Постановление суда № 104073728, 25.04.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25919/21

УХВАЛА

25 квітня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, ЄДРПОУ 36290160) про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 17 грудня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на отримання разової грошової допомоги, виплата якої проводиться кожного року до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2021 року позивачу було проведено виплату разової грошової допомоги в розмірі 1491 гривень, замість 8845 гривень. Зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати йому грошової допомоги в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми, однак йому було відмовлено.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 22.12.2021 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Згідно вимог ухвали позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви шляхом надання письмових доказів засвідчених належним чином.

Копія ухвали від 22.12.2021 була направлена на адресу позивача, що зазначена у позовній заяві, проте, була повернута підприємством поштового зв`язку до Одеського окружного адміністративного суду по причині за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка ф.20 від 28 січня 2022 року.

Пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно із частиною першою статті 131 КАС України часники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту абзацу четвертого частини четвертої статті 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За правилами частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому, беруться до уваги положення частини шостої статті 7 КАС України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Таким чином, ухвала суду від 22.12.2021, якою позовну заяву позивача було залишено без руху, вважається врученою.

(Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі №855/127/19).

При цьому, суддя зазначає, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 у пункті 41 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, вимоги ухвали суду від 22.12.2021 позивачем не виконано та станом на сьогоднішній день недоліки позовної заяви не усунуто.

Крім того, суд не отримав від позивача жодних повідомлень щодо причин, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивачем не усунено недоліки позовної заяви.

Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», п. п. 28- 36, Series A N 18)».

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з тотожною заявою. При цьому підкреслює, що саме за поданою належним чином оформленою позовною заявою суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за викладеними вимогами.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, а останній не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому логічним є застосування передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 256, 295, 297 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі - повернути позивачеві без розгляду.

Направити позивачеві копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА