Приговор № 104192349, 05.05.2022, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7343/20

Провадження № 1-кп/524/69/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді Пальчик О.О.,

за участі секретарів судових засідань Хім`як І.М., Тараненко А.Г.,

з участю:

прокурорів Карабаш Ю.О., Дворніцької О.В., Семеняченко Н.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Чупілко С.П., Шамшуріна Ю.В., Маслія В.М.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вм.Кременчуці Полтавськоїобласті об`єднанікримінальніпровадження,внесені доЄРДР за№12020170090002707,№12020170090002969 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

?26.12.2007 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 119 КК України до 1 року позбавлення волі;

?18.06.2009 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України до 8 років позбавлення волі;

?21.01.2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

?25.09.2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі.

Звільнений 04.10.2019 року по відбуттю строку покарання.

обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 03.06.2020 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ст. 396 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 396 КК України, за таких обставин:

14.09.2020, близько 20:30 години обвинувачений ОСОБА_2 прийшов разом з ОСОБА_1 до 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_4 , де побачили раніше знайомого їм візуально ОСОБА_3 , який сидів поряд з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на лавочці в дворі вказаного будинку.

ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 залишався стояти на відстані. У подальшому, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 , почали рухатися в сторону під`їзду будинку АДРЕСА_4 , а ОСОБА_2 приєднався до них.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 змусили потерпілого ОСОБА_4 відчинити двері під`їзду, куди вони всі зайшли, а потім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом з потерпілим, який ключами відчинив квартиру, зайшли до квартири АДРЕСА_5 , де тимчасово мешкали неповнолітні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В цей час ОСОБА_2 залишився їх чекати між сходами.

Надалі ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільну небезпеку діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді уникнення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кримінальної відповідальності за вчинене ними кримінальне правопорушення та бажаючи настання цих наслідків, розуміючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 скоїли тяжкий злочин, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла,якийвідповідно до ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, маючи реальну можливість, не повідомив правоохоронні органи про вчинений тяжкий злочин, тобто діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь не обіцяно, приховав скоєння тяжкого злочину і вчинив дії, направлені на приховування викраденого майна, а самемобільного телефону «Айфон 5S» та колекційного ножа-бабочки.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, при таких обставинах:

14.09.2020, близько 20:30 години ОСОБА_1 прийшов разом з ОСОБА_2 до 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_4 , де побачив раніше знайомого йому візуально ОСОБА_3 , який сидів поряд з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на лавочці в дворі вказаного будинку.

Далі ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 з метою придбання наркотичних засобів. Після чого, у ОСОБА_1 виник раптовий прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з застосуванням насильства

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, керуючись корисливим мотивом та метою за попередньою змовою з ОСОБА_3 , відкрито заволодів мобільним телефоном «Huawei», який належав неповнолітньому ОСОБА_4 , вартістю 1742,50 гривень та шляхом ривку заволодів срібним ланцюжком з хрестиком, який знаходився на шиї потерпілого, завдавши останньому тілесні ушкодження у вигляді: садна на правій бічній поверхні шиї, яке утворилося від ударної дії тупого твердого предмету, можливо від удару рукою чи іншим тупим предметом з подібними характеристиками і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

У подальшому, ОСОБА_1 з метою отримання наркотичних засобів разом з ОСОБА_3 змусив неповнолітнього ОСОБА_4 надати доступ до квартири кв. АДРЕСА_5 , де, перебуваючи у квартирі, у нього виник раптовийпрямий умиселнаправлений навідкрите викраденнячужого майна,поєднаного зпогрозою застосуваннянасильства,яке неє небезпечнимдля життята здоров`япотерпілого.Реалізуючи цейумисел запопередньою змовоюз ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відкрито незаконно заволодів мобільним телефоном «Iphone 5 S» 16 Gb, вартістю 1500 грн.,фітнес браслетомчорного кольору«Xiaomi MI Band 5», вартістю 660 гривень, акустичною колонкою, навушниками чорного кольору, колекційним ножем- бабочкою, які належали потерпілому ОСОБА_5 .

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення обвинувачені ОСОБА_1 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди на суму 1742,50гривень та потерпліому ОСОБА_5 заподіяно матеріального збитку у розмірі 2160 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, при таких обставинах:

14.09.2020,близько 20:30години, ОСОБА_3 прийшов до2-гопід`їзду будинку АДРЕСА_4 ,де побачивсеред групинеповнолітніх осіб,малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 покликав до себе ОСОБА_4 , після чого відійшов з ним в сторону. В той час коли ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_4 розмовляли до них підійшов ОСОБА_1 .

Після цього, у ОСОБА_3 виник прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я особи та погрозою застосування такого насильства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, керуючись корисливим мотивом та метою за попередньою змовою з ОСОБА_1 , відкрито заволодів мобільним телефоном «Huawei», вартістю 1742 грн. 50 коп., який належав неповнолітньому ОСОБА_4 , та срібним ланцюжком з хрестиком, який знаходився на шиї потерпілого, завдавши при цьому останньому тілесні ушкодження у вигляді: садна на правій бічній поверхні шиї, яке утворилося від ударної дії тупого твердого предмету, можливо від удару рукою чи іншим тупим предметом з подібними характеристиками і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_3 ,реалізуючи свійзлочинний умисел, направлений на заволодіннячужим майном,висловлюючи потерпіломупогрози застосуваннянасильства,яке неє небезпечнимдля життята здоров`япотерпілого усвідомлюючисуспільно небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи їхсуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання змусив неповнолітнього ОСОБА_4 надати доступ до квартири кв. АДРЕСА_5 , де відкрито незаконно заволодів грошовими коштами у сумі 11000 євро, 4700 доларів США,

Згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 15.09.2020 курс гривні по відношенню до євро становив 33, 2476 гривні за 1 євро, а по відношенню до долара США - 28, 0003 за 1 долар США.

Таким чином, під час вчинення кримінального правопорушення викрадено грошові кошти в сумі 11000 Євро, що згідно конвертації дорівнює 365723,6 грн., та 4700 доларів США, що згідно конвертації дорівнює 131601,41 грн.. Таким чином, загальна сума викрадених грошових коштів становить 497 325,01 гривні, що являється великим розміром згідно примітки до статті 185 КК України.

Крім того, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_5 , у ОСОБА_3 виник раптовийпрямий умиселнаправлений натаємне викраденнячужого майна,поєднаного зпогрозою застосуваннянасильства,яке неє небезпечнимдля життята здоров`япотерпілого,реалізуючи якийза попередньоюзмовою з ОСОБА_1 , відкрито незаконно заволодів мобільним телефоном «Iphone 5 S» 16 Gb, вартістю 1500 гривень,фітнес браслетомчорного кольору«Xiaomi MI Band 5», вартістю 660 гривень, акустичною колонкою, навушниками чорного кольору, колекційним ножем- бабочкою, які належали потерпілому ОСОБА_5 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_4 завдано шкоду на суму 1742,50 гривень,потерпліому ОСОБА_5 заподіяно матеріальногозбитку у розмірі2160грн.,потерпілій ОСОБА_6 заподіяно матеріальногозбитку урозмірі 497 325,01 гривні, що є великим розміром.

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю. Пояснив, що в день вчинення злочину він разом з Чинчиком прийшли до 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_4 з метою придбати наркотики. На лавочці біля вказаного під`їзду він побачив ОСОБА_7 , якого знав лише візуально, при цьому попередньо вони про зустріч з ним не домовлялися. ОСОБА_7 сидів поряд з дитиною, розвернувся в його бік та підізвав до себе. Коли він підійшов до лавочки, ОСОБА_7 у його присутності вимагав у ОСОБА_8 надати доступ до квартири, на що ОСОБА_8 надав згоду. Потім вони втрьох встали з лавочки та пішли у напрямку під`їзду, де проживав потерпілий. Під час руху він позвав також і Чинчика, який стояв осторонь та не знав про їх наміри з ОСОБА_7 . Двері під`їзду відчинив своїми ключами ОСОБА_8 , а коли вони увійшли до під`їзду ОСОБА_9 залишився стояти між поверхами на сходах, а він разом ОСОБА_7 та неповнолітнім зайшли в квартиру. В квартирі неповнолітнього ОСОБА_4 посадили на диван, а самі почали шукати наркотики, під час пошуків у шухляді тумбочки він знайшов грошові кошти в іноземній валюті та наркотичні засоби. Проте відмовився брати гроші та закрив шухлядку, оскільки остерігався помсти з боку власників осіб ромської національності. Незважаючи на це, ОСОБА_7 підійшов і забрав грошові кошти з шухляди та поклав їх у сумку. Крім того, в квартирі вони викрали, годинник, ніж розкладний, телефон, навушники, колонку. Після цього він та ОСОБА_7 , виходячи з квартири наказали потерпілому ОСОБА_8 не залишати її і не викликати поліцію. Коли вийшли з квартири він передав Чинчику телефон та ніж, якими заволодів у квартирі. На виході з під`їзду їх чекав неповнолітній ОСОБА_10 , який намагався їх затримати та забрати викрадені речі. Проте, за допомогою Чинчика, він вирвався та вони почали тікати. Демидову вдалося покинути місце події першим та більше його він не бачив. Крім того, під час перебування на лавочці біля 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_4 він також разом з ОСОБА_7 заволоділи мобільним телефоном «Huawei» та срібним ланцюжком з хрестиком, які перебували у ОСОБА_4 , а в подальшому повернули ці речі неповнолітньому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.396КК Українивизнав повністюта пояснив,що 14.09.2020року вони разом з Федієм прийшли до будинку АДРЕСА_4 з метою придбати наркотики. На лавочці біля вказаного під`їзду вони побачили ОСОБА_7 , якого він знав лише візуально. ОСОБА_7 підізвав до себе Федія, а він залишився чекати на відстані близько 15 метрів. Будь-яких попередніх домовленостей між ним ОСОБА_11 та ОСОБА_7 не було, а тому про їх наміри йому нічого не було відомо. Потім він побачив як ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та неповнолітній встали з лавочки і пішли у напрямку під`їзду, він прослідував за ними. Коли підійшли до під`їзду, двері відчинив ОСОБА_8 своїми ключами та всі зайшли всередину, а потім ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та потерпілий піднялися поверхом вище, а він залишився стояти між поверхами на сходах. Через 3-7 хвилин з квартири вийшли ОСОБА_11 з ОСОБА_7 , які в руках тримали речі і відділи йому телефон та ніж, які він поклав до своєї барсетки. В той час, коли вони всі намагалися вийти з під`їзду їм перешкодив неповнолітній ОСОБА_10 , який схопив ОСОБА_11 і між ними відбулася сутичка, проте, він допоміг ОСОБА_11 і вони змогли вирватися і втекти. ОСОБА_7 покинув місце і більше він його не бачив. Зі слів ОСОБА_11 йому стало відомо, що з квартири потерпілих ОСОБА_7 викрав грошові кошти.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю та пояснив, що 14.09.2020 він прийшов до будинку АДРЕСА_4 один, без попередніх домовленостей з будь-ким. У дворі зазначеного будинку помітив неповнолітнього ОСОБА_8 , який перебував у колі своїх друзі та підізвав його до себе для розмови. Вони відійшли та сіли на лавочку, розмовляли між собою, в цей час у нього виник умисел на вчинення крадіжки. З цією метою він змусив неповнолітнього ОСОБА_8 за допомогою ключів надати доступ до квартири кв. АДРЕСА_5 . У вказаній квартирі потерпілого ОСОБА_8 посадили на диван, а самі почали обшукувати квартиру, при цьому неповнолітньому не погрожував будь-якими предметами та не застосовував насильство. В шухляді тумбочки ОСОБА_11 знайшов грошові кошти, проте відмовився їх брати, а він забрав гроші, які були в іноземній валюті та склав у сумку. В подальшому особисто розпорядився ними на власний розсуд.

Крім визнання обвинуваченими своєї вини, їх вина у вчиненні тих злочинів, що їм інкримінуються згідно обвинувального акту зі зміненим прокурором обвинуваченням від 21.03.2022 року повністю доводиться такими доказами безпосередньо дослідженими та перевіреними судом в судовому засіданні.

Показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що станом на 14.09.2020 він проживав в орендованій квартири за адресою АДРЕСА_6 разом із ОСОБА_12 та ще двома особами. В квартирі зберігалися грошові кошти в сумі 4700 дол США, 11000 євро, та близько 3-4 тис грн. Зазначені кошти були набуті від продажу автомобілів. В день подій він перебував в таксі, коли в телефонному режимі ОСОБА_13 повідомила йому, що троє чоловіків забрали ОСОБА_14 та повели в квартиру. Після цього, ОСОБА_5 поїхав назад додому та не зміг зайти до під`їзду оскільки у нього не було ключів і залишився чекати біля будинку. Через деякий час двері під`їзду відчинилися і вибігло троє чоловіків, у подальшому він впізнав їх як обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . В одного з чоловіків, а саме у Федія в руках були його речі, колонка, часи та телефон, тому він почав його затримувати, а ОСОБА_15 в цей час намагався затримати Чинчика, зав`язалася бійка, під час якої потерпілий отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_7 зміг вирватися та побіг з місця події. Потім він зайшов до квартири, в якій перебував ОСОБА_16 та виявив зникнення грошових коштів та речей. З пояснень психолога ОСОБА_17 показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , надані ним в судовому засіданні, є правдивими та достовірними.

Показаннями визнаної в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_6 , яка пояснила суду, що на час вчинення злочину вона перебувала в СІЗО м. Полтави, тому про подію, що сталася за участю її неповнолітнього сина ОСОБА_18 та ОСОБА_4 їй стало відомо зі слів останніх. За адресою АДРЕСА_6 , де проживав її син, зберігалися кошти, які належали їй в сумі 4700 дол США, 11000 євро, які були призначені для внесення застави за неї та її чоловіка. Вказані грошові кошти були зібрані родичами. Крім того, ОСОБА_19 під час розмови з нею вказав на осіб, які заволоділи грошовими коштами та зазначив їх прізвиська « ОСОБА_20 » та « ОСОБА_21 »;

Показаннями свідка ОСОБА_22 , яка пояснила, що 14.09.2020 у вечірній час гуляла разом з ОСОБА_4 та іншими в дворі будинку АДРЕСА_4 . До ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_11 та відвів його за руку до інших двох чоловіків, які стояли осторонь. Вони взяли ОСОБА_23 під руки та повели, зайшли в під`їзд. ОСОБА_24 набрала ОСОБА_25 та повідомила про те, що сталося. Приблизно через 5-7 хвилин з під`їзду будинку вибігли ті самі чоловіки, у когось з них в руках була сумка, гроші, колонка. Зі слів ОСОБА_18 їй відомо, що з квартири було викрадено в грошові кошти, які були отримані від продажу автомобілів. Крім того, як пояснила свідок, осіб, які вчинили злочин вона впізнала під час досудового розслідування по фотознімкам.

Показаннями свідка ОСОБА_26 , який повідомив суду, що 14.09.2020 він зустрівся з ОСОБА_27 в районі зупинки ОСОБА_28 та вони разом викликали таксі і поїхали в район Петровки. В дорозі на телефон ОСОБА_29 зателефонувала ОСОБА_30 та повідомила, що ОСОБА_4 невідомі чоловіки повели до квартири. З цієї причини вони на таксі повернулися до будинку АДРЕСА_4 , однак ОСОБА_31 не зміг потрапити до під`їзду, оскільки не мав ключів від нього. Через деякий час з під`їзду вибігли чоловіки, у одного з них була сумка з колонкою, зав`язалася бійка між ОСОБА_32 та цими чоловіками, в неї також втрутився ОСОБА_15 . В цей час він перебував поряд та безпосередньо спостерігав за подіями. Зі слів ОСОБА_14 йому відомо, що під час злочину з квартири було викрадено велику суму грошових коштів та інші речі.

Показаннями свідка ОСОБА_33 , яка повідомила суду, що 14.09.2020 у вечірній час гуляла разом з ОСОБА_4 та іншими в дворі будинку АДРЕСА_4 . ОСОБА_15 , ОСОБА_34 та ОСОБА_31 поїхали у справах. До ОСОБА_4 підійшов раніше незнайомий чоловік, вони розмовляли між собою, потім підійшло ще двоє чоловіків, взяли ОСОБА_23 під руки, та повели його до під`їзду, в який всі разом зайшли. Приблизно через 3 хвилини з під`їзду будинку вибігли чоловіки, в руках у них була сумка та колонка. Їх зустрів ОСОБА_19 , у якого відбувся конфлікт з цими чоловіками, він отримав тілесні ушкодження.

Показаннями свідка ОСОБА_35 , яка повідомила суду, що дійсно має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . Вказане житло у серпні-вересні надала в оренду особам ромської національності, які пояснили, що вони є студентами та навчаються у місті. Проживали вони у вказаній квартирі менше одного місяця , а потім від працівників поліції вона дізналася, що у квартирі було вчинено злочин.

Показаннями свідка ОСОБА_36 , яка пояснила, що в день події разом з друзями ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_15 , ОСОБА_34 та ОСОБА_32 гуляли в районі зупинки Г. Сталінграда у м. Кременчуці, а потім всі пішли до під`їзду, де сиділи на лавочці. ОСОБА_10 , ОСОБА_15 і ОСОБА_34 поїхали на таксі у справах. В той час коли вони сиділи на лавочці до ОСОБА_4 підійшов чоловік і відізвав його, потім двоє чоловіків взяли ОСОБА_23 під руки та повели в під`їзд, а третя особа йшла позаду них. Під час того, як чоловіки вели ОСОБА_8 , про допомогу він не просив та будь-яких предметів в руках нападників вона не бачила. Через деякий час троє осіб вибігли з під`їзду, з одним із них ОСОБА_10 почав битися, а ще один з чоловіків побіг в сторону Молодіжного, у одного з чоловіків в руках бачила колонку. В цей час вона перебувала на відстані 15 метрів та спостерігала за тим, що відбувалося, а потім викликала швидку. Зі слів ОСОБА_29 та ОСОБА_8 їй стало відомо, що з квартири було викрадена велика сума грошових коштів.

Показаннями свідка ОСОБА_39 , який пояснив, що станом на 14.09.2020 працював на посаді приймальника-касира в ломбарді «Саквояж», відомості внесені до протоколу впізнання за фотознімками та відомості про особу, яка заклала майно до ломбарду відповідають дійсності, оскільки під час процедури здачі майна дані про особу вносяться до бази даних шляхом перевірки паспорту, надання якого приймальнику є обов`язковим.

Протоколом огляду місця події від 15.09.2020 року квартири АДРЕСА_7 з додатками у виді фототаблиць, яким зафіксована загальна обстановка у згаданій квартирі безпосередньо після вчинення злочину (т. 2 а.с. 66-71).

Протоколом огляду місця події від 15.09.2020 року ділянки місцевості біля під`їзду за адресою АДРЕСА_4 , з додатками у виді фототаблиць ( т. 2 а.с. 72-75).

Протколами пред`явлення для впізнання по фотознамкам від 15.09.2020, відповідно до яких неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,як осіб причетних до вчинення злочину (т. 2 а.с. 78-89).

Протоколами пред`явлення для впізнання по фотознамкам від 16.09.2020, відповідно до яких неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,як осіб причетних до вчинення злочину (т. 2 а.с. 90-97, 107-110).

Протоколом слідчого експерименту за участю неповнолітнього ОСОБА_5 та додатком у вигляді відеозапису слідчої дії від 17.09.2020, відповідно до якого потерпілий на місці події відтворив у хронологічному порядку як розгорталися події у день вчинення злочину (т. 2 а.с. 98-100)

Протоколом слідчого експерименту за участю неповнолітнього ОСОБА_4 та додатком у вигляді відеозапису слідчої дії від 17.09.2020, відповідно до якого потерпілий на місці події відтворив у хронологічному порядку як розгорталися події у день вчинення злочину (т. 2 а.с. 101-104).

Висновком судово-медичного експерта № 780 від 16.09.2020 року, згідно з яким, у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: садна на правій бічній поверхні шиї, яке утворилося від ударної дії тупого твердого предмету, можливо від удару рукою чи іншим тупим предметом з подібними характеристиками і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 105-106).

Заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу викраденого майна ( т. 2 а.с. 111).

Протоколом огляду предмету ножа-бабочки від 16.09.2020 року з додатком у виді фототаблиць (т. 2 а.с. 112-114).

Речовим доказом у кримінальному провадженні ножем, виданим ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 115).

Протоколом пред`явлення предмету (ніж-бабочка) для впізнання від 15.10.2020 неповнолітньому ОСОБА_4 ( т. 2 а.с. 117-120).

Протоколом пред`явлення на впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_39 обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, що 16.09.2020 року здала до ломбарду викрадений мобільний телефон (т. 2 а.с. 128-128).

Довідкою з ломбарду «Соколенко і Ко», відповідно до якої, 16.09.2020 року ОСОБА_1 здав до ломбарду викрадений мобільний телефон (т. 2 а.с. 129).

Протоколами слідчих експериментів за участю підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 134-139, 154-166).

Протоколами пред`явлення для впізнання свідкам ОСОБА_33 , ОСОБА_26 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ОСОБА_42 фотознімків, відповідно до яких зазначені свідки вказали на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як на осіб, які 14.09.2020 вчинили злочин (т. 2 а.с. 161-211).

Розглянувши кримінальне провадження на засадах змагальності і диспозитивності, в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши сукупність досліджених доказів керуючись законом та за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні тих кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються згідно обвинувального акту зі зміненим прокурором обвинуваченням в суді від 21.03.2022 року (т. 3 а.с. 150-162).

Таким чином, умисні та протиправні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства.

Умисні та протиправні дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.

Умисні та протиправні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, поєднаний з проникненням у житло та в великих розмірах.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд виходив із таких міркувань.

Відповідно до вимогст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для їївиправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Обставинами, що пом`якшують вину ОСОБА_1 суд вважає повне визнання вини за зміненим прокурором обвинуваченням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не знаходить.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Особу обвинуваченого, який є раніше судимим, але не має невідбутих покарань за попередніми вироками, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 3 а.с. 13), за місцем проживання характеризується посередньо (т. 3 а.с. 11), має захворювання у виді обструктивної форми туберкульозу легень, у зв`язку з чим Полтавська міська медична частина № 23 ДУ «Полтавська установа виконання покарань» неодноразово зверталась з клопотанням щодо вирішення питання про звільнення його з-під варти для отримання контрольованого лікування новими протитуберкульозними препаратами при закладі МОЗ за місцем реєстрації при Кременчуцькому обласному протитуберкульозному диспансері ( т. 1 а.с. 190, т. 2 а.с. 25, 58, т. 3 а.с. 187).

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 , попередження нових кримінальних правопорушень, за злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

В той же час, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, усвідомлення ним своєї вини, ту обставину, що ОСОБА_1 має захворювання у виді обструктивної форми туберкульозу легень та потребує контрольованого лікування новими протитуберкульозними препаратами при закладі МОЗ за місцем реєстрації при Кременчуцькому обласному протитуберкульозному диспансері ( т. 1 а.с. 190, т. 2 а.с. 25, 58, т. 3 а.с. 187), суд приходить до переконання про можливість на підставі ст.75ККУкраїни звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання, з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення відвідбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

За таких обставин, застосовуючи до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, суд скасовує запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він підлягає звільненню з-під варти негайно в залі судового засідання.

Крім того, суд вважає за необхідне зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 період його перебування під вартою з 18.09.2020 року (т. 3 а.с. 16-18) по 05.05.2022 року, як відбуте ним покарання.

Обставинами, що пом`якшують вину ОСОБА_2 суд вважає повне визнання вини за зміненим прокурором обвинуваченням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд вважає рецидив злочинів.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ст. 396 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є нетяжким злочином. Особу обвинуваченого, який є раніше судимим та вчинив цей злочин у період іспитового строку за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.06.2020 року, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 3 а.с. 27, 29), має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження ( т. 3 а.с. 25), яка хворіє та потребує лікування ( т. 1 а.с. 239-242).

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 , попередження нових кримінальних правопорушень, за злочин, передбачений ст. 396 КК України йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

З урахуванням того, що злочин, передбачений ст. 396 КК України, ОСОБА_2 вчинив у період іспитового строку за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.06.2020 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі із звільненням від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку на 1 рік, то за таких обставин остаточне покарання ОСОБА_2 необхідно визначити за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового складення покарань, та вважати його засудженим на 1 рік 7 місяців та 18 днів позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання за цим вироком ОСОБА_2 необхідно рахувати з моменту його затримання по цій справі, тобто з 17.09.2020 року ( т. 3 а.с. 194-196), а тому станом на 05.05. 2022 року ОСОБА_2 фактично відбув 1 рік 7 місяців 18 днів позбавлення волі і вважається таким, що повністю відбув покарання.

За таких обставин, суд скасовує запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 .

Обставинами, що пом`якшують вину ОСОБА_3 суд вважає повне визнання вини за зміненим прокурором обвинуваченням, щире каяття, часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілим (т. 3 а.с. 188-189), молодий вік та не значний життєвий досвід обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 суд не знаходить.

Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому за ч. 4 ст. 186 КК України, суд враховує наявність декількох (трьох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу ОСОБА_3 , який в силу ст.. 89 КК України непогашених судимостей не має ( т. 2 а.с. 239), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 2 а.с. 141,143) за місцем проживання характеризується посередньо ( т. 2 а.с. 245). За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до цього обвинуваченого положення ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України, вважаючи, що для його виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів необхідним, справедливим і достатнім за цей злочин буде покарання у виді шести років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно залишити без змін у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з часу його затримання по даному кримінальному провадженню, тобто з 25.11.2020 року ( т. 1 а.с. 106-108), зарахувавши в цей строк термін його попереднього ув`язнення.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За таких обставин арешт майна, що накладений ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.09.2020 року, 17.09.2020 року на тимчасово вилучене майно необхідно скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст.186 КК Українита призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 період його перебування під вартою з 18.09.2020 року по 05.05.2022 року, як відбуте ним покарання.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на три роки.

Покласти на ОСОБА_1 відповідно дост. 76 КК Україниобов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У зв`язку із застосуванням положень ст. 75 КК України, скасувати дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та на підставі ч. 1 ст. 377 КПК України звільнити його з-під варти негайно в залі судового засідання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 396 КК Українита призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

За сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_2 цим вироком частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.06.2020 року та вважати його засудженим на один рік сім місяців вісімнадцять днів позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання за цим вироком ОСОБА_2 обчислювати з дня його затримання по цій справі, тобто з 17.09.2020 року і вважати його таким, що станом на 05.05. 2022 року фактично відбув 1 рік 7 місяців 18 днів позбавлення волі, тобто повністю відбув покарання за цим вироком.

У зв`язку з повним відбуттям покарання за цим вироком, скасувати дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 та звільнити його з-під варти негайно в залі судового засідання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4ст.186 КК Українита призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді шести років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання, тобто з 25.11.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, пов`язані із залученням експертів, загальна сума, яких складає 2942 грн. 10 коп. в рівних частинах, а саме по 980 грн. 70 коп. з кожного.

Скасувати арешт майна, що накладений ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.09.2020 року, 17.09.2020 року на тимчасово вилучене майно.

Речові докази, що зберігаються в камері речових доказів: чорну кепку з емблемою-вишивкою та металевий розкладний ніж кольору хамелеон знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезАвтозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Оксана ПАЛЬЧИК