Постановление суда № 104222983, 06.05.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/904/22

Провадження № 1-кс/0203/1045/2022

УХВАЛА

06 травня 2022 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О. В.

за участю секретаря Медведєвої А.В.,

прокурора - Текут`єва А.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного адвоката Зарубіна Є.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі погоджене прокурором клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області Манічева А. В. про застосуваннязапобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому 12 листопада 2021 року з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021040000000836 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ст.ст. 354 ч.4, 358 ч.3, 190 ч. 4, 369-2 ч. 3 КК України, у вигляді тримання під вартою підозрюваного за ч. 3 ст. 369-2 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, з повною вищою освітою за фахом лікаря за спеціальністю «Санітарія, гігієна, епідеміологія», який народився у м. Павлограді Дніпропетровської області в Україні, одружений, обіймає посаду головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Дніпровського міського управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області категорії «В» з присвоєнням 8 рангу державного службовця, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, страждає на гіпертонічну хворобу, постійно мешкає у зареєстрованому місці проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2022 року до слідчого судді доставлений ОСОБА_1 , затриманий в порядку п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України 04 травня 2022 року о 12 год. 02 хв., для розгляду клопотання про застосування до нього у вигляді запобіжного заходу тримання під вартою, з яким звернувся слідчий у порядку ст. 192 цього Кодексу за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Текут`євим А. А., додавши складений у присутності захисника протокол затримання.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 176, 184 КПК України та обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що непов`язаний з триманням під вартою захід не здатен запобігти ризикам вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і лише застосування до підозрюваного тримання під вартою, на думку сторони обвинувачення, відповідатиме завданням охорони прав та інтересів суспільства. Зокрема, отримавши повідомлення про підозру у корупційному злочині та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі до 8 років, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, використати повноваження головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Дніпровського міського управління ГУ Держспоживслужби в Дніпропетровській області для знищення, переховування або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, обґрунтовуючи наявність зазначених ним ризиків тим, що досудове слідство ведеться за обставинами розкриття тяжкого корупційного злочину з високим ступенем латентності, а реальна загроза переховування підозрюваного від слідства та суду, на думку сторони обвинувачення, існує з огляду тільки на тяжкість міри покарання за скоєний злочин.

Підозрюваний назасіданні увіці своїхповних 59 років просив зглянутися на обмеженість у пересуванні та самообслуговуванні за станом здоров`я, застосувавши більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного на засіданні проти задоволення клопотання заперечував тим, що пред`явлена підозра необґрунтована внаслідок спекуляції правовою кваліфікацією посягання на початковому етапі розслідування, що виключатиме допустимість добутих доказів, а ризики, на які посилається прокурор за ст.177 КПК України також відсутні, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має сім`ю, має постійну роботу, від органів досудового розслідування не переховувався, тому застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не співмірне, тому просив відмовити в задоволенні клопотання чи застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваного і міркування його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється в одержанні для себе у травні 2022 року на пред`явлені з листопада 2021 року вимоги неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів готівкою на суму 20000 гривень, використавши пов`язані із службовими повноваженнями можливості, за вплив на прийняття першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_2 рішення про видачу дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди тяжкого злочину у сфері службової діяльності, за який санкція ч. 3 ст.369-2 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з обов`язковою додатковою конфіскацією.

05 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено відповідно до ст.ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин він, використовуючи згідно наказу в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужбив Дніпропетровській області № 374-к від 22.08.2017 можливості головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Дніпровського міського управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у власних корисливих інтересах, з 09 листопада 2021 року умисно з метою збагачення за місцем роботи на АДРЕСА_2 у службовому кабінеті № 9 Дніпровського міського управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області вимагав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_2 рішення про видачу експлуатаційних дозволів для потужностей (об`єктів) з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , яку вимушений був надати об 11:55 год. 04 травня 2022 року ОСОБА_4 , діючи за довіреністю в інтересах підприємця, у вигляді грошових коштів готівкою на суму 20000 грн.

Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою вагомими фактичними даними пійманя з поличним на місці та обстановки відшукання предмета злочину, допитів викривача та негласних слідчих дій, які в сукупності доводять причетність ОСОБА_1 до події сприяння у видачі дозволу, обумовленого передачею грошових коштів, яка здійснювалася під контролем правоохоронних органів, викриваючи роль підозрюваного у поставленому йому за вину злочині.

Формулювання підозри містить посилання на поєднанність одержання неправомірної вигоди з її вимаганням, чим виправдовується за ступенем тяжкості посягання пропорційність втручання негласними слідчими діями, але в обставинах, які за версією сторони обвинувачення стали реальними (фактичними) підставами для підозри, наведена суто обумовленість передачі коштів, а будь-який виклад погроз стосовно підприємця відсутній при тому, що диспозиція ч. 3 ст.369-2 КК України не містить самостійного визначення складу вимагання, яке приміткою статті 354 КК України не охоплюється і в такому разі має тлумачитися з огляду на складений формальний склад злочину через опис ознак ст. 189 КК України, для яких самого докучання майновими вимогами без відповідних погроз недостаньо.

Тому прокурором наведені достатні докази для підтвердження фактів неправомірності вигоди, виявленої на робочому місці державного службовця ОСОБА_1 , які є причиною виникнення підозри, що за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга №14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.

При цьому, за даними протоколів допити та негласні слідчі дії проведені співробітником оперативного підрозділу, який користується повноваженнями слідчого відповідно до ч. 2 ст. 40 КПК України виключно під час виконання доручення слідчого або прокурора за умови дотримання заборони власної ініціативи такого співробітника на здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні. Для оцінки допустимості зібраних даних викриття «на гарячому» в процесі доказування необхідна ретельна перевірка на предмет наявності підстав і умов проведення негласних слідчих (розшукових) дій за відповідними постановами прокурора та ухвалами слідчих суддів, що можливо на наступних стадіях кримінального провадження і виправдовує підстави застосування запобіжного заходу потребами досудового розслідування.

Відповідно, прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення відпритягнення до кримінальної відповідальності.

Проте, за ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою визнається винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Спірна попередня правова кваліфікація скоєного, що на початковому етапі розслідування ставить під сумнів вагомість доказів викриття «на гарячому», заохочує сторону захисту до обстоювання своєї правової позиції, щонайменше з іншими менш тяжкими наслідками кримінально-правового характеру, внаслідок чого заінтересованість підозрюваного у справедливому судовому розгляді з доведенням своєї невинуватості на цій стадії провадження істотно зменшує ризик втечі, для підтвердження якого сторона обвинувачення не підтвердила майновий стан підозрюваного, який дозволив би йому вдатися до таких дій в умовах воєнного стану, що обмежують свободу підозрюваного у пересуванні та залишенні території Дніпропетровскої області. Підозрюваний внаслідок перенесних хвороб важко пересувається з паличкою.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваного за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами іншого соціального зв`язку достатніх причин для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з чого слідує мала імовірність втечі за конкретних обставин стану здоров`я і стійких соціальних зав`язків з постійним місцем роботи в одній місцевості із зареєстрованим місцем постійного проживання підозрюваного та його осілості, для якого обтяження відчутним майновим обов`язком буде достатнім стримуванням спроб підозрюваного вдатися до дій, запобігання яким складає легітимну мету згідно п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_1 повідомлено про закінчений злочин, що виключає ризик його продовження, а спосіб вчинення посягання з характером злочинного промислу за вину не поставлений. В клопотанні про застосування запобіжного заходу приведена обґрунтована підозра тільки у злочині за ч. 3 ст.369-2 КК України, а застережень також про можливу кваліфікацію скоєного за ст.ст.190, 354, 358 КК України немає, хоч їх розслідування здійснюється в одному провадженні, і чи дають матеріали про такі дії для взяття під варту конкретно стороною обвинувачення у клопотанні не зазначено, чим порушені гарантії обмеження права на особисту свободу за практикою тлумачення Європейським Судом з прав людини ч. 2 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в рішенні від 15.12.2009 у справі «Лева проти Молдови» (заява №12444/05, § 61), внаслідок чого ризик вчинення іншого кримінального правопорушення відповідно до п. 5 ч.1 ст.177 КПК України в межах клопотання за ст. 26 цього Кодексу не виправдовує необхідності тримання під вартою.

Проста заборона спілкування за конкретних обставин, якими обґрунтована підозра, в сукупності з іншими наведеними факторами буде достатньою для запобігання незаконному впливу на вже відомі джерела доказів, оскільки у фабулі підозри ознаки змови відсутні, а вплив на прийняття рішення мав здійснюватися на вищестоящого за підлеглістю начальника. Так, ані слідчий в клопотанні, ані прокурор в судовому засіданні не вказав на документи, які за обставинами обгрунтування своєї підозри на цей момент не відшукані, не вилучені, внаслідок необізнаності з їх місцезнаходженням, тоді як проведений під протокол з відеозаписом негласний обшук робочого місця напередодні контролю злочину зафіксував всі документи, що стосуються причетності ОСОБА_1 до злочинної діяльності, а для запобігання ризику впливу підозрюваного на збереженість документів про вирішення питання про надання дозволу достатньо вжити відсторонення від посади, через що тримання під вартою не відповідає загальним правилам пропорційності потребам досудового слідства виконання завдання відповідно до п.п. 2-3 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Прокурором у засіданні надані переконливі докази лише того, що на цьому етапі досудового розслідування наявні достатні підстави вважати існуючими ризики перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилення від відповідальності, запобігання чому складає легітимну мету за п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, але за загальними правилами заходів забезпечення не виправдовують характерного для тримання під вартою ступеню втручання у права і свободи підозрюваного.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри у тяжкому злочинному посяганні для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання зазначеним у клопотанні наявним процесуальним ризикам ухилення від виконання процесуальних рішень втечею і перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні згідно ст.194 КПК України слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, залишивши підозрюваного на свободі під заставу, яка забезпечить його належно процесуальну поведінку, в межах строку досудового розслідування за ст. 219 КПК України.

Визначаючи згідно ст.ст. 182, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи у тяжкому корупційному злочині з поставленим за вину розміром вимагання неправомірної вигоди, а також з підтвердженого майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї за даними щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, через що достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків здатна така застава, яка за ст. 132 цього Кодексу визнається виправданою в межах передбаченого законом граничного розміру.

Керуючись ст.ст.193-194,196-197,309-310,395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області Манічева А.В про тримання підозрюваного під вартою - задовольнити частково, застосувавши більш м`який запобіжний захід у виді застави.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, залишити на свободі під заставу 198480,00 (сто дев`яносто вісім гривень чотириста вісімдесят) гривень, тобто 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які належить внести на спеціальний депозитний рахунок №UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м. Київ (МФО 820172 )

Документ на підтвердження фактичного внесення у заставу суми надати слідчому або прокурору не пізніше п`ятого робочого дня, наступного за днем постановлення цієї ухвали, під страхом збільшення розміру застави чи заміни на інший більший суворий вид запобіжного заходу.

Під забезпеченням застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 виконання згідно ст.194 КПК України строком на два місяці з часу затримання, тобто до 04 липня 2022 року, обов`язків:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду;

-не відлучатися за межі с. Орлівщина Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора і суд про зміну свого місця проживання, зареєстрованого на АДРЕСА_1 , та місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у кримніальному провадженні, зокрема, ОСОБА_4 .

Роз`яснити підозрюваному його обов`язки і наслідки їх невиконання з моменту постановлення цієї ухвали, а на випадок забезпечення ним надання у заставу коштів іншою особою заставодавцю,окрім його обов`язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом і наслідків невиконання цих обов`язків, також передбачене законом покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та саме таке правопорушення.

Попередити ОСОБА_1 про вирішення питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого більш суворого виду запобіжного заходу після звернення суми застави в дохід держави і зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України за невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала з моменту її оголошення підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів, починаючи з наступного з цим дня.

Повна ухвала складена і проголошена учасникам провадження о 12-45 год. 09 травня 2022 року.

Слідчий суддя О.В.Колесніченко