Решение № 104228340, 04.04.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/389/22

Номер провадження 2/237/714/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.04.22 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

за участю секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради Покровського району про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Мар`їнського районного суду Донецької області із позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконкомом Курахівської міської ради Марійського району Донецької області 25 грудня 2009 року зроблено відповідний актовий запис № 226, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 07 червня 2014 року уклали шлюб, про що виконавчим комітетом Курахівської місьої ради Марійського району Донецької області зроблено відповідний актовий запис № 37, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу : « ОСОБА_6 ».

Відповідач після фактичного припинення відносин у 2010 році не приймає участі у вихованні та утриманні доньки ОСОБА_3 , повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, задоволення матеріальних та духовних потреб дитини, з цього часу жодного інтересу до дитини не проявляє. Відповідач жодним чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання. Відповідач покладених на нього обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача. Вказане свідчить про ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позбавити відповідача батьківських прав з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради Покровського району у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив.

Станом на 04.04.2022 року відзив на позов від відповідача до Мар`їнського районного суду Донецької області не надійшов, про відкриття та розгляд справи за правилами загального позовного провадження був належним чином повідомлений, заперечень на позов не подав.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог частин 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності, кожен окремо та у сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Курахівської міської ради № 20-5 від 07.10.2021 року, затверджено висновок Служби у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради про підтвердження місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 для її тимчасового виїзду за межі України.

Згідно інформації на дитину, наданої Дошкільним навчальним закладом № 18 «Космонавт» міста Курахове комунальної форми власності загального розвитку Курахівської міської ради, ОСОБА_7 виховую мати. Вона брала активну участь у вихованні та навчанні дівчинки, постійно надавала необхідну допомогу, цікавилася досягненнями та успіхами. Батько на протязі всіх років до дитячого саду не з`являвся та жодного разу не цікавився життям дитини.

Згідно довідки Курахівського ліцею «Престиж», ОСОБА_7 виховує мати, яка приділяє значну увагу щодо навчання та виховання доньки, постійно надає необхідну допомогу, цікавиться досягненнями та успіхами ОСОБА_8 є членом батьківського комітету. Батько - ОСОБА_2 , до ліцею жодного разу не з`явився та не цікавиться життям дитини.

Згідно довідки Мар`їнського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) виданої 25 жовтня 2021 року, згідно з матеріалами виконавчого провадження № 42461028, відкритого 14.03.2014, про виконання виконавчого листа № 2-308-2011 від 09.03.2011 виданий Мар`їнським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 500,00 грн. щомісячно на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до повноліття дитини, станом на 25 жовтня 2021 року наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 81554 грн. 47 коп.

Вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 10.03.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин.

В силу положень ч. 4 та 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських прав на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради № 22-13 від 16 листопада 2021 року, надано висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Курахівської міської ради до Мар`їнського районного суду Донецької області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Курахівської міської ради № 22-13 від 16 листопада 2021 року, виконавчий комітет Курахівської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відносно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Кожна дитина відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 8, 9 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя, зобов`язані поважати дітей. Передача дітей на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. 4 статті 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.

У відповідності до пункту 2 частини 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має особа, в сім`ї якої проживає дитина.

Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини.

Згідно пункту 15 цієї постанови позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У відповідності з ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989р. (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.91 р. No789-ХІІ) та ч.ч.7 та 8 ст. 7 СК України, усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин має здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції «Про права дитини» батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Оцінюючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що відповідачем не подано суду доказів на підтвердження того факту, що відповідач здійснював належним чином свої батьківські обов`язки, турбувався про фізичний та духовний розвиток дитини.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає встановленим факт ухиляння відповідачем від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а відтак, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, батько, мати позбавлені батьківських прав, маю право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. У такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

На виконання приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі: 992 гривень 40 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 180-183, 243-244 СК України, ст.ст. 55, 58, 60, 63, 64 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради Покровського району про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Курахове, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок.

Допустити негайне виконання рішення для запобігання загрози життю та здоров`ю ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_3 у період воєнного стану.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Ліпчанський