Постановление суда № 10414101, 17.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року справа №2а-23532/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Василенко Л.А., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.

за участю представників:

від позивача Пономаренко В.Б., Грановської Н.Л.

від відповідача Беспалової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Влабор»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 05 лютого 2010 року

по адміністративній справі № 2а-23532/09/0570

за позовом приватного підприємства «Влабор»

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - приватне підприємство «Влабор» звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області від 05.11.2009 року № 0001002320/0 зі сплати податку на додану вартість у сумі 21 702,00 грн., та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10 851,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірки приватного підприємства, відповідачем встановлені факти наявності податкових накладних, суми за якими включені до податкового кредиту підприємства у період: другий та третій квартали 2008 року, виписані підприємством - ТОВ «Текфорум», свідоцтво платника податку на додану вартість якого скасоване у 2009 року рішенням суду з моменту його видачі - тобто з 2007 року. На підставі встановлених перевіркою фактів, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані санкції за заниження ПДВ. Приймаючи до уваги, що позивач на час здійснення господарських взаємовідносин не знав і не міг знати, що в майбутньому реєстрація ТОВ «Текфорум» як платника ПДВ буде скасована, прийнятий ДПІ акт є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року у справі № 2а-23532/09/0570 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого та не вірного рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство «Влабор» зареєстровано як юридична особа виконкомом Харцизької міської ради 03.07.1995 року, діє на підставі статуту, включено до ЄДРПОУ, знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції м. Харцизьку з 16 жовтня 1992 року за № 368.

26.10.2009 року податковою інспекцією проведена документальна невиїзна перевірка приватного підприємства з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «Текфорум» (код за ЄДРПОУ -35150958) за період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 рік, 01.07.2008 року по 31.07.2008 рік, з 01.08.2008 року по 31.08.2008 рік, за результатами якої складений акт № 2701/23-2/20341542.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.1.7 ст. 1, п.п.7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п.п. 7.4.ст.7 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року в частині заниження податку на додану вартість (в подальшому - ПДВ), у тому числі за: 2 квартал 2008р. - у сумі 4 184,00 грн.; 3 квартал 2008р. в розмірі 17 518,00 грн.

На підставі акту перевірки 05.11.2009 Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0001002320/0, яким платнику податків донараховано податок на додану вартість у розмірі 21 702,00 грн. (за основним платежем), та за штрафними (фінансовими) санкціями 10 851,00 грн., на загальну суму 32553,00 грн., оскільки податкові накладні з ПДВ на суму 21 702,00 грн. виписані підприємством, яке не зареєстроване у якості платника цього податку.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Підпунктом. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між ПП «Влабор» (замовник за договорами) та товариством з обмеженою відповідальністю «Текфорум» (виконавець) укладені договори: № 6 від 08.12.2007 року по виконанню ремонтно-будівельних робіт по Донецькій залізничній дорозі, кошторисна вартість - 90 000 грн.; № 1 від 08.01.2008 року про виконання ремонтно-будівельних робіт, кошторисною вартістю 800 000 грн. На підставі цих договорів ТОВ «Текфорум» виконало ремонтно-будівельні роботи, які були прийняті замовником ПП «Влабор», про що свідчать підписані акти виконаних робіт та податкові накладні. У відповідності до податкових накладних, виписаних ТОВ «Текфорум», суми податку на додану вартість у загальному розмірі 21 701,05 грн. включені до податкового кредиту за другий та третій квартали 2008 року.

Однак, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 року у справі 2а-10363/09/0570 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Текфорум» (код за ЄДРПОУ 35150958) з моменту реєстрації - тобто з 15.05.2007 року, та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість даного підприємства № 100042020, видане Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька з моменту його видачі, тобто з 22.05.2007 року.

Отже, податкові накладні на суму 21 701,05 грн. були виписані позивачу підприємством, яке не мало реєстрації у якості платника ПДВ, право на податковий кредит за даних обставин не є підтвердженим, позивачу донарахований податок на цю суму і з цих підстав до позивача застосовані санкції у розмірі 10 851,00 грн. (21 701,05 грн. сума донарахованого ПДВ х 50% - штрафна санкція у відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Крім того, підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 р., податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Однак, як вбачається з постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 року у справі 2а-10363/09/0570, якою визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Текфорум» з моменту реєстрації - з 15.05.2007 року та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість даного підприємства № 100042020, видане Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька з моменту його видачі - з 22.05.2007 року, засновником та директором цього Товариства, згідно Єдиного реєстру юридичних осіб, є ОСОБА_5, який директором товариства з обмеженою відповідальністю «Текфорум» був зареєстрований за винагороду у розмірі 500 грн. і будь-яких документів бухгалтерського та податкового обліку ніколи не підписував.

Таким чином, податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Текфорум» складені та підписані не посадовою особою товариства, а тому такі податкові накладні вважаються недійсними.

Отже, на момент видачі фактично недійсних податкових накладних, ТОВ «Текфорум» не мало статусу платника податку на додану вартість, а запис про проведення державної реєстрації цього товариства є недійсним з 15.05.2007 року.

А відповідно до підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем обґрунтовано, на підставі діючого законодавства, відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Влабор» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року у справі № 2а-23532/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року у справі № 2а-23532/09/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі з 22.06.2010 року.

Головуючий

Судді