Решение № 104091310, 25.04.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2022 року Київ№ 320/10896/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Яготинська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною та про визнання незаконним і скасування наказу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Яготинська міська рада (далі третя особа), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльністю дії відповідача щодо не розгляду у визначений Конституцією та Земельним кодексом України термін поданого позивачем клопотання від 26.08.2020 за № 18690/0-94-20 про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га із числа вільних земельних ділянок державної власності поза межами населеного пункту, що розташована на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства (ділянка з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033);

- визнати незаконним і скасувати наказ відповідача № 179-УБД від 04.02.2021 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем з порушенням установлених законом термінів не розглянуто клопотання позивача про передачу у власність спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033 та безпідставно відмовлено в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо цієї земельної ділянки.

Відповідно до ухвали від 13.09.2021 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Яготинську міську раду.

Копія зазначеної ухвали отримана, зокрема, відповідачем 17.09.2021 засобами електронної пошти, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронної пошти. Третій особі та позивачеві ухвала надсилалась засобами поштового зв`язку.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого в задоволенні позову просив відмовити.

Від третьої особи пояснень щодо позову та/або відзиву до суду не надійшло.

Від позивача до суду 18.04.2022 надійшла заява, відповідно до якої ОСОБА_1 при ухваленні рішення суду просив врахувати, що Яготинською міською радою відповідно до рішення № 2100-16-VІІІ від 16.09.2021 земельну ділянку з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033, на яку претендує позивач, було передано ОСОБА_1 в приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Просив також не залучати Яготинську міську раду до участі у справі в якості третьої особи.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

У відповідності до посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.02.2017, позивач є учасником бойових дій.

Позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 26.08.2020 за № 18690/0-94-20 про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га із числа вільних земельних ділянок державної власності поза межами населеного пункту, що розташована на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства (ділянка з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033). На час звернення із цим клопотанням розпорядником земель на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області був відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Позивач стверджував, що у серпні 2020 року він, як військовослужбовець Збройних Сил України, був направлений у відрядження з вибуттям у зону проведення ООС (АТО), для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань. Із зони бойових дій позивач прибув 20.08.2021.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду відпускний квиток ВЧ А2167 № 3259 про звільнення його на вихідні дні за рахунок проведених в ООС, терміном на 21 добу з 20.08.2021 до 09.09.2021 із зобов`язанням прибути до місця служби 10.09.2021. Крім того позивачем надано копію довідки ВЧ А2167 від 29.11.2021 № 1409 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, з якої вбачається, що позивач дійсно в період з 24.05.2018 по 17.01.2019, 31.07.2019 по 20.08.2019, з 27.08.2019 по 21.03.2020, з 16.11.2020 по 19.01.2021, з 26.01.2021 по 25.05.2021, з 11.06.2021 по 12.08.2021 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи в районах та в період здійснення зазначених заходів. Зазначена довідка як доказ підтверджує дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду щодо оскарження спірної бездіяльності та наказу від 04.02.2021.

Так, наказом від 04.02.2021 № 179-УБД «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, орієнтовним розміром 2, 0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельну ділянку, за рахунок якої планується відведення у власність передано у комунальну власність Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 02.02.2021 № 68-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 112,8162 га, згідно додатку, що є невід`ємною частиною цього наказу, відповідно до акта приймання-передачі, у тому числі спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033.

У подальшому позивач 26.08.2021 звернувся з клопотанням до Яготинської об`єднаної територіальної громади Київської області (Яготинської міської ради) про передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033, яка на час подачі клопотання і на час подання цього позову до суд була вільною.

18.04.2022 позивачем до суду подано заяву, відповідно до змісту якої рішенням сесії Яготинської міської ради № 2100-16-VІІІ від 16.09.2021, земельну ділянку з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033 було передано позивачеві в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, на підтвердження чого надано копію листа Яготинської міської ради від 30.09.2021 за № 03-13/Ш.2403.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не розгляду у визначений Конституцією та Земельним кодексом України термін поданого клопотання від 26.08.2020 за № 18690/0-94-20 про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га з числа вільних земельних ділянок державної власності поза межами населеного пункту, що розташована на території Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства (ділянка з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033), а також не погоджуючись із наказом відповідача № 179-УБД від 04.02.2021 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із пунктом є-1 статті 15-1 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Порядок набуття і реалізації права на землю визначений Розділом IV ЗК України.

Частиною першою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із частиною третьою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта статті 116 ЗК України).

Частиною першою статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 31 пункту 3 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі Положення № 15) передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до Положення № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

За приписами «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі Положення № 333) Головне управління є територіальним органом Держгеокадастру та йому підпорядковане.

Так, підпунктом 13 пункту 4 Положення № 333 передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджував про порушення відповідачем термінів розгляду його клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до статті 118 ЗК України, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування чи власність.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 808/3187/17.

Як зазначалось вище, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Наказом від 02.02.2021 № 68-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Головне управління Держгеокадастру у Київській області передало Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 112,8162 га, згідно додатку, що є невід`ємною частиною цього наказу, відповідно до акта приймання-передачі, у тому числі й спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033, на яку претендував позивач.

Згідно з пунктами 2, 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, який набрав чинності з 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

- які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Згідно з положеннями статті 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

- за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастрова карта (план) графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно зі статтею 15 цього ж Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для фізичних та юридичних осіб відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника: у паперовій формі; в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, банкам та особам, які в установленому законом порядку внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у тому числі через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за умови ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

ОСОБА_1 , вважаючи своє право на отримання земельної ділянки у приватну власність шляхом приватизації порушеним внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо не своєчасного розгляду у визначений Конституцією та ЗК України термін поданого ним клопотання від 26.08.2020 за № 18690/0-94-20 про передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033, звернувся до суду із цим позовом.

Натомість матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог у частині того, коли саме відповідачем було отримано від позивача клопотання, термін розгляду якого на думку позивача порушено. Не було надано до матеріалів справи і самого клопотання від 26.08.2020, у тому числі з доказами його отримання відповідачем.

Разом із тим, вважаючи, що відповідач протиправно порушив строки розгляду клопотання, позивач у відповідності до вимог абзацу 2 частини сьомої статті 118 ЗК України, не був позбавлений права на замовлення розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, проте таким правом не скористався.

Крім того, пропуск місячного строку розгляду клопотання позивача само по собі не свідчить про протиправність спірного наказу, не є його безумовною самостійною підставою для скасування.

Разом із тим, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16, яка в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу врахована судом у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а у силу вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У протилежному випадку буде порушено принципи рівності учасників справи перед законом і судом, а також змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У той же час, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

У силу вимог статті 9 Кодексу, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В якості підстави позову позивач вказував на протиправну бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що виявилась у неналежному виконанні обов`язків щодо забезпечення дотримання законодавства під розгляду клопотання позивача, зокрема, у частині дотримання термінів розгляду цього клопотання. Із цих підстав просив суд скасувати наказ відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Суд констатує, що законний інтерес особи-позивача полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність. Відтак, у судовому порядку підлягає захисту саме право на отримання земельної ділянки у власність.

Суд зазначає, що спосіб судового захисту має бути реальним, тобто відновлювати порушене право. Натомість обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призводить до його відновлення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Під час судового розгляду встановлено, що станом на день ухвалення рішення по цій справі право позивача на отримання у власність спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033 не порушено, оскільки Яготинською міською радою відповідно до її рішення № 2100-16-VІІІ від 16.09.2021, земельну ділянку з кадастровим номером 3225582100:05:002:0033, на яку претендував позивач, було передано йому в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, що позивачем не заперечується.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходив із того, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування позивачеві витрат зі сплати судового збору у випадку відмови у позові, а також те, що позивач звільнений від сплати збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.02.2017.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.