Постановление суда № 10402303, 24.06.2010, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу виробничо-торгового підприємства „Стамп” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виробничо-торгового підприємства „Стамп” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі Товариство) про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У поданій апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції яким в рахунок погашення заборгованості Товариства, код ЄДРПОУ 30060357, перед ОСОБА_2 (іден. код НОМЕР_1) в розмірі 1073919, 03 грн. за договором цільової позики від 22 квітня 2009 року, яка складається з основного боргу в сумі 581490,43 грн., суми пені за прострочення виконання зобовязання у розмірі 476822,15 грн., суми інфляційних 11687,37 грн., 3% річних від суми основного боргу в сумі 3919,08 грн., звернуто стягнення на будівлю по АДРЕСА_1 Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про перерахування ОСОБА_2 Товариству 581490 грн. 43 коп. грошових коштів за договором позики, оскільки врахував неналежні докази, не застосував до спірних правовідносин при визначенні розміру пені положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та несвоєчасно направив відповідачу копію заочного рішення. Із зазначених підстав апелянтом порушується питання про ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_2 та його представник заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 22 квітня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір цільової позики за яким ОСОБА_2, як позикодавець, передав у власність Товариству, як позичальникові, 581490 грн. 43 коп. грошових коштів шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок позичальника, а останній зобовязувався повернути позикодавцеві разом всю суму грошових коштів не пізніше 23 жовтня 2009 року. Позика за цім договором є цільовою і надавалася позичальникові для належного ним виконання грошового зобовязання ТОВ „Візіон Плюс” перед АКБ „Європейський”, яке виникло з Кредитного договору №к/47/0501 від 31 серпня 2007 року. Пунктом 6 вище вказаного договору передбачена відповідальність позичальника за несвоєчасне виконання умов договору щодо строку його виконання у вигляді сплати інфляційних втрат та пені у розмірі одного відсотка від простроченої суми за кожен день прострочки (а.с.6).

На забезпечення виконання основного зобовязання за договором цільової позики від 22.04.2009 року між сторонами у цей же день було укладено договір іпотеки, за яким Товариство передало в іпотеку ОСОБА_2 нежиле приміщення (адмінбудинок), яке знаходиться в АДРЕСА_1

Станом на 23.10.2009 року Товариство не виконало зобовязання перед позивачем.

Згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання божником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини справи, вірно визначився з характером спірних правовідносин та, у урахуванням положень ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, ст. ст. 526, 530, 624, 625 та 1049 ЦК України щодо належного виконання зобовязань, способу виконання зобовязання та застосування до божника, який не виконав зобовязання, штрафних санкцій, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Доводи апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції про отримання Товариством від позивача грошових коштів за договором цільової позики спростовуються довідкою АКБ „Європейський” № 6337 від 13.01.2010 року (а.с.35) та випискою про рух коштів на рахунку НОМЕР_2 Товариства за 22-23.04.2009 року (а.с.60-61). Згідно останньої Товариство 22.04.2009 року отримало від позивача грошові кошти в сумі 581490 грн. 43 коп., які в цей же день перевело на рахунок ТОВ „Візіон Плюс”, що і передбачено умовами договору цільової позики.

Безпідставними є також посилання апелянта на незастосування судом положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” при визначенні розміру пені, оскільки положення вказаного закону поширюються на відносини між юридичними особами а також фізичними особами-субєктами підприємницької діяльності. Погоджений сторонами договору розмір пені було передбачено п. 6 договору цільової позики від 22.04.2009 року, сторонами якого є фізична та юридична особи.

Не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення і доводи апелянта щодо несвоєчасне направлення його копії відповідачу.

За таких обставин, коли рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу виробничо-торгового підприємства „Стамп” у формі товариства з обмеженою відповідальністю відхилити.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді

Справа № 22ц-2848 Головуючий в суді 1-ї інстанції Чішман Л.М.

Категорія 19 Доповідач Матюшенко І.В.