Постановление суда № 104131874, 01.05.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.05.2022

Справа № 334/1517/22

Провадження № 1-кс/334/415/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2022 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - Ісакова Д.О.

при секретарі - Прийменко А.В.

за участю прокурора - Беклеміщевої Ю.М.

слідчого - Турчина В.Г.

підозрюваної - ОСОБА_1

захисника - Усової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Турчина В.Г., погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Беклеміщевою Ю.М., у кримінальному провадженні №12022082050000733 від 29 квітня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка, Донецької області, громадянки України, не заміжньої, яка має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої: 28 вересня 2010 року вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавленням волі;

06 листопада 2013 року вироком Київського районного суду м. Донецька за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень;

22 лютого 2017 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавленням волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнена від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік;

12 квітня 2019 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнилась 13 листопада 2020 року по відбуттю строку покарання;

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2022 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Турчин В.Г. звернувся до суду із клопотанням погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Беклеміщевою Ю.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12022082050000733 від 29 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ Запорізького РУП ГУНП в

Запорізькій області, перебувають матеріали кримінального провадження №12022082050000733 від 29 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше засудженою за вчинення злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не стала та знову вчинила корисливий злочин за наступних обставин:

29 квітня 2022 року приблизно о 14 годині 40 хвилини, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно небезпеч ні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, зайшла до приміщення магазину «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, буд. №22, з метою вчинення крадіжки чужого майна.

Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, знаходячись у приміщенні магазину «АТБ-Маркет», переконавшись в тому, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, із відкритої сумки потерпілої ОСОБА_3 , яка знаходилася на плечах у останньої, таємновикрала мобільний телефон «Samsung

GT-19105UADSEK» в корпусі темно синього кольору, імей: НОМЕР_1 , вартістю 1 500 гривень, який належить ОСОБА_3 , із встановленою сім-картою «Київстар-098-547-56-38», яка матеріальної шкоди для потерпілої не представляє, після чого покинула місце вчиненого кримінального правопорушення та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду на суму 1 500 гривень.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України, а саме, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Вина підозрюваної ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними матеріалами у вказаному кримінальному провадженні.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого

ч.4 ст.185 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі строком від п`яти до восьми років.

29 квітня 2022 року о 18:35 годині затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ч.185 КК України, в порядку ст.208 КПК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 квітня 2022 ОСОБА_1 в порядку ст.ст.276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також, наявність вищезазначених ризиків, визначених п п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_1 вчинила тяжке кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності та відбувала реальне покарання за вчинення злочинів проти власності, що негативно характеризує особу підозрювану. Також, усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинене діяння та санкцію інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Також, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків не має, що дає підстави вважати, що підозрювана, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Указами Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, та впроваджено визначені ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Крім цього, у зв`язку із веденням в Україні воєнного стану, Президентом України прийнято Закон України №2117-ІХ від 03 березня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», відповідно до якого частину четверту статті 185 після слів «у великих розмірах» доповнити словами «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Крім того, враховуючи, що Указом Президента України №66/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, підозрювана ОСОБА_1 може покинути території Запорізької області та України.

Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_1 є особою, раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, що свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_1 на шлях виправлення не стала, для себе відповідних висновків не зробила, та, враховуючи викладене, в подальшому може вчинити інше кримінальне правопорушення у разі обрання їй більш м`якого запобіжного заходу, оскільки, в ході досудового розслідування було встановлено та не спростовано, що остання є раніше судимою особою, не має достатнього законного джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя підозрюваній, що вказує про те, що перебуваючи на свободі остання, з метою отримання коштів для існування та забезпечення життя, може вчиняти інші корисливі злочини, що підтверджуються тим, що 30 вересня 2021 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України для розгляду по суті.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

при обранні підозрюваній запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи те, що за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 , кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, є ризик того, що підозрювана, може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності, крім того, втрата робочого місця та постійного джерела доходів, у зв`язку із переховуванням від правоохоронних органів, може спонукати підозрювану до вчинення інших корисливих кримінальних правопорушень.

до теперішнього часу не надійшли заяви від осіб, що заслуговують на довіру та які б виявили бажання бути поручителями підозрюваної ОСОБА_1 що виключає можливість застосування відносно неї запобіжного заходу особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст.176 КПК України.

слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваної ОСОБА_1 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді застави. Також, вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки у підозрюваної не має постійного джерела доходів, що виключає можливість застосування до неї запобіжного заходу у вигляді застави та оскільки цей запобіжний захід може спонукати його до вчинення корисливих кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення дієвості інституту заходів забезпечення кримінального провадження, найбільш доцільним буде обрання підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий підтримав клопотання просив задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання. Просила обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрювана може впливати на свідків у справі, намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Підозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила, щодо задоволення клопотання, вказавши, що свою вину визнає. Просила обрати у відношенні неї більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Усова О.В. заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , та просила обрати інший запобіжний захід у відношенні її підзахисної не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваної, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, обраний відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає що є наявність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КК України переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, її вік, стан здоров`я, тяжкість покарання.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваній враховуються, обставини кримінального правопорушення, її майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрювану обов`язків та її належну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 з урахуванням його тривалості, відповідає особі підозрюваної, характеру та тяжкості діяння, мотивів, та обставинам вчинення злочину, що інкримінується підозрюваній, забезпеченню прав потерпілих, а також покаранню, що може бути призначене підозрюваній в разі визнання її винуватою.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваної у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до неї запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 180, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Турчина В.Г., погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Беклеміщевою Ю.М., у кримінальному провадженні №12022082050000733 від 29 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 99240 гривень.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрювану ОСОБА_1 , провадження по справі №1-кс/334/415/22, ЄУН 334/1517/22. Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання.

Роз`яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою рахувати з 29 квітня 2022 року з 22 години 40 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 27 червня 2022 року о 22 годині 40 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Д.О.Ісаков