Постановление суда № 104140141, 26.04.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1437/22

Провадження № 1-кп/461/369/22

УХВАЛА

26.04.2022 року, Галицький районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Бараняку В.В.

за участі:

прокурора Андрощук Ю.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Козака В.І.

представника потерпілого Совершенного Р.П.

розглянувши кримінальне провадження № 12021142360000877 від 07 листопада 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження № 12021142360000877 від 07 листопада 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.185 КК України.

Стороною захисту в судовому засіданні було подано клопотання про закриття кримінального провадження. Вимоги клопотання мотивовано тим, що під час ознайомленням з матеріалами кримінального провадження встановлено, що обвинуваченому 03 грудня 2021 року, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.11 січня 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України і відновлено 11 лютого 2022 року. При цьому, слідчий, за погодженням із прокурором 20 січня 2022 року та 25 січня 2022 року, звертався до слідчого судді із клопотаннями про надання дозволу на затримання підозрюваного, а також на обрання йому запобіжного заходу.04 березня 2022 року, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом. Тобто, прокурор звертаючись до суду з обвинувальним актом 04 березня 2022 року, звернувся поза межами строку досудового розслідування, а відтак є всі підстави для закриття кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечив, та зазначив наступне. Для здійснення слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, пов`язаних з організацією та забезпеченням їх проведення (зокрема - складання клопотання, постанови, протоколу, звернення до слідчого судді) закон не вимагає відновлювати зупинене досудове розслідування. Тобто, положеннями ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України встановлено дозвіл на вчинення у зупиненому досудовому розслідуванні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного.Також звернув увагу суду на те, що до слідчого судді було скеровано клопотання про затримання підозрюваного для забезпечення його присутності для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, яке було скеровано разом із попереднім клопотанням. Клопотання про затримання особи спрямовано на встановлення місцезнаходження підозрюваного та його затримання, оскільки після встановлення його місця знаходження особу необхідно доставити то того органу, який оголосив останнього в розшук. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання просив відмовити.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав позицію сторони обвинувачення, та в задоволенні клопотання захисника просив відмовити.

Під час розгляду вказаного клопотання, суд з урахуванням правової позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати, по справі №711/3111/19, від 15 вересня 2021 року, думки учасників судового провадження, приходить до переконання, що в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК).

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до статті 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з положеннями статті 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Судова практика застосування приписів пункту 10 частини 1 статті 284 КПК є усталеною у діяльності не тільки Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі Вищого антикорупційного суду (див. наприклад, ухвала Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року та ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 991/6516/20).

Згідно зі статтею 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець на протязі останніх декількох років вніс низку важливих змін до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування, починаючи з впровадження механізму судового контролю за строками розслідування і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею чітких вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.

Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).

В інтерпретації ж до чинного КПК цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, долученому до обвинувального акта, повідомлення про підозру було вручене обвинуваченому 03 грудня 2021 року.

11 січня 2022 року була винесена постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук.

11 лютого 2022 року провадження було відновлене згідно відповідної постанови слідчого.

16 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

02 березня 2022 року був наданий доступ до матеріалів кримінального провадження стороні захисту.

03 березня 2022 року прокурором був складений обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно відмітки Галицького районного суду м.Львова обвинувальний акт надійшов до суду 04 березня 2022 року.

З урахуванням вищевикладеного, часовий проміжок з 11 січня по 11 лютого 2022 року(29 днів розшуку), згідно з приписами частини 5 статті 219 КПК- не включається у строки, передбачені цією статтею. Граничний строк направлення обвинувального акта до суду був 05 березня 2022 року, а відтак суд вважає що стороною обвинувачення завершено досудове розслідування у строки, визначеніст. 219 КПК України, а тому відсутні правові підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 113,219,283,294 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Савінцева Олексія Валерійовича, про закриття кримінального провадження,- відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 29 квітня 2022 року о 14 год. 00 хв.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко