Приговор № 104030364, 20.04.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19735/20

Провадження № 1-кп/127/795/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2022 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Чорна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2020 р. за № 12020020040000920, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, громадянина України, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Приходько Д.Є., Александрової О.А., Литвинюка С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Квача С.А.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.07.2020 року приблизно о 23 год. 30 хв., перебуваючи неподалік під`їзду житлового будинку АДРЕСА_2 , в якому він проживає, зустрів свого знайомого, сусіда ОСОБА_2 , який в руках тримав мобільний телефон марки «Fly» моделі «FF249» в корпусі чорного кольору. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння вищевказаним мобільним телефоном. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , використовуючи зловживання довірою ОСОБА_2 як спосіб отримання безперешкодного доступу до чужого майна, підійшов до ОСОБА_2 та під приводом зателефонувати отримав від нього мобільний телефон. Після чого ОСОБА_1 , вдаючи, що здійснює дзвінок по телефону, зайшов до під`їзду вищевказаного будинку, де перебував близько 10 хвилин. В подальшому ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 та висловив вимогу повернути належний йому мобільний телефон. Однак, ОСОБА_1 , діючи відкрито, умисно, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, в категоричній формі відмовився повертати належний ОСОБА_2 мобільний телефон, після чого, відкрито ігноруючи неодноразові прохання потерпілого повернути йому майно, пішов із викраденим в невідомому напрямку, таким чином незаконно відкрито заволодівши мобільним телефоном марки «Fly» моделі «FF249», вартість якого згідно висновку експерта № 5593/20-21 від 11.08.2020 року становить 425 грн. 00 коп. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 425 грн. 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав, що дійсно вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що у вчиненому щиро кається, завіряє суд, що подібне більше не повториться. Просить суд його суворо не карати, не позбавляти волі та надати шанс на виправлення.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 28.07.2020 року приблизно о 23 год. 30 хв. неподалік під`їзду будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 попросив у нього телефон щоб зателефонувати, а потім разом з телефоном пішов та телефон йому не повернув. Претензій майнового характеру до обвинуваченого не має, телефон йому не повернуто, при призначенні покарання просить суд суворо обвинуваченого не карати.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого та потерпілого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, заслухавши потерпілого, який претензій до обвинуваченого немає, просить його суворо не карати, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого та потерпілого, є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ними обставин злочину, добровільності та істинності їх позицій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який, відповідно до ст. 89 КК України, не судимий, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться.

Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також суд враховує відсутність будь-яких майнових вимог потерпілого до обвинуваченого, про що потерпілий зазначив в судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України.

Згідно протоколу затримання від 03.04.2022 року ОСОБА_1 було затримано 03.04.2022 року.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2022 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби до 02.06.2022 року включно.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України слід зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання 03.04.2022 року по 04.04.2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, суд вважає що потреби у продовженні строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді домашнього арешту у певний період доби немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.08.2020 року на мобільний телефон марки «Fly» моделі «FF249», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме: висновок експерта № 5593/20-21 від 11.08.2020 року в розмірі 490 грн. 32 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 127-129, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.04.2022 року до 04.04.2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 490 (чотириста дев`яносто) грн. 32 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.08.2020 року на мобільний телефон марки «Fly» моделі «FF249», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «Fly» моделі «FF249», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом від 29.07.2020 року та квитанції № 384 від 27.08.2020 року передано до камери зберігання речових доказів Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя