Решение № 104246965, 11.05.2022, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/1035/20

Провадження № 2-о/575/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді В`юник Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Писарівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Великописарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), ОСОБА_2 , Служба в справах дітей Кириківської селищної ради Сумської області, про встановлення факту батьківства,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 просить ухвалити рішення суду, яким встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ульянівка Богодухівського району Харківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Іванівка Великописарівського району Сумської області, відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Яблучне Великописарівського району Сумської області, - сина заявниці, та зобов`язати Великописарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) внести відповідні зміни до актового запису №07 від 04 листопада 2011 року, складеного виконавчим комітетом Яблучненської сільської ради Великописарівського району Сумської області про народження ОСОБА_4 . Встановлення факту батьківства необхідно заявниці для отримання соціальних виплат. Свої вимоги мотивує тим, що з 2010 року до дня смерті ОСОБА_3 спільно проживала з ним без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, придбали будинок. У 2011 році народила сина ОСОБА_4 , але запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень було проведено за її прізвищем, а ім`я та по батькові батька дитини записано з її слів, у відповідності до ч.1 ст.135 СК України. Біологічним батьком її сина був ОСОБА_3 , який за життя визнавав себе батьком, після пологів забрав її з пологового будинку, доглядав за їх сином, забезпечував його матеріально та займався вихованням. За життя ОСОБА_3 не наполягав на внесенні змін до актового запису про народження дитини.

В судовому засіданні заявниця та її представник ОСОБА_6 заяву підтримали та обґрунтували обставинами викладеними в заяві.

Представники заінтересованих осіб: Великописарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Служби в справах дітей Кириківської селищної ради Сумської області, судове засідання не з`явились, але надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, заперечень не мають.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , повторно в судове засідання будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи не з`явилась.

В своєму запереченні на заяву про встановлення факту батьківства зазначає, що її син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав з заявницею певний час, однак з 2001 року він перебував на заробітках в рф та не міг в 2010 році мати тісні стосунки із заявницею. Крім того з 17 лютого 2001 року по 1 листопада 2016 року перебував у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_7 . ОСОБА_1 після народження сина записала відомості про батька за власною вказівкою, оскільки ОСОБА_3 не вважав цю дитину своїм сином за відсутності кровного споріднення. Просить відмовити в задоволенні заяви.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . Свідоцтво серії НОМЕР_1 видано Яблучненською сільською радою Великописарівського району Сумської області 4 листопада 2011 року. (т.1 а.с. 12)

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України слідує, що відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. (т.1 а.с. 13)

Відповідно довідки виданої виконкомом Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , 1980 року народження та ОСОБА_4 , 2011 року народження в АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 14)

З довідки виданої Кириківською селищною радою слідує, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті був зареєстрований та проживав з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 15)

ОСОБА_4 є учнем 3 класу Заводської ЗОШ I-III ступенів Кириківської селищної ради, що підтверджується характеристикою. ОСОБА_3 , батько, цікавився шкільним навчанням дитини, відвідував батьківські збори, приходив на індивідуальні консультації до вчителя, допомагав у навчанні (т.1 а.с. 16)

З характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вихованця Заводського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Барвінок» слідує, що з жовтня 2015 року по червень 2018 року відвідував дошкільний заклад. Вихованням хлопчика займався батько - ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 . Батько дитини відвідував батьківські збори, підтримував зв`язок з вихователями. (т.1 а.с. 17)

До матеріалів справи додано світлити з пологового будинку, з прогулянок, на яких ОСОБА_3 тримає дитя на руках, купає, проводить з ним вільний час.(т.1 а.с.18-19, т. а.с. 216-219)

З довідки про результати розгляду матеріалів ЄО № 3318 від 22 квітня 2021 року зареєстрованому Охтирському ГУ НП України в Сумській області за фактом повідомлення ОСОБА_2 слідує, що остання зверталась із заявою про повернення їй належного на праві власності її покійному синові ОСОБА_3 автомобіля, який зберігається у ОСОБА_9 матері ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 110). В ході перевірки було опитано заявницю ОСОБА_2 , яка пояснила, що в липні 2020 року трагічно загинув її син ОСОБА_3 , який співмешкав з ОСОБА_1 в с. Іванівка разом з їх спільним сином ОСОБА_4 . (т. 1 а.с. 138.)

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що сім`ю ОСОБА_3 знає близько 5 років, коли вони стали проживати в с. Іванівка. ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_1 та їх спільним сином ОСОБА_4 , займався його вихованням та цікавився його навчанням.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що сім`ю ОСОБА_3 знає близько 15 років. ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_1 , але не був розлучений з першою дружиною. В період спільного їх проживання народився син ОСОБА_4 . ОСОБА_3 попросив його зробити фотографії біля пологового будинку разом з народженим сином. ОСОБА_3 працював та забезпечував сім`ю матеріально. ОСОБА_1 також працювала, їздила на заробітки до Польщі, в цей час ОСОБА_3 залишався з сином.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_3 знає з 2011 року, як він став проживати разом з ОСОБА_1 у тещі в с. Яблучне Великописарівського району Сумської області. ОСОБА_3 займався ремонтом автомобілів, а ОСОБА_1 їздила на заробітки до Польщі. В їх народився син ОСОБА_4 , вихованням якого займався ОСОБА_3 , який залишався з ним, коли дружина була на заробітках. У 2014-2015 році в с.Іванівка Великописарівського району Сумської області, вони купили будинок і стали жити самостійно. Він часто бував у господарстві ОСОБА_3 в с.Іванівка, бо живе через город, ОСОБА_4 дружить з його внуком.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що з ОСОБА_3 познайомилась років 15 тому, коли він став жити в с. Яблучне Великописарівського району Сумської області разом з ОСОБА_1 . Він купував ОСОБА_1 сукню на випускний в школі. Після школи ОСОБА_1 продовжила навчання і ОСОБА_3 допомагав їй. Після народження сина ОСОБА_1 стала їздити на заробітки, а ОСОБА_3 залишався з дитиною. Років 5 тому вони купили будинок в с.Іванівка Великописарівського району і переїхали, але дуже часто приїздили в с.Яблучне, щоб допомогти мамі ОСОБА_1 по господарству.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_1 знає з 1 класу, вони разом навчались. З ОСОБА_3 познайомилась у 11 класі школи, коли останній став проживати разом з ОСОБА_1 .. Він оплачував їй навчання в інституті, залишався з їх сином, а вона їхала на навчання. Коли ОСОБА_4 повинен був іти до школи, вони купили будинок в с.Іванівка Великописарівського району Сумської області, поближче до школи. ОСОБА_3 займався ремонтом автомобілів. Він був одружений, але з дружиною не проживав.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що ОСОБА_3 знав як майстра по ремонту автомобілів. Познайомились років 5 тому, коли він став жити в с.Іванівка Великописарівського району Сумської області. Позивачку знає, як дружину ОСОБА_3 .. Також постійно біля ОСОБА_3 перебував ОСОБА_4 , якого останній називав своїм сином.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ч.1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України

Обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до ст.128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування ст.130 СК України .Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

З ст. 130 СК України слідує, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України ( ст. 128 СК України).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20) доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного суду

від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 110 ЦПК України , згідно з якою жоден доказ не має для суду

наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 146 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК -тест є єдиним науковим методом встновлення батьківства стосовно конкретної дитини ; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень ч. 2 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України , згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом по даній справі було призначено посмертну судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи , визначено провідною експертною установою Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

Експертам Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи доручено відібрати необхідний для проведення генетичної експертизи біологічний матеріал від трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ульянівка Богодухівського району Харківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Іванівка Великописарівського району Сумської області та похований на цвинтарі в с.Рябина Охтирського (в минулому - Великописарівського) району Сумської області та передати в упакованому, опечатаному вигляді до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення експертизи.

В ухвалі суду про призначення посмертної судово-генетичної експертизи зазначено, що у разі відсутності згоди заінтересованої особи ОСОБА_2 , на втручання у місце поховання її сина, ОСОБА_3 для відібрання необхідного для проведення молекулярно-генетичної експертизи біологічного матеріалу від трупу сина, у відповідності до ст.109 ЦПК України суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена.

В ході виконання ухвали суду, відібрання біологічного матеріалу для провення генетичної експертизи, зацікавлена особа ОСОБА_2 , мати покійного ОСОБА_3 , якій було роз`яснено положення ст. 109 ЦПК України не дала згоди на ексгумацію трупа для відібрання зразків необхідних для проведення експертизи, про що надала письмому заяву та був складений акт.

Право на повагу до приватного й сімейного життя, гарантоване ст.8 конвенції, поширюється й на випадки залишення в спокої тіла людини, яка померла. У випадках ексгумації трупів, на думку ЄСПЛ (рішення у справі «Сольська і Рибицька проти Польщі», заява №30491/17), необхідно відшукувати механізми поєднання публічних інтересів держави з правами близьких і родичів.

Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» , усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів; побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації; дорученні виконати своє волевиявлення певній особі; іншому дорученні, що не суперечить законодавству.

Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині надання згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, згоди чи незгоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону.

Відповідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Заяву зацікавленої особи ОСОБА_2 та акт складений за участі сторін, представника селищної ради, експерта, суд вважати офіційним запереченням на проведення ексгумації.

Отже суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту батьківства підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про встановлення факту батьківства та зобов`язання внести зміни до актового запису про народження, суд виходить з того, що призначення судової генетичної експертизи є необхідним у цій справі, проте така експертиза не була проведена саме внаслідок ухилення зацікавленої особи від дачі згоди для відібрання біологічного матеріалу для її проведення. Зацікавленій особі було роз`яснено зміст ст. 109 ЦПК України до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Крім того, допитані у судовому засіданні свідки підтвердили ті обставини, що саме ОСОБА_3 з 2010 року до дня смерті проживав з ОСОБА_1 однією сім`єю, мали єдиний сімейний бюджет та турбувались про дитину, спільно займались її вихованням. ОСОБА_3 супроводжував ОСОБА_1 до лікаря під час вагітності, тобто піклувався про матір майбутньої його дитини, забрав останню з сином з пологового будинку, утримував сім`ю.

Факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується довідками сільських рад, фотосвітлинами.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 №» Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства (материнства) та стягнення аліментів» роз`яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Отже суд повно та всебічно перевірив докази надані суду та приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 60,89,109,110, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, , 354 ЦПК України,128,129,130,135 СК України суд-

у х в а л и в:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Великописарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), ОСОБА_2 , Служба в справах дітей Кириківської селищної ради Сумської області, про встановлення факту батьківства,

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка Богодухівського району Харківської області, який помер у віці 39 років, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Іванівка Великописарівського району Сумської області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Яблучне Великописарівського району Сумської області, матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Яблучне Великописарівського району Сумської області.

Внести зміни до актового запису № 07 від 04 листопада 2011 року, складеного виконавчим комітетом Яблучненської сільської ради Великописарівського району Сумської області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : у графі «Прізвище»: замість зазначеного раніше « ОСОБА_4 » записати - « ОСОБА_4 »; у графі «По батькові» - « ОСОБА_4 » записати « ОСОБА_4 »; у графі « Батько» замість зазначеного « ОСОБА_8 » записати - « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ульянівка Богодухівського району Харківської області, громадянин України» та після внесення змін видати повторне свідоцтво про народження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. В`юник