№ 10413429, 26.05.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

26.05.2010 р. Справа № 2а-2177/10/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції (ДПІ) по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м.Миколаїв, 54017

до відповідача: Державного підприємства (ДП) "Миколаївський ремонтно-механічний завод", вул. 1 Слобідська, 120, м.Миколаїв, 54017

про стягнення податкового боргу

Головуючий суддя Середа О.Ф.,

секретар судового засідання Колеснікова О.О.

Представники:

від позивача: Чаричанський П.О.,

від відповідача: не зявився.

Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі позивач) предявлено позов про стягнення з ДП "Миколаївський ремонтно-механічний завод" податкової заборгованості в сумі 111 151 грн. 02 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судове засідання двічі не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив, правом, передбаченим ст.49 КАС України не скористався, письмові заперечення проти позову суд не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України ”Про систему оподаткування” відповідач по справі є платником податків і зборів.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач самостійно обчислив суму податкового зобовязання по сплаті: податку на прибуток, земельного податку з юридичних осіб, податку з власників наземних транспортних засобів, комунального податку, інші збори за забруднення навколишнього природного середовища та по збору за спеціальне водокористування, але своєчасно їх не перерахував до бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач, станом на 07.04.2010 р. (день подання позову), має узгоджену але не сплачену перед бюджетом заборгованість у сумі 111151 грн. 02 коп., з яких:

- по податку на прибуток 19 661 грн. 65 коп.;

- по земельному податку з юридичних осіб 61 595 грн. 55 коп.;

- по податку з власників наземних транспортних засобів 25247 грн. 50 коп.;

- по комунальному податку 3508 грн. 08 коп.;

- по збору за забруднення навколишнього природного середовища 259 грн. 50 коп.;

- по збору за спеціальне водокористування 878 грн. 02 коп.;

Наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.17.1.7 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед державними цільовими фондами” до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 71 грн. 31 коп., 143 грн. 74 коп., 46 грн. 96 коп. і 295 грн. 61 коп. та направлені податкові повідомлення рішення від 02.02.2010 р. №№ 00001136/0, 00001236/0, 00001336/0, 00001436/0.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання є узгодженим, оскільки було самостійно обчислене відповідачем у податкових деклараціях.

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач у добровільному порядку не платив у бюджет узгоджені податкові зобовязання.

Згідно приписів підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість у сумі 111151 грн. 02 коп. не сплатив.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи, що суми податкового зобовязання, що є предметом судового розгляду, є узгодженими у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163, КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський ремонтно-механічний завод" (вул. 1 Слобідська, 120, м.Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Державного бюджету України в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (вул. Чкалова, 20, м.Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 22440171) податковий борг в сумі 111151 грн. 02 коп. (сто одинадцять тисяч сто пятдесят одна гривня 02 копійки).

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Головуючий суддя

О. Ф. Середа