Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 138/3665/21
Провадження №:2/138/229/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2022 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Прогрес» про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації речового права,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки площею 1,9429 га., яка розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області на підставі акту на земельну ділянку серії ВН від 18.10.1999 на підставі акту на земельну ділянку серії ВН від 18.10.1999. Так як позивач проживає в Донецькій області, на території тимчасово непідконтрольній Україні, вона оформила довіреність на племінника ОСОБА_2 , який з державного реєстру прав на нерухоме майно дізнався, що 26.06.2015 між ОСОБА_1 та СТОВ «Прогрес» було укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки. 12.12.2016 здійснено державну реєстрацію в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що вказаний договір не підписувала, що підтверджується відповідним висновком експерта.
Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду з даним позовом в якому просить суд витребувати у СТОВ «Прогрес» з чужого незаконного володіння належну її земельну ділянку площею 1,9429 га., кадастровий номер 0522686800:02:000:0102, яка розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області на підставі акту на земельну ділянку серії ВН від 18.10.1999 та скасувати запис про державну реєстрацію за відповідачем права оренди на підставі договору оренди землі від 26.06.2015, сторонами якого зазначені ОСОБА_1 та СТОВ «Прогрес» щодо зазначеної вище земельної ділянки.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04.01.2022 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали суду на подання відзиву на позов.
Головуюча суддя Київська Т.Б. перебувала у відпустці в період з 01.03.2022 по 22.04.2022, включно.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач заяв чи клопотань по суті спору не подавала.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження з копією позову 31.01.2022, однак жодних заяв по суті спору суду не надав.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ВН № 014094, виданого 30.07.2002, належить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,94 га, кадастровий номер 0522686800.02.000.0102, яка розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13,14).
Як зазначає позивач, їй стало відомо, що 26.06.2015 було укладено договір оренди землі, сторонами якого вказані вона, як орендодавець та СТОВ «Прогрес», як орендарем, щодо оренди земельної ділянки площею 1,9429 га, кадастровий номер 0522686800020000102, яка належить їй на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ВН № 014094 від 03.07.2002. Договір укладено на 25 років (а.с.15-18).
Право оренди СТОВ «Прогрес» зареєстровано 12.12.2016, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 75821184 від 14.12.2016 (а.с.21-24).
В позові зазначено, що позивач вказаний договір не підписувала.
Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення судово-технічного та почеркознавчого дослідження № 4472/4473/17-21 від 03.08.2017 підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 26.06.2015 в графі «Орендодавець» та в акті приймання-передачі земельної ділянки від 26.06.2015, - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі від 26.06.2015 в графі «Орендодавець» та в акті приймання-передачі земельної ділянки від 26.06.2015, - виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (особами) (а.с.26-32).
У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій форм.
За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною ту обставину, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 26.06.2015 від імені ОСОБА_1 з СТОВ «Прогрес» було відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 , а відтак такий договір є неукладеним.
Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосуванні відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 прийнятої в межах розгляду цивільної справи № 145/2047/16-ц, враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).
Враховуючи викладене, суд вважає, що усунення перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою шляхом витребування її у відповідача СТОВ «Прогрес» та повернення спірної земельної ділянки її власнику, з огляду на те, що права та обов`язки сторін за договором оренди вказаної земельної ділянки від 26.06.2015 не виникли через його не укладення, є ефективним способом захисту порушених прав позивача, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про скасування реєстрації права оренди суд зазначає таке.
Згідно вимог абз. 3 ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
За приписами ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.
Реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору на спірну земельну ділянку за відповідачем не відповідає вимогам закону, порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 14, 15, 16, 17 Закону України «Про оренду землі», ст. 2, 3, 4, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.90, 93, 125, 126 ЗК України, ст. 202, 203, 208, 215, 256, 257, 261, 627, 628, 638 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 223, ст. 259, ст. 263-268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Витребувати з незаконного користування СТОВ «Прогрес» належну ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,9429 га, кадастровий номер 0522686800:02:000:0102, яка розташована на території Суботівської сільської ради і належить їй на підставі державного акту на земельну ділянку серії ІІІ-ВН № 014094.
Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № б/н від 26.06.2015, укладеного між СТОВ "Прогрес" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки , площею 1,9429 га, кадастровий номер 0522686800:02:000:0102, яка розташована на території Суботівської сільської ради, припинивши право оренди СТОВ "Прогрес".
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес», місце знаходження: вул. Пирогова, 39, оф. 520, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03731721.
Суддя: Т.Б.Київська
Судебное решение № 104069355, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області было принято 25.04.2022. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 138/3665/21. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: