Решение № 103997989, 14.04.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/235/22 Справа №447/132/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

14.04.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі.

20.01.2022 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., у якому представник позивача просить визнати виконавчий напис за №8066 від 29.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість у розмірі 25 710,08 грн., таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позову покликається на те, що 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено оспорюваний виконавчий напис №7672, яким запропоновано сягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» невиплачені в строк грошові кошти за договором кредитної лінії №AG2687599 від 21.04.2019, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 , оскільки ТОВ «ФК «Дінеро» відступила право вимоги за договорами про відступлення прав вимоги та додатковими угодами ТОВ «Вердикт Капітал». Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним, оскільки його вчинено на підставі документів, що не підтверджують безспірність заборгованості перед відповідачем. Крім того, представник позивача покликається на те, що позивач не згідний із розміром заборгованості, адже така не відповідає реальному її розміру. Згідно виконавчого напису №8066 від 29.01.2020, заборгованість ОСОБА_1 за період із 30.09.2019 по 23.12.2019 становить 25 710,08 грн. та складається з 10 900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 760,09 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 10 899,99 грн. - заборгованість за пенею; 150 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Відповідно до виписки за договором кредитної лінії, долученої до позовної заяви, вбачається невідповідність щодо суми пені та нарахованих відсотків за договором позики. Таким чином, позивач вважає, що підстав для винесення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором у приватного нотаріуса не було, тому просить позов задоволити.

Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 21.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву. Третім особам встановлено строк для подання пояснень по суті позову.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду постановлено витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. належним чином засвідчену копію нотаріальної справи стосовно вчинення виконавчого напису №8066 від 29.01.2020, за яким з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором на користь ТОВ «Вердикт Капітал» та копії документів, які подавалися стягувачем для вчинення виконавчого напису №8066 від 29.01.2020, а також у ТОВ «Вердикт Капітал» - належним чином завірені копії документів, за якими виникла заборгованість у ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал»: копію Договору кредитної лінії №AG2687599 від 24.04.2019, Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, Додаткової угоди №1 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 22.08.2019, Додаткової угоди №2 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 30.09.2019, Додаткової угоди №3 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 30.09.2019, Додаткової угоди №4 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 31.10.2019, Додаткової угоди №5 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 31.10.2019, документу, що підтверджує розмір заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал», повний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» із зазначенням договору, за яким виникла заборгованість, та платежів, які були виплачені за даним договором.

Ухвалу суду щодо відкриття провадження від 21.01.2022, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримав 27.01.2022, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 31 а).

Ухвалу суду від 21.01.2022 про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї документів третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. не отримав, оскільки поштове відправлення із вищевказаним вмістом повернулося до суду у зв`язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 32-33).

Третя особа приватний виконавець Пиць А.А. отримав ухвалу суду від 21.01.2022 про відкриття провадження 26.01.2022, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 31).

Треті особи пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подали.

08.02.2022 на адресу суду надійшла заява відповідача щодо надання документів на виконання ухвали суду від 21.01.2022. Представник відповідача надав копії договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, Додаткової угоди №1 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 22.08.2019, Додаткової угоди №2 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 30.09.2019, Додаткової угоди №3 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 30.09.2019, Додаткової угоди №4 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019, укладеної 31.10.2019, Додаткової угоди №5 до Договору про відступлення права вимоги №22-08/19 від 22.08.2019. Крім цього, представник відповідача вказав, що інші, витребувані ухвалою суду документи, у відповідача відсутні, оскільки знаходяться у нотаріуса.

28.02.2022 на електронну суду надійшла заява представника позивача щодо розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просив такі задоволити (а.с. 57).

01.03.2022 на адресу суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом відповідав вимогам чинного законодавства, відповідачем було надано нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості, зазначену в оспорюваному виконавчому написі.

Крім цього, 01.03.2022 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому такий просив відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували понесені витрати.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення такого.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. не було подано та не повідомлено причин неподання витребуваних ухвалою від 21.01.2022 доказів.

На підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в Реєстрі за №8066, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Врдикт Капітал», якому ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступлено право вимоги за договором кредитної лінії №AG2687599 від 21.04.2019, укладеного з ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 (а.с. 13, 36-52).

07.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. відкрито виконавче провадження №61752372 з примусового виконання виконавчого напису №8066, виданого 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. Загальна сума, що підлягає стягненню - 25 710,08 грн. Крім цього, постановлено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 571,00 грн. (а.с. 12).

Оцінка суду.

На підставі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц, Велика Палата вважає, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №6-158цс15 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком №1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-141цс14 та від 05.07.2017 у справі №6-887цс17.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак, Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-887цс17).

Право на оскарження до суду нотаріальної дії особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії, передбачене статтею 50 Закону України «Про нотаріат».

З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

У ході судового розгляду представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» подав до суду неспроможний відзив, у якому суд не знайшов підтвердження правомірності оспорюваного вчиненого виконавчого напису, не додав належних, достатніх та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, наприклад, оригіналу кредитного договору, виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості, строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором. Представник відповідача також не з`являвся у судові засідання, позицію свою з приводу позову не висловив.

На момент вчинення виконавчого напису існував спір щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, а також спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів, зокрема, оригіналу кредитного договору, документів та доказів направлення, а також не підтверджено факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність заборгованостей, заяви, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Таким чином, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

У постанові ВП ВС у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, сформовано правову позицію, згідно якої при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до договору 01/07-20 про надання правничої (правової) допомоги від 20.07.2020, додаткової угоди №6 від 10.12.2021 до договору 01/07-20 від 20.07.2020, акту виконаних робіт до додаткової угоди №6 від 10.12.2021 до договору 01/07-20 від 20.07.2020, копії квитанції № RC_THAB95T62BHZZILXIXOS від 10.12.2021, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 гривень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Отже, за результатами дослідження та оцінки наданих сторонами доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що представником позивача були обґрунтовані вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суду надано докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи, судовий збір у розмірі 992,40 гривень належить стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №296/5 від 22.02.2012, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 158, 247, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати виконавчий напис за №8066 від 29.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість у розмірі 25 710 (двадцять п`ять тисяч сімсот десять) гривень 08 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 2 000 (дві) тисячі гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» судовий збір у справі у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, м. Київ 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 36799749.

Треті особи:

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, 01001;

- приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, місцезнаходження: вул. Леоніда Перфецького, 2-а, офіс 256, м. Львів, 79053.

Повний текст рішення складено 19.04.2022.

Суддя Головатий А.П.