№ 104237494, 17.02.2022, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/86/22

Провадження №3/333/528/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Запоріжжя, громадянки України, працює в ТОВ «Раміта», зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 має на вихованні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається в ЗОШ №97 та в період з 24.09.2021 року по 04.10.2021 року, з 08.11.2021 року по 06.12.2021 року, під час адаптивного карантину не був залучений до навчання.

Вказаний факт свідчить, про ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умовнавчання неповнолітньої дитини.

У судове засідання, призначене на 17.02.2022 року, ОСОБА_1 не з`явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суддя направляв ОСОБА_1 судові повістки на адресу фактичного проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення на ім`я останньої: АДРЕСА_1 .На адресу суду повернувся конверт без вручення з причин «адресат відмовився». Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була попереджена про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаючи про наявність стосовно неї в суді справи про адміністративне правопорушення, не доклала зусиль для того, щоб дізнатися про дату судового розгляду.

Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що остання зловживає своїми правами, а її неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Також, під час прийняття вказаного рішення суддя враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП не є обов`язковою.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:

- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №675212 від 28.12.2021 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;

- поданням директора Запорізької гімназії №97 ЗМР від 20.12.2021 року №01-22/330;

- характеристикою учня ОСОБА_2 ;

- листом-попередженням від 15.12.2021 року №01022/329, відповідно до змісту якого в період з 24.09.2021 року по 04.10.2021 року, з 08.11.2021 року по 06.12.2021 року, під час адаптивного карантину ОСОБА_2 не скористався жодним варіантом дистанційного навчання;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких вона фактично визнає свою вину та зазначає, що дійсно має на вихованні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що син дійсно не відвідував школу у період з 01.09.2021 року по 28.12.2021 року, але підтверджуючі документи про поважність неявки є тільки за період з 06.12.2021 року по 25.12.2021 року. В майбутньому зобов`язалась посилити контроль за навчанням сина та відвідування навчального закладу.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Зазначені вище докази вважаю, що відповідають вказаним критеріям.

Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.

При вирішенні питання щодо застосування адміністративного стягнення до ОСОБА_1 суддя враховує характер скоєного правопорушення, данні щодо особи правопорушника (раніше не притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності), ступінь її вини та майновий стан (офіційно не працевлаштована).

Санкцією ч.1 ст.184 КУпАп передбачено адміністративне стягнення у виді попередження та штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 грн. до 1700 грн. Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлені.

Вважаю, що застосувавши штраф до ОСОБА_1 це перш за все негативно вплине на матеріальне забезпечення неповнолітньої дитини. Тому, за доцільне, на думку судді, необхідно застосувати такий вид адміністративного стягнення як попередження.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженніпо справіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення особою,на якунакладено такестягнення,сплачується судовийзбір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 184, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5ст.4Закону України«Про судовийзбір»суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп.: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод