Постановление суда № 10420882, 20.07.2010, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-7817/10 Головуючий у першій інстанції: Дрішлюк А.І. Категорія ЦП:7 Доповідач Цюра Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Комлевої О.С., Погорєлової С.О.

при секретарі: Гліжині Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2009 року про забезпечення позову ВАТ «ОСОБА_5 та кредит» до ТОВ «Молнія ЛТД», ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТОВ «Регіональний центр земельних реформ» про повернення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Малиновського районного суду Одеської області від 03 листопада 2009 року клопотання представника позивача щодо забезпечення позову було задоволено.

Введено заборону на переоформлення та відчуження часток, які належать ОСОБА_3 в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Молнія ЛТД» (ЄДРПОУ 34252715) у розмірі 11550 гривень, що складає 33% статутного капіталу товариства;

Введено заборону на переоформлення та відчуження часток, які належать ОСОБА_3 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр земельних реформ»; в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Молнія ЛТД» (ЄДРПОУ 34252715) у розмірі 23450 гривень, що складає 67% статутного капіталу товариства.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду, представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2009 року.

Заслухавши пояснення, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Розглядаючи вищевказану заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про її задоволення, виходячи з норм ст.ст. 151-153 ЦПК України, відповідно яких забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою позовним вимогам.

Доводи апелянта про те, що вид забезпечення позову не є співвмірним з позовними вимогами не відповідає дійсності. Так, судом було достовірно встановлено , що 16.03.2007 року між позивачем та ТОВ«Молнія ЛТД» був укдадений договір про мультивалютну кредитну лінію №13-01-07 на суму 15000000,00 грн. на умовах зворотності, забезпеченості та оплатності, а ТОВ«Молнія ЛТД» зобов»язалося повернути ці грошові кошти у строк до 6.04.2012 року. 14.09.2007 року позивач та ТОВ«Молнія ЛТД» уклали додаткову угоду №1 до Договору про мультивалютну кредитну лінію, відповідно до якої було збільшено ліміт максимальної заборгованості до 17200000,00 грн.

Згідно з рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.05.2010 року з співвідповідачів вже було стягнуто на користь банку солідарно заборгованість по кредитному договору у розмірі 21981671, 57 грн. З вищезазначеного вбачається, що оскарження ухвали суду є наміром співвідповідачів уникнути відповідальності за невиконання умов цих договорів і, як наслідок позбавити позивача права на повернення наданих кредитних коштів, шляхом вчинення перешкод в зверненні стягнення на майно, яке належить співвідповідачам.

Крім того, накладення арешту на майно співвідповідачів не зупиняє та не обмежує їх у праві володіння та користування цим майном.

Тому, зроблені судом висновки повністю відповідають матеріалам та обставинам справи і не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: О.С. Комлева

С.О. Погорєлова