Решение № 104064185, 18.04.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/165/22

Провадження № 2-о/444/8/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Драган Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Третя Львівська Державна Нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Жовківського районного суду Львівської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Третя Львівська Державна Нотаріальна контора. Заява мотивована тим, що вона є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , з яким вона проживала в цивільному шлюбі. Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту проживання однією сім`єю.

Заявник у судове засідання не з`явився, до суду звернувся з заявою, у якій просить проводити розгляд справи за її заявою у її відсутності та просить заяву задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася , причини неявки не повідомила, свого відношення до позову не висловила. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21 січня 2021 року Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ОСОБА_2 помер в жовтні 2020 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідно зіст.1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ч.3ст.1268 ЦК України спадкоємець який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, статею 1268 ЦК України для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що повязані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом четвертої черги.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У судовому засіданні з письмових доказів, а саме показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з середини 2015 року і до дня його смерті за адресою : АДРЕСА_1 .

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_1 і є такими, що дозволяють встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Одночасно суд приймає до уваги, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що заяву слід задовольнити.

На підставіст. 315 ЦПК України, керуючись ст.ст.4,10,57,265 ЦПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 ( РНОКПП- НОМЕР_2 ) з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), який помер в жовтні 2020р., однією сім`єю не менш як п`ять років, починаючи з 01.08.2015р. до дня смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мікула В. Є.