Решение № 104147176, 22.02.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13343/17

Провадження № 2/369/55/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Штанько В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання частково недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов`язання відновити межі земельної ділянки, зобов`язання безоплатно виправити дані стосовно земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання частково недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов`язання відновити межі земельної ділянки, зобов`язання безоплатно виправити дані стосовно земельних ділянок, посилаючись на те, що 13 вересня 2007 року рішенням Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 56 ОСОБА_1 передано безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель присадибну земельну ділянку площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 . 03 листопада 2007 року складено акт на зберігання межових знаків, установлення та погодження меж землекористування земельної ділянки позивача ( АДРЕСА_1 ) з суміжними землекористувачами. Позивачем було розпочато будівництво фундаменту житлового будинку на своїй земельній ділянці, що підтверджується відповідною довідкою. 10 жовтня 2012 року позивачем укладено договір № 6742 з ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на створення (передачу) проектно-технічної документації вказаної земельної ділянки. 24 лютого 2016 року позивач звернулась до третьої особи про повідомлення нею причин невиконання Договору у встановлені терміни та повідомлення дати видачі технічної документації. Листом від 24.03.2016 року за № 01/04-05/115 третьою особою повідомлено, що у результаті виконання робіт за Договором встановлено накладення на земельну ділянку позивача інших земельних ділянок та надано схему місця розташування земельних ділянок, з якої вбачається перетин (накладання) земельних ділянок, як спільних (суміжних) землевласників-відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , так і окремої земельної ділянки-відповідача ОСОБА_4 на земельну ділянку позивача. Вона, позивачка у справі, намагалась з`ясувати причини виникнення таких питань і звернулась через свого сина ОСОБА_5 до Державного земельного кадастру із запитом від 20.07.2017 року про земельні ділянки відповідачів, на що були отримані відповідні витяги. З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 20.07.17 № НВ-3209484132017 вбачається, що вказана земельна ділянка зареєстрована 21.09.15 і межує по лінії від Б до В з земельною ділянкою землевласника ОСОБА_6 (покійного чоловіка позивача). З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідача ОСОБА_4 від 20.07.17 № НВ-3209475192017 вбачається, що вказана земельна ділянка взагалі не межує з земельною ділянкою землевласника ОСОБА_1 .. Отже, у зв`язку із перетином (накладанням меж) земельних ділянок позивачка позбавлена можливості отримати технічну документацію і державний акт на свою земельну ділянку та фактично позбавлена права власності на землю.

Враховуючи викладене, позивачка ОСОБА_1 просила суд: 1. Визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку, що належать відповідачам, зокрема, ОСОБА_3 - 1/2 частки у спільній власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, дата державної реєстрації 21.09.2015 року; ОСОБА_2 - 1/2 частки у спільній власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, дата державної реєстрації 21.09.2015 року; ОСОБА_4 - у приватній власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222480802:04:001:0174, площею 0,1067 га, дата державної реєстрації 23.09.2015 року, державний акт серії АЖ № 403279 від 15 травня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0835 га, виданий на підставі рішення ХІУ сесії У скликання Бузівської сільської ради від 24.01.08 № 15), в частині порушення меж (накладення) на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 ; 2. Зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області і Бузівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області відновити межі земельної ділянки позивача ОСОБА_1 ; 3. Зобов`язати Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області безоплатно за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру або у інший, передбачений законом спосіб, виправити дані стосовно земельних ділянок позивача та відповідачів.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали просили задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання представник відповідача Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. У відзиві на позов представник відповідача просив відмовити у його задоволенні.

У судове засідання представник третьої особи Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.09.2007 року рішенням Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ХІІ сесії У скликання № 56 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність», розглянувши заяву ОСОБА_1 про передачу у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,15 га, враховуючи матеріали інвентаризації земельної ділянки в АДРЕСА_1 фактичному користуванню і даних земельно-шнурової книги 0,15 га, ХІІ сесія У скликання вирішила передати безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель присадибну земельну ділянку площею 0,15 га гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

03.11.2007 року складено Акт на зберігання межових знаків та установлення та погодження меж землевикористування земельної ділянки АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_1 , представника міської ради ОСОБА_7 , суміжних землекористувачів ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , землевпорядника ОСОБА_9 ..

10.10.2012 року між позивачем та третьою особою був укладений договір на створення (передачу) проектно-технічної документації № 6742, відповідно до якого третя особа зобов`язується виконати проектно-вишукувальні роботи виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Бузівська сільська рада Київської області.

24.02.2016 року позивач звернулася до третьої особи із заявою про надання інформації щодо виконання вказаного договору.

Згідно листа № 01/04-05/115 від 24.03.2016 року третьої особи вказано, що було виявлено накладення на земельну ділянку позивача іншої земельної ділянки, що свідчить про наявність земельного спору, який вирішується в порядку, визначеному статтею 158 ЗК «України» або наявність помилок в Державному земельному кадастрі, які відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державний земельний кадастр» можуть бути виправлені, зокрема, на підставі рішення суду.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 3-980, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3216831902019 від 21.10.2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, розташована на території АДРЕСА_2 , що належала померлому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 069473, виданого Бузівською сільською радою 15 січня 2000 року, на підставі рішення виконкому Бузівської сільської ради від 24 квітня 1999 року № 45, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 914/21527, цільове призначення земельної ділянки-для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, перебуває у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині за кожним.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 098275 від 30.03.2007 року та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3216831932019 від 21.10.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3222480802:04:001:0174, площею 0,1067 га, перебуває у власності ОСОБА_4 .

Згідно ухвали від 28.01.2020 року по даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої постановлені наступні питання:

1.Яка площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у користуванні ОСОБА_1 ?

2.Чи відповідає фактична площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правовстановлюючим документам на земельну ділянку, кадастровий номер 3222480802:04:001:0266?

3. Чи відповідає фактична площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_4 , правовстановлюючим документам на ділянку, кадастровий номер 3222480802:04:001:0174?

4. Чи накладаються межі земельних ділянок, кадастровий номер 3222480802:04:001:0266 та кадастровий номер 3222480802:04:001:0174, визначені правовстановлюючими документами, на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 ?

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи було складено Висновок експерта № 521/06/2020 від 18.06.2020 року, згідно якого надані наступні висновки:

1. У фактичному землекористуванні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 1405,8 кв.м. (0,14058 га).

2. Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, що перебуває у власності ОСОБА_2 та розташована за адресою: АДРЕСА_2 порушуються із північно-західної сторони ділянкою, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Порушення меж виражається у накладанні в площині меж фактичного землекористування ОСОБА_1 із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3222480802:04:001:0266 в результаті чого утворюється пляма накладання площею 213,5 кв.м., що описана в дослідницькій частині висновку.

3. Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222480802:04:001:0174, площею 0,1067 га, що перебуває у власності ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 не порушуються ділянкою, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . При цьому ділянки розташовані на відстані більше 75 м, що графічно зображено на схемі в додатку № 2 до даного висновку.

4. На ділянку, яка перебуває у фактичному землекористуванні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 :

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222480802:04:001:0174, площею 0,1067 га, яка перебуває у власності ОСОБА_4 , не накладається та розташована від неї в східному напрямку на відстані більше 75 м, що графічно зображено на схемі в додатку № 2 до даного висновку;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, що перебуває у власності ОСОБА_2 , накладається в площині, в результаті чого утворюється пляма накладання площею 213,5 кв.м., що графічно зображено в додатку № 3 до даного висновку та більш детально описано із зазначенням меж та значенням координат в дослідницькій частині висновку.

Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ст. 317 Цивільного кодексу України Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

В ст. 321 Цивільного кодексу України вказано, що Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 91 Земельного кодексу України Власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Згідно ст. 103 Земельного кодексу України Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 37 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Судом встановлено, що згідно відповіді Головного Управління Держгеокадастру у Київській області від 20.03.2019 року за результатами матеріалів інвентаризації в архіві Управління виявлено державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0200 (серія ЯЖ № 403279), виданий ОСОБА_4 , державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0174 (серія ЯЕ № 098275), виданий ОСОБА_4 , державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0175 (серія ЯЕ № 098274), виданий ОСОБА_4 .. Також в місцевому фонді документації із землеустрою наявні технічні документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Крім того, відповідно до наданої суду відповіді Архівного сектору Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 02 серпня 2019 року № 06-04/467 суду повідомлено, що документи Бузівської сільської ради за 2018 рік на державне зберігання до архіву не надходили, а тому надати копію рішення 14 сесії 5 скликання від 24 січня 2018 року № 15 «Про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки в АДРЕСА_2 » немає можливості. Державні акти на право приватної власності на землю на державне зберігання до архіву не надходять, і тому надати копії державного акту на земельну ділянку ОСОБА_3 і ОСОБА_2 немає можливості.

Також згідно відповіді Головного Управління Держгеокадастру у Київській області від 29.10.2019 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» та змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01.01.2013 року Міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області не наділене повноваженнями щодо реєстрації прав на земельні ділянки, а лише отримує інформацію про вчинені правочини у результаті інформаційного взаємообміну від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно за допомогою програмно-апаратного комплексу «Національна кадастрова система» Державного земельного кадастру, що використовується Управлінням для обліку зареєстрованих земельних ділянок. Згідно НКС ДЗК відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0174 перенесено до ДЗК в автоматизованому порядку. Підставою для її формування є проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробником якого є «КВІЗ». Земельна ділянка обліковується за ОСОБА_4 .. В архіві Управління наявний архівний примірник бланку державного акта на право власності на земельну ділянку, що виданий 30.03.2007 року на ім`я ОСОБА_4 , набутої на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2006 року № 2-4142. Документація із землеустрою на вищевказану земельну ділянку не обліковується в архіві Управління, тому надавати будь-які відомості з її складу немає можливості. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0266 перенесено до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. Підставою для її формування є технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок, розробником якої є ДП «Київський інститут землеустрою». Вищезгадана земельна ділянка обліковується за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ( на праві спільної часткової власності). Документація із землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок, а також другі примірники правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 3222480802:04:001:0266 в архіві Управління не виявлені. За даними НКС ДЗК накладки та перетини між земельними ділянками відсутні.

Згідно відповіді Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 червня 2019 року у розпорядженні сільської ради відсутні документи, які запитуються судом. Також в листі повідомлено, що документи, які були у розпорядженні сільської ради до 2015 року, передані на зберігання до архівного сектору Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Відповідно до відповіді Архівного сектору Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 21.10.2019 року № 06-04/645 повідомлено, що Протокол ХІУ сесії У скликання Бузівської сільської ради від 24 січня 2008 року на державне зберігання до архівного сектору не передавався, тому надати копію рішення ХІУ сесії У скликання Бузівської сільської ради від 24.01.2008 року № 15 «Про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки в АДРЕСА_2 » немає можливості. Державні акти на право приватної власності на землю та технічна документація на державне зберігання до архівного сектору не передавались, і тому надати копії державних актів на земельні ділянки та копію технічної документації ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 немає можливості.

За таких обставин позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, що належать відповідачам, зокрема, ОСОБА_3 - 1/2 частки у спільній власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, дата державної реєстрації 21.09.2015 року; ОСОБА_2 - 1/2 частки у спільній власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, дата державної реєстрації 21.09.2015 року; в частині порушення меж (накладення) на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів, не здобуто їх і судом шляхом витребування, що такі державні акти на право власності на земельну ділянку видавались відповідачам у справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі одержали Свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.04.2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 3-980, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3216831902019 від 21.10.2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222480802:04:001:0266, площею 0,1596 га, розташована на території АДРЕСА_2 , що належала померлому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 069473, виданого Бузівською сільською радою 15 січня 2000 року, на підставі рішення виконкому Бузівської сільської ради від 24 квітня 1999 року № 45, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 914/21527, цільове призначення земельної ділянки-для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, перебуває у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині за кожним.

Крім того, як встановлено доказами у справі, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя одержав Державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 069473, виданого Бузівською сільською радою 15 січня 2000 року, на підставі рішення виконкому Бузівської сільської ради від 24 квітня 1999 року № 45, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 914/21527, тобто ще 15 січня 2000 року, тобто задовго до того, як прийнято було рішення Бузівської сільської ради № 56 відносно позивача ОСОБА_1 про передачу їй земельної ділянки у приватну власність, а саме 13.09.2007 року.

Щодо заявленої позовної вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, що належить відповідачці ОСОБА_4 - у приватній власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3222480802:04:001:0174, площею 0,1067 га, дата державної реєстрації 23.09.2015 року, державний акт серії АЖ № 403279 від 15 травня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0835 га, виданий на підставі рішення ХІУ сесії У скликання Бузівської сільської ради від 24.01.08 № 15), в частині порушення меж (накладення) на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 , то суд також відмовляє у її задоволенні, оскільки як встановлено судом і підтверджується письмовими доказами, і, зокрема, Висновком експерта № 521/06/2020 від 18.06.2020 року, межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222480802:04:001:0174, площею 0,1067 га, що перебуває у власності ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 не порушуються ділянкою, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . При цьому ділянки розташовані на відстані більше 75 м, що графічно зображено на схемі в додатку № 2 до даного висновку. На ділянку, яка перебуває у фактичному землекористуванні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3222480802:04:001:0174, площею 0,1067 га, яка перебуває у власності ОСОБА_4 , не накладається та розташована від неї в східному напрямку на відстані більше 75 м, що графічно зображено на схемі в додатку № 2 до даного висновку;

Щодо заявленої позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов`язання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області і Бузівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області відновити межі земельної ділянки позивача ОСОБА_1 , то суд відмовляє у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок, яка подається в Управління Держземагентства також у формі електронного документа. Постановою КМ України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» визначено, що базовими елементами формування електронного документа є геодезичні дані (координати точок повороту меж контуру об`єкта, тобто земельної ділянки). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками. Кожний межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України. Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої: технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок; проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою. Кінцевим результатом виготовлення технічної документації із землеустрою, основною складовою якої являється каталог координат кутів зовнішніх меж, є державний акт на право власності на земельну ділянку та присвоєння кадастрового номеру, що вносяться в базу Державного земельного кадастру України.

У Висновку експерта № 521/06/2020 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.06.2020 року експертом встановлено, що в зв`язку з тим, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , не сформована, технічна документація не розроблена та в представлених на дослідження матеріалах відсутні відомості щодо меж фактичного землекористування досліджуваними земельними ділянками, а також розташування будівель і споруд (житлові будинки, господарські будівлі, огорожі тощо), під час проведення візуально-інструментального обстеження було визначено межі фактичного землекористування (по наявних матеріальних лінійних рубежах-огорожі) досліджуваною ділянкою та розташованих в її межах будівель і споруд. Також експерт звернув увагу і на те, що під час проведеного натурного обстеження в рамках даного дослідження, межові знаки встановленого зразка, якими закріплюється місцеположення поворотних точок зовнішніх меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) виявлено не було.

Крім того, слід зазначити, що до копії рішення від 13.09.2007 року Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ХІІ сесії У скликання № 56 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність», і Акту на зберігання межових знаків та установлення та погодження меж землевикористування земельної ділянки АДРЕСА_1 від 03.11.2007 року, в якому вказано, що було виконано установлення на місцевості меж землекористування, позивачка не надала суду доказів які ж були встановлені на місцевості межі її землекористування. Заявляючи вимоги про зобов`язання відповідачів відновити межі земельної ділянки, позивачем не вказано які конкретно розміри меж земельної ділянки ОСОБА_1 мають бути відновлені кожним з відповідачів у справі.

Щодо заявленої вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов`язання Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області безоплатно за допомогою програмного забезпечення державного земельного кадастру або у інший, передбачений законом спосіб, виправити дані стосовно земельних ділянок позивача та відповідачів, то суд також не знаходить підстав для її задоволення, оскільки вважає її необгрунтованою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено і не надано суду належних і допустимих доказів в обгрунтування позовних вимог, і тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 133 ЦПК України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) уразі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

11.09.2017 року між позивачем та адвокатом Колєв Р.Г. укладено угоду про надання правової допомоги від 11.09.2017 року № 09/11/17-цс.

30.09.2020 року між позивачем та адвокатом Колєв Р.Г. складено акт виконаних робіт (звіт про надання правової допомоги), згідно якого адвокат з 09.11.2017 року до 30.09.2020 року надавав клієнту правову допомогу за угодою про надання правової допомоги від 11.09.2017 року № 09/11/17-цс на загальну суму 20 000,00 грн.

30.09.2020 року позивач оплатила послуги адвоката у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 30.09.2020 від 30.09.2020 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 30.09.2020 від 30.09.2020 року.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову, тому і не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 328, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 91, 103, 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 131, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання частково недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов`язання відновити межі земельної ділянки, зобов`язання безоплатно виправити дані стосовно земельних ділянок, відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Інформація про відповідача: Бузівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Код ЄДРПОУ 04358483, місце знаходження: 08124, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Любимівка, вул. Київська, буд. 78/1.

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Інформація про відповідача: Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені головного управління Держгеокадастру у Київській області, місце знаходження: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 12.

Інформація про третю особу: Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Код ЄДРПОУ 00699773, місце знаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 29 квітня 2022 року.

Суддя Л.М.Ковальчук