Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 278/427/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований відповідач, але не проживає у ньому. Факт реєстрації місця проживання відповідачів у згаданому житловому приміщенні перешкоджає позивачу реалізувати його право власності на будинок, яке включає в себе право розпорядження майном.
У зв`язку з наведеним, позивач просить суд позбавити відповідача права користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
У засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з`явились, у зв`язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Позивач подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі; позовні вимоги підтримав; проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 35).
Відповідачі в судове засідання не з`явився; про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду не врученим адресату у зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою (а.с. 29-30).
Треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилисьз невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином (а.с. 27, 28).
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору, - Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області подано клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 32).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших майнових реєстрів № 181789422 від 20.09.2019 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 54/100 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Відповідно до копії витягу з договору купівлі-продажу від 30.07.2002 року, ОСОБА_5 належить 46/100 ідеальних частин будинку за номером АДРЕСА_1 (а.с. 36).
Зі змісту довідок № 88 від 04.02.2022 року та № 85 від 03.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за місцем реєстрації не проживає з березня 2013 року (а.с. 5, 6), про що складено відповідні акти (а.с. 7, 12, 13).
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачене право власника житлового будинку, квартири використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право користування даним житлом у випадку відсутності члена сім`ї без поважних причин більш ніж один рік, якщо інше не встановлено угодою між ним та власником житла або законом.
У постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі N 6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі N 753/481/15-ц (провадження N 6-13113цс16), від 09 жовтня 2019 року у справі N 695/2427/16-ц, (провадження N 61-29520св18), від 09 жовтня 2019 року у справі N 523/12186/13-ц (провадження N 61-17372св18) зазначено, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не належать до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що тривале непроживання відповідача, який не пов`язаний спільним побутом з позивачем, у належному останньому житловому приміщенні, має істотне значення, оскільки створює перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпоряджання майном, у зв`язку з чим, дослідивши питання дотримання балансу між захистом права власності позивача та захистом права відповідача на користування будинком, а також враховуючи той факт, що відповідач не є власником спірного будинку, суд вважає за потрібне визнати останнього таким, що втратив право користування належним позивачу житловим будинком що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат з відповідача, відтак суд це питання не вирішує.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89,280 ЦПК, ст. 391, ч. 2 ст. 406 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовну заяву.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік
Судебное решение № 104035262, Житомирський районний суд Житомирської області было принято 20.04.2022. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 278/427/22. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: