№ 10428017, 18.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2015/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Коваленко І.І.

за участю сторін:

від позивача (представник) Чорний О.В., за довіреністю

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 433 грн. 25 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася Любашівська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 433 грн. 25 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Любашівській міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області як платник податків за спрощеною системою оподаткування і внаслідок несплати єдиного податку у відповідача виникла заборгованість перед Державним бюджетом України в сумі 433 грн. 25 коп.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився. Про день, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином та завчасно через друкований засіб масової інформації. Заперечення та докази, які є у відповідача в обґрунтування своїх заперечень, суду не надав.

Відповідно до п. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 10.12.2007 року (а.с. 5).

Судом встановлено, що на підставі заяви від 13.03.2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.7), поданої до Любашівської МДПІ відповідач був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 1 квітня 2009 року. В заяві відповідач визначив вид діяльності 52.62.0 роздрібна торгівля з лотків, ставка податку по даному виду діяльності встановлена у рішенні Любашівської районної ради Одеської області від 18.12.2008 року № 235-V (а.с.43) та дорівнює 100 грн.

Виходячи з положень чинного законодавства України, та відповідно до облікової картки платника (а.с. 19-22), судом встановлено, що відповідач з моменту переходу на спрощену систему оподаткування не сплачував ставку єдиного податку в розмірі 100 грн. своєчасно та в повному обсязі, у звязку з чим заборгованість відповідача по єдиному податку за вересень-грудень місяці 2009 року з урахуванням штрафних санкцій та пені складає 433 грн. 25 коп.

Також судом встановлено, що внаслідок несплати єдиного податку, позивачем була направлена відповідачу перша податкова вимога від 27.08.2009 року № 1/548, яка була отримана відповідачем 28.08.2009 року, про що свідчить підпис відповідача в корінці першої податкової вимоги (а.с. 11) та друга податкова вимога від 28.09.2009 року № 2/613, яка теж була отримана відповідачем 06.10.2009 року, що підтверджується підписом відповідача у корінці (а.с. 12).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, вислухавши думку представника прокуратури, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для субєктів малого підприємництва, до яких належать фізичні особи, зареєстровані у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці регулюється Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99.

Згідно з пункту 2 цього Указу субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п. 6 цього Указу, новостворені та зареєстровані в установленому порядку субєкти малого підприємництва, які подали до державної податкової інспекції за місцем їх реєстрації заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються субєктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

Судом встановлено, що на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с. 7), відповідач був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з квітня 2009 року (другого кварталу).

Судом встановлено, що в ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99 не сплачував єдиний податок, тому за період з 20.08.2009 року по 20.11.2009 року виникла заборгованість по єдиному податку та штрафним санкціям, що були нараховані у звязку з несвоєчасною сплатою.

Також судом встановлено, що в порядку, передбаченому п.6.2, п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з несплатою податкового зобовязання у строк встановлений законом, позивачем була винесена перша податкова вимога від 27.08.2009 року № 1/548, яка була отримана відповідачем 28.08.2009 року, про що свідчить підпис відповідача в корінці першої податкової вимоги (а.с. 11) та друга податкова вимога від 28.09.2009 року № 2/613, яка теж була отримана відповідачем 06.10.2009 року, що підтверджується підписом відповідача у корінці (а.с. 12).

З пояснень представника позивача, обґрунтованого розрахунку боргу (а.с. 41) та даних облікової картки платника податків судом встановлено, що відповідачу було збільшено недоїмку шляхом нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання у загальній сумі 38, 20 грн.

Таким чином, виходячи з відомостей облікової картки платника (а.с. 19-20), обґрунтованого розрахунку боргу (а.с. 41) судом встановлено, що у відповідача на момент розгляду справи борг по єдиному податку та штрафним санкціям перед Державним бюджетом України за період з 20.07.2009 року по 20.11.2009 року складає суму 433 грн. 25 коп.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99 субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України, тобто самостійно визначає розмір податкового зобовязання, який виходячи з положень п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року є узгодженим, а відповідно до п.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків та у разі несплати платником податків, підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до п. 17.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення за винятком випадків щодо оскарження. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач оскаржував нарахування контролюючим органом штрафних санкцій в розмірі 38, 20 грн.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 433 грн. 25 коп. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99 та керуючись ст. ст. 2,4, 71, 94, 69,158,160, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 433 грн. 25 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість по єдиному податку у розмірі 433 грн. 25 коп. (чотириста тридцять три гривні 25 копійок) на користь Державного бюджету України код платежу 16050200, на рахунок 34215379700330, одержувач ВДК в Любашівському районі, код 23214991, банк одержувача УДК в Одеській області м. Одеса, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у строки встановленні ст. 186 КАС України заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 18 травня 2010 року

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Л.Р. Юхтенко