08.01.1997 по 17.10.1999, а також зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 січня 2021 року про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова